При цьому ще 170 були відкриті в період з 2015-го до 2017 року. Такі дані нещодавно оприлюднили в фейсбук-спільноті «Підприємства України».
Користувачі спільноти зібрали і нанесли на віртуальну мапу google maps дані про всі господарські суб’єкти, які з’явились на території України після вторгнення Росії. А це — окрім вже зазначеного — 178 сонячних електростанцій, 65 елеваторів, шість газових родовищ, дев’ять тваринницьких комплексів, серед яких — оленяча ферма, та ще п’ять об’єктів, які автори віднесли до категорії інше — це забійний цех «Глиняни Агро» у селі Сасів Золочівського району Львівської області, цех з виробництва грибного міцелію ТОВ «Мікоген-Центр» на Уманьщині, Комплекс зі зберігання фруктів та овочів у Запорізькій області компанії «ЛАНА», футбольна школа «Надія» у Кам’янському Дніпропетровської області та Підприємство з переробки горіху і виготовлення медово-горіхових продуктів кооперативу «Горіх Причорномор’я» (Одеська область, Білявський район село Троїцьке).
Адміністратор спільноти Яків Дрозд не виключає, що на мапі позначені не всі підприємницькі об’єкти, які були запущені в Україні за останні чотири роки.
Мапа цифрова та інтерактивна. Тому ініціатори проекту закликають підприємців наносити свої об’єкти, які відповідають критеріям. Зробити це можна, перейшовши за посиланням http://bit.ly/2Mb7LAh.
Не треба мати особливих знань, щоб уже на цій мапі побачити, що в Україні бізнес вважає «перспективними» три напрямки — це дороги (асфальтно-бетонні заводи в кількості 25 штук з 170 відкритих), альтернативна енергетика (відриваються в основному сонячні електростанції та біогазові станції), деревообробка (меблеві фабрики, лісопильні, тощо) та переробка сільськогосподарської продукції, виробництво продуктів харчування (тут є все від сироварень до переробки горіхів і меду).
У цілому ці бізнес-вподобання чітко корелюються з політичним курсом уряду. Створюється Дорожній фонд, прем’єр обіцяє «асфальт» — як гриби після дощу, по країні з’являються асфальтобетонні заводи. Дорогий природний газ і високі тарифи — благодатний грунт для «альтернативної енергетики», який до слова, ще й щедро підживлений міжнародною донорською допомогою. Мораторії на експорт лісу-кругляка — австрійцям вигідно виготовляти лижі в українському Закарпатті, а шведам — будувати представництво ІКЕА...
Ще цікаво, що більшість з створених підприємницьких об’єктів — це представники малого, середнього, а часом навіть мікробізнесу. ТОВ, ПП — чи не найпопулярніші форми реєстрації, які зустрічаються на мапі.
«Роль малого (особливо мікро-) бізнесу в економіці впродовж останніх 5 років зростає. Це зумовлено двома основними тенденціями: позитивною (малий бізнес більш адапивний і, відтак, більш стійкий, аніж середній і великий) і негативною (велекий бізнес стискається через кон’юнктуру на світових ринках, а середній — через несприятливе середовище). Впродовж згаданого періоду багато великих компаній статистично перетворилися на середні, а середніх — на малі. Це — об’єктивна тенденція зумовлена зовнішніми факторами», — пояснює в коментарі «Дню» голова правління Центру громадської експертизи Любомир ЧОРНІЙ.
«Водночас малий і середній бізнес почав відігравати більшу роль у зайнятості населення — саме тут зараз зайнято більше 60% найманих працівників. Це — вперше за часи незалежності України ми отримали зовсім протилежну тенденцію (раніше більшість зайнятості була зосереджена у великому бізнесі)», — відзначає в коментарі «Дню» голова Чорній.
За його словами, упродовж 2014—2016 років ми мали негативний приріст щодо кількості суб’єктів господарювання-юридичних осіб, які здійснювали діяльність. Тому, важливо, що в останні два роки, навпаки, спостерігається більш оптимістична тенденція. Проте, за його словами, розвитку бізнесу і далі продовжують заважати невиправдані і «нерозумні» адміністративні регулювання (так, зараз зареєструвати підприємство простіше і швидше, ніж раніше, проте «входження» на певні ринки і робота на них або вихід на зовнішні ринки й сьогодні залишається проблемою через надмірний контроль з боку держави — ліцензування, роботу контролюючих органів, валютний контроль тощо).
Грубо кажучи, малий та середній бізнес в Україні досі все ще вимушений жити за правилами, які створені лобістами олігархів під їхній бізнес — тобто монополії, експорт сировини і рента. А все тому, що МСП , по суті, досі так і не спромігся привести до влади «свого» професійного політичного виразника.
Але чому в час, коли іноземні кампанії крутять носом, киваючи на війну та корупцію в Україні, МСП «стають до роботи», на думку Чорнія, це через те, що для старту вже не потрібні надзвичайні суми: в Україні дешевшою стала земля (зокрема і під промислову забудову), робоча сила (така тенденція має і позитивні, і негативні прояви), окремі види сировини і матеріалів.
«Це, певним чином, сформувало сприятливі умови для започаткування. За словами Чорнія, ситуація на валютному ринку сприяла розвитку галузей, які б могли запропонувати «імпортозаміщення» певних товарів, особливо широкого споживання. Так, є тенденція до зростання обсягів виробництва вітчизняної продукції харчової та легкої промисловості; реалізація інфраструктурних проектів на замовлення держави та органів місцевого самоврядування, а також активне будівництво нового житла у Києві та обласних центрах сприяли розвитку вітчизняної галузі будівельних матеріалів. Із втратою певних ринків у Росії після початку війни на сході, українські підприємці, зазначає експерт, почали освоювати ринки ЄС (проте нарощування оборотів у цьому напрямку ще потребує докладання значних зусиль як з боку української влади, так і з боку бізнесу).
Нових промислових підприємств і здійснення інвестицій у нове виробництво (поки що особливого зростання потоку прямих іноземних інвестицій ми не бачимо, але покращується їх структура — перестають домінувати «кіпри, віргіни»). Певний оптимізм викликають і заяви влади щодо лібералізації валютних регулювань (це може суттєво пожвавити зовнішню торгівлю і інвестиції), перегляду податкової системи, продовження дерегуляції — проте тут важливо побачити практичні кроки влади у відповідному напрямі (не просто заяви чи прийняття законів, а реальні інституційні зміни)», — відзначає експерт.
«Якщо гіпотетично припустити, що в одну мить з карти України зникнуть великі компанії, то зведений бюджет втратить лише близько 30% надходжень, а економіка втратить приблизно 25% робочих місць. Це відчутно, але не катастрофічно, тоді як при гіпотетичному зникненні МСБ ситуація обернеться повним крахом», — заявляє експерт програми агентства США з міжнародного розвитку «Лідерство в економічному управлінні» Дмитро ЛЯПІН.
Більш того, саме МСБ зіграє вирішальну роль у виведенні України з кризи. Так, за словами голови Стратегічної групи радників по підтримці реформ Івана Міклоша, підприємництво може стати двигуном перетворення економіки, так як малий і середній бізнес більш гнучкий, прогресивний і відкритий для креативу та інновацій порівняно з великими компаніями.
