«Роздрібна торгівля країни цього року вперше у своїй історії продемонструвала «провал», тобто падіння на 8%», — зазначив в середу глава Торговельно-промислової палати України Геннадій Чижиков.
СУПЕРПРОФЕСІОНАЛИ НЕ ПРОХОДЯТЬ
Чи пов’язана з цим поновлена підкилимна «справа» довкола керівництва Антимонопольного комітету, яку було практично заморожено на дев’ять місяців з весни минулого року, коли з цієї посади було звільнено Василя Цушка? Тоді Кабмін, не гаючи часу, запропонував призначити керівником цього відомства, вагомого для всієї економіки і, зокрема, для торгівлі, партнера юрфірми Astapov Lawyers Антоніну Ягольник і навіть вніс до парламенту відповідний проект постанови.
Антоніну Ягольник можна без жодного перебільшення назвати суперпрофесіоналом. Вона має більш ніж 10-річний досвід юридичної практики у сфері антимонопольних і торговельних суперечок, вона співробітничала в цій сфері з багатьма провідними міжнародними корпораціями. Але кандидатура виявилася непрохідною. Причину цього, найімовірніше, слід шукати в її зв’язках з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком. Схоже, це призначення могло б порушити деякий баланс сил, який ретельно контролюється Банковою. Не виключено також, що кадри, які, як відомо, вирішують все, могли б неприйнятно для когось вплинути на результат давньої суперечки між ритейлом і вітчизняними товаровиробниками, в яку намагався втрутитися АМК. Правда, його запал, судячи з усього, дещо пригасили.
«РОЗСТРІЛЬНИЙ» СПИСОК
Нагадаємо, ще при президентстві Віктора Януковича, в травні 2012 року, Антимонопольний комітет звинуватив найбільші українські торговельні мережі в картельній змові. До «розстрільного» списку потрапили «АТБ-маркет», «Фуршет», «Ашан» і ще півтора десятки таких компаній. Попередні висновки АМК викликали їх обурення, оскільки їм інкримінували антиконкурентні погоджені дії, в результаті яких були підвищені ціни на продукти харчування в 2010-2011 роках. АМК заявив про намір оштрафувати 18 компаній. Фахівці підрахували, що це обійдеться шести найбільшим мережам в 13,4 мільярда гривень і близько 20 мільярдів — усім разом. Таким рішенням АМК явно йшов на рекорд, оскільки його попереднє «досягнення» в так званій справі мебельників становило всього 419 мільйонів гривень.
Але і причини антимонопольного «наїзду» не назвеш дріб’язковими. У відомстві запідозрили, що підвищення цін на ринку продовольчих товарів викликане також тим, що ритейлери домагалися від постачальників відстрочки платежів (до 120 днів) і оплати різних додаткових послуг (реклама, бонуси й ін.). Їх вартість досягала 5-10% від вартості поставленого товару. Не виключено, що під економічний зміст розслідування АМК підводилася і політична база: зростання цін викликало незадоволеність населення, а труднощі виробника із заходом на ринок призводили до поширення антивладних настроїв в бізнесовому середовищі. Проте мільярдні штрафи могли б допомогти держбюджету, який борсався в податкових ямах.
«ВИКРИТИЙ» КАРТЕЛЬ
І не випадково тодішній заступник глави АМКУ — державний уповноважений Рафаель Кузьмін (двоюрідний брат екс-заступника генпрокурора Рената Кузьміна) не без гордості заявляв одному з видань: «Ми виявили і викрили картель». За словами Кузьміна, «картель обмінюється між собою інформацією, що призводить до узгодження цін, і внаслідок цього — до одночасного необгрунтованого підвищення вартості товарів». Ритейлери зустріли такі висновки, як кажуть, в багнети. «Україною їде трактор, і зараз йому під колеса потрапила наша галузь. Якщо Комітет ухвалить рішення в його нинішньому вигляді, наступного дня всі торговельні мережі, що потрапили під удар, будуть банкротами», — так тоді прокоментували наміри АМК в одній з компаній.
