Уряд готує візит Президента України Віктора Януковича до Китаю. Про це повідомив прем’єр-міністр України Микола Азаров. «Сьогодні ми готуємося до візиту в Китай нашого Президента Віктора Януковича і чекаємо візиту новообраного голови Державної ради Китаю Лі Кецяна», — сказав він. За словами голови уряду, українська сторона зробить усе, аби ці візити були наповнені «дуже серйозним змістом». Зміст наповнять за допомогою спеціально розробленої Програми розвитку відносин стратегічного партнерства на 2013—2017 роки, яку сьогодні узгоджують з китайською стороною і яку буде підписано під час візиту Януковича до Китаю.
Нагадаємо, що за даними Держстату, імпорт товарів з Китаю в Україну 2012 року зріс на 26%, до 7,9 мільярдів доларів, експорт — скоротився на 18%, до 1,8 мільярдів доларів. Негативне сальдо становить 6,1 мільярда доларів. В уряді кажуть, що обсяг товарообігу між Україною і Китаєм 2012 року становив 8,9 мільярда доларів. Але це не межа, переконані в Кабміні, так за рахунок поглиблення співпраці у сфері сільського господарства, енергетики, будівництва об’єктів інфраструктури, а також космічно-авіаційній і військово-технічній сферах ця цифра може значно зрости.
«Формат, запропонований вищим керівництвом двох країн 2011 року, успішно зростає. І ці відносини мають величезний потенціал. Ми зараз спостерігаємо зростання обопільного прагнення двох країн наповнити ці стратегічні відносини конкретним економічним змістом», — каже в рамках бізнес-форуму «Двостороння економічна співпраця : Україна-Гуандун (одна з провінцій Китаю) голова правління Асоціації українсько-китайської співпраці, заступник співголови українсько-китайської ділової ради, колишній посол України в Китаї (1999—2001) Ігор Литвин. На його думку, «ця потужна база дає змогу дивитися в майбутнє з виправданим оптимізмом». Китай потребує продовольства, каже колишній посол, і Україна може цим скористатися, аби збільшити продаж аграрної продукції в цю країну. За його словами, Україна визначена як стратегічний постачальник нерафінованої соняшникової, ріпакової та льняної олії. «А поки що китайська сторона діє шляхом встановлення завдань щодо міжнародного імпорту для державних корпорацій. Вони приїжджають сюди, шукають постачальників і купують товар. Наші пропозиції, аби вони інвестували у виробництво необхідних їм товарів в Україні, поки що не знаходять достатнього відгуку. Вони ще не готові через відсутність необхідної інформації про наші закони, про збереження інвестицій», — розповідає Ігор Литвин.
Голова ділової делегації, президент підкомітету Китайської ради зі сприяння міжнародній торгівлі провінції Гуандун Чень Чію Ян розповів, що побачене в Україні його вразило і дає предмет для роздумів. «Провінція Гуандон налаштована на легку промисловість, а Україна, навпаки, — більше на важку промисловість і технологію. Це якраз доповнює одне одного. Ми можемо знайти дуже багато спільних точок для подальшого розвитку», — розповідає він про співпрацю. Зокрема, каже він, китайську сторону цікавить закупівля сільськогосподарської продукції. Окрім того, в України є технологічне обладнання.
Боротися за китайський ринок і співпрацювати з цією країною потрібно, каже голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Іван Томич. Основні напрями кооперації, на його думку, — це експорт зерна і створення спільних підприємств. «Додаткові 3-5 мільйонів тонн кукурудзи можемо експортувати в цьому напрямі», — каже він.
Голова Ради підприємців при Кабміні Леонід Козаченко вважає, що китайський вектор — невід’ємна частина подальшого розвитку України. «Китай — потужна економіка у світі. Можливості цієї країни — величезні. Щодо торгівлі між нашими країнами потенціал також величезний. Нещодавно Китай відкрив Україну для експорту сільгосппродукції, передусім кукурудзи, Я гадаю, що невдовзі цей список поповнить пшениця, ячмінь і продукція тваринництва», — каже він. Проте, будуючи україно-китайську співпрацю, каже Козаченко, в довгостроковій перспективі Україні потрібно більше акцентувати увагу на експорті своєї продукції. Тому, враховуючи величезні ресурси і можливості Китаю через 20 років, глибоко пускати його в економіку України не варто. На його думку, основна вигода від співпраці з Китаєм — величезний інвестиційний ресурс у мільярди доларів. Якщо правильно побудувати політику залучення цих грошей і їх повернення, каже Козаченко, то значне зростання ВВП країни забезпечене.
