Готуючись до цього інтерв’ю, «День» пересвідчився, що недержавна пенсійна система в країні ще перебуває в зародковому стані. Керівників трьох компаній, яких ми обрали для спілкування і які мають у своїй назві абревіатуру НПФ, на місці не виявилося, а ніхто з їхніх співробітників поки що був не в змозі розмовляти з пресою на ці теми. І лише в товаристві з обмеженою відповідальністю «Надра» (тут вгадується назва відомого банку) нам вдалося переговорити з керівником групи обслуговуючої аудиторської компанії Галиною ПУЗАНОВОЮ, яка розробляє напрями діяльності та структуру майбутнього пенсійного фонду.
— Як ви оцінюєте перспективи недержавної пенсійної системи?
— Перспективи в неї, звичайно, позитивні та великі. Але ось механізми для роботи недержавних пенсійних фондів ще не створені, а лише задекларовані, та й методологія того, як взаємодіяти пенсійним фондам і компаніям із управління їхніми активами, ще тільки створюється. Позначається й те, що у відповідній законодавчій базі є істотні протиріччя. Це не дозволяє приватним пенсійним фондам розвернутися. І зараз ще важко сказати, як це все здійснюватимуть. Проте вже тривають активні переговори між інвестиційними фондами й управляючими компаніями. Йдеться про те, куди прямуватимуть пенсійні вклади, якою буде вартість тих або інших послуг тощо. Тобто робота в цьому напрямі вже пішла. Але реальних грошових потоків поки що немає, принаймні я їх поки що не зустрічала. Я сподіваюся, що незабаром до цієї тематики приєднаються великі системні компанії, і тоді справа піде.
— Чи зможуть недержавні пенсійні фонди конкурувати з вітчизняними та зарубіжними банками і страховими компаніями в боротьбі за гроші пенсіонерів?
— У справі довгострокових вкладень наше населення зорієнтоване на стійкий імідж та бренди компаній, у тому числі й банків. На жаль, пенсійні фонди поки що не мають ні того, ні іншого. Тому їм буде непросто. Але ж банки заробили довіру населення, отже, це зможуть зробити і недержавні пенсійні фонди. А що стосується конкуренції, то тут, я думаю, потрібно говорити про інше — про співпрацю. Компанії, які керують активами, вкладатимуть кошти в будівництво, в нерухомість, в якісь цінні папери, а, можливо, покладуть їх на банківські депозити. Куди конкретно, покаже економіка. Але можна передбачити, що пенсійні фонди в будь-якому випадку, при здійсненні будь- яких своїх проектів, тісно співпрацюватимуть із банками, які мають досвід використання численних фінансових інструментів. І щоразу партнери вибиратимуть найвигідніші проекти й інструменти.
— А що пред’являтимуть клієнтам пенсійні фонди як свою перевагу?
— Зараз, звичайно, важко сказати, які конкретні відсотки за вкладами гарантуватимуть пенсіонерам, але особисто мене привабив би в пенсійному фонді перелік його партнерів: банків, інвестиційних, фінансових і будівельних компаній, які вже мають ім’я, і люди не бояться довіряти їм свої кровні. Зважаючи на це, можна говорити про те, що й у пенсійному фонді гроші не пропадуть, а примножаться, оскільки буде використано інвестиційний досвід партнерів на тих або інших об’єктах чи проектах. Звичайно, при цьому повинні бути серйозні економічні обгрунтування. Людині потрібно надати можливість ознайомитися з контрактами, укладеними між цими партнерами. Словом, діяльність пенсійних фондів має бути прозорою та публічною, в цьому запорука того, що довіру завоюють.