Минулої середи в.о. керівника АМК Микола Бараш (до речі, він скромно відрекомендувався всього лише державним уповноваженим АМК) виступав на круглому столі в Торговельно-промисловій палаті. Він заявив, що 23 грудня 2014 року АМК мав намір винести рішення у цій справі, оскільки було готове відповідне дослідження і не було жодних пом’якшувальних обставин, оскільки «ми мали справу з відвертим ціновим картелем». «Як свідчить світова практика, — далі казав Бараш, — в таких випадках санкція має бути найбільшою... Фактично комітет стояв перед таким досить складним рішенням і був готовий його ухвалити».
ЗА ЩО ДАЛИ ШАНС?
«Водночас виникла ситуація, — дещо туманно роз’яснив він, — коли повинна була з’явитися додаткова інформація, і комітет вирішив піти далі, скористатися цією можливістю і рухатися з погляду наведення ладу на ринку, розв’язання проблем ринку і далі продовжити цю роботу». Бараш подякував юридичним компаніям, які надали такий шанс, і зазначив, що саме завдяки йому (шансу) став можливий цей круглий стіл. Воднораз в.о. глави комітету нічого не сказав ні про додаткову інформацію, що несподівано надійшла, ні про те, в чому ж полягав «шанс».
Гадаю, на скасування рішення АМК, що готувалося, вплинула зустріч Бараша торік в листопаді із заступником глави Адміністрації Президента України Дмитром Шимківим. Мета цього виклику на килим до АП полягала, за словами високопоставленого чиновника, в тому, щоб «детальніше зрозуміти підстави для деяких справ, щодо яких є питання у бізнесу, зрозуміти, чому середня цифра штрафів від АМКУ становила 430 тисяч гривень, а сьогодні сягає 50 мільйонів гривень». Як розповів Шимків журналістам, у розмові з керівником АМК йшлося про звернення від бізнесу й інвесторів щодо діяльності даного органу. Зокрема, заступник глави АП зазначив, що нещодавно посол великої європейської країни поскаржився на дії АМКУ щодо однієї відомої міжнародної компанії.
Щоправда, за словами Бараша, «коли я ознайомив Шимківа під час зустрічі з усіма обставинами справи, він свої претензії до АМКУ зняв, оскільки щодо останніх епізодів несумлінної конкуренції між комітетом і компанією досягнуто цілковите порозуміння. Розповідаючи одному з видань про перипетії цієї справи, Бараш інформував, що наприкінці листопада «ми знов провели слухання з відповідачами — торговельними мережами. Проте вони зайняли неконструктивну позицію і фактично відмовилися від діалогу. Наскільки мені відомо, ритейлеры навіть написали відкритий лист до керівництва країни щодо дій АМКУ». Тепер зрозуміло, чому АМК не зміг ухвалити рішення, хоча і був готовий це зробити.
Не можна виключити і версії щодо загадкового «шансу», яку виклав «Дню» представник постачальників товарів для торговельних мереж. На його думку, Барашу просто пообіцяли звільнити його від приставки в.о.
КОМЕНТАР
Віктор ХМІЛЕВСЬКИЙ, президент Спілки підприємців і орендарів, почесний президент Асоціації працівників торгівлі і комерційної сфери економіки України:
— На теоретичному рівні АМК провів під час даного дослідження велику роботу, яка надалі може знайти відображення в українському законодавстві, а також, можливо, в прокурорському нагляді за системою стосунків між ритейрилами і виробниками продукції для торговельних систем. Проблема архіактуальна. Крім того, що в українського бізнесу сьогодні вкрай обмежені обігові кошти, абсолютно відсутні кредитні ресурси, а отже, є проблеми в розрахунках з держбюджетом, вони ще мають платити офіційні (відповідно до накинутих їм договорів) хабарі за те, щоб зайти в магазини. Наша позиція тут наступна: торговельні мережі формують свій бізнес, який полягає в тому, щоб реалізовувати поставлену ним продукцію, а не надавати якісь надумані послуги з маркетингу тощо. У результаті сьогодні ціни в українських торговельних мережах незрівнянно вище, ніж в Євросоюзі. І правильно каже Бараш, що договори в Україні між ритейлом і постачальниками не паритетні за своїми умовами. Особисто я раджу постачальникам погоджуватися на ці умови і навіть платити за несправедливими угодами, але потім звертатися до судів і вимагати визнати положення таких договорів нікчемними. А ще краще — самоорганізовуватися на засадах кодексів чесної поведінки на ринку роздрібної торгівлі, залучаючи до дотримання відповідних документів і торговельні мережі.
