Одна з проблем «Київенерго» — борги за газ, і компанія шукає різні можливості, аби їх знизити. У вівторок вона оприлюднила бланки нових платіжок за опалення і гаряче водопостачання. Їх формат багато в чому копіює рахунки, що використовують для оплати своїх послуг європейські теплові оператори. Вже цього місяця нові квитанції отримають мешканці 603 будинків столиці (приблизно 82 тисячі квартир), власників багатоквартирних будинків (ОСББ) і житлово-будівельних кооперативів, що перебувають у віданні об’єднань (ЖБК). До решти киян, що мешкають у будинках, які перебувають в управлінні комунальних житлових підприємств, нові платіжні документи надійдуть наприкінці 2015-го — на початку 2016 років.
У «Київенерго» стверджують, що вдосконаленням цих бланків компанія займалася спільно з мешканцями столиці, які мали кілька тижнів для того, щоб висловити своє ставлення до нововведень. Клієнти були не проти того, щоб збільшити у платіжці кількість рядків для запису показників кількох лічильників гарячої води, а також багатотарифних лічильників. Водночас багато учасників опитування, проведеного «Київенерго», не захотіли розраховуватися за гарячу воду не за показниками лічильників, а за прогнознам «Київенерго».
Тут слід зробити невеличке пояснення. Тепло у помешкання може подаватися, як відомо, по кількох стояках. І, аби не платити за нього з урахуванням площі квартири, лічильники потрібно поставити на кожному. А що таке багатотарифні лічильники? За словами комерційного директора «Київенерго» Євгена Бушми, це прилади типу «Архімед», що мають кілька зон обліку і дають змогу по різному платити за холодну, просто теплу і за гарячу воду. Їхні власники (скільки їх у Києві, Бушма не знає) дещо пізніше отримають рахунки абсолютно нового формату. Заповнювати їх буде складніше, і комерційний директор радить використовувати для цього особистий кабінет клієнта на сайті «Київенерго».
Як бачимо, за нинішньої економічної ситуації попередня оплата за послуги приживається дуже важко, тим паче, що вони часто-густо надаються з перебоями. Проте кияни обрали тактовніше формулювання і зазначили, що розрахунок за поточними показниками для них звичніший і зручніший. І «Київенерго», що розраховував завдяки авансам від споживачів, дещо зменшити свої касові розриви і, відповідно, борги, був змушений погодитися. Хоча, з другого боку, цілком зрозуміло, що газ і воду для надання своїх послуг компанія може сьогодні отримати лише за попередньою оплатою, а якщо грошей немає, то під якісь боргові зобов’язання.
Щоправда, Бушма, кажучи про те, що «Київенерго», з урахуванням думки клієнтів, відмовилося від авансової форми розрахунків, виголосив непомічене багатьма присутніми слово «поки що». «Впровадження нової системи розрахунків за тепло і гарячу воду — один з етапів реалізації стратегії клієнтоорієнтованості «Київенерго», — цитує прес-реліз його слова. — Ми вдосконалили базу даних наших клієнтів, на її платформі створили білінгову систему на кшталт тих, якими користуються наші європейські колеги. Важливо, що у створенні нової платіжки брали участь наші клієнти. Це дало змогу зробити формат розрахунку за послуги максимально зручним. Компанія висловлює вдячність своїм клієнтам за конструктивний діалог і ідеї».
Трохи пізніше Бушма розшифрував, що означає його «поки що» і що буде на подальших етапах. «Враховуючи передусім практику європейських країн, а також інших великих міст України, ми все ж таки закликатимемо в майбутньому наших клієнтів заздалегідь передавати нам показники лічильників із тим, щоб ми на момент формування рахунку, тобто ще до кінця місяця, вже бачили обсяг спожитої киянами гарячої води. Завдяки цьому «Київенерго» зможе місяць у місяць відобразити обсяг послуги, яку ми надали». Що до оплати тепла (здійснюється лише в опалювальний період), то, за словами Бушми, в літні місяці відповідну платіжку можна буде використати чи для погашення боргів, чи для проплати авансом («щоб у зимовий період менше оплачувати»).
Дивно, але, за словами Бушми, обидві квитанції «мають вільний рядок для самозаповнення, тобто кожен мешканець, якщо він не готовий, чи не згоден, або вважає за доцільне заплатити іншу суму, може її в цьому рядку записати як по гарячій воді, так і по опаленню». Проте за ближчого і ретельнішого розгляду зразка платіжки, що його надали журналістам, такий вільний рядок знайти чомусь не вдалося. Можливо, нам показали лише макет платіжки чи, можливо, цей рядок вставлять колись пізніше? А ще «День» виявив у платіжці абсолютно не потрібну графу «кількість мешканців». Вона могла б знадобилася лише у тому разі, якщо гаряча вода оплачується не за лічильником, а за нормативом, а для тепла ця графа, здавалося б, й зовсім не потрібна. Помилки? З ким не буває...
Також «День» запитав у комерційного директора про нічний тариф на електроенергію, а точніше, про те, чому денний тариф за наявності нічного лічильника вищий, ніж у тих побутових споживачів, у котрих такого лічильника немає. І, в результаті, мотивація для економії електроенергії виходить слабенька. У компанії відповіли, що всі тарифи для «Київенерго» встановлює НКРЕКП — Національна комісія, що регулює енергетику і комунальні послуги.
На жаль, це всього лише напівправда, тому що тарифи цей абсолютно «незалежний» орган бере аж ніяк не із стелі, а не раз і не двічі обговорює з тими, кому вони призначені, вислуховує всі їхні аргументи, зокрема й дані про собівартість та інвестиційну складову.
