Одна з перших заяв голови Мінпаливенерго Івана Плачкова полягала в тому, що міністерство розробить структурно- організаційну схему галузі, після чого буде прийнято рішення щодо необхідності існування «Енергетичної компанії України». Словом, схеми ще немає, але сумніви в необхідності енергетичної НАК уже з’явилися. Тим часом компанія почала розробку своєї концепції — стратегічного документа, який демонструє її необхідність і основні переваги подальшого розвитку як найважливішої складової енергетичної галузі.
За словами президента компанії Олега Дубини, сьогодні НАК орієнтована насамперед на відстоювання державних інтересів — з її створенням держава отримала можливість істотно впливати на захист своїх прав в області енергетики. І тепер вона планує так само принципово працювати над створенням прозорої й дієвої системи управління корпоративними правами держави, добиваючись прибуткової роботи господарських товариств і підприємств, переданих до її статутного фонду.
Втім, поки що значна частина «енергетики» апарату компанії йде на вирішення численних проблем, пов’язаних iз відносинами власності. Наприклад, для того, щоб провести засідання наглядової ради «Центренерго», обраної на зборах акціонерів, компанії довелося оспорювати, як сказав журналістам Дубина, дев’ять судових рішень. І тільки десяте — Солом’янського районного суду м. Києва — підтвердило легітимність зборів. За словами президента НАК, тепер буде проведене засідання наглядової ради і вирішені головні завдання цього енергогенеруючого підприємства: «Виведення з банкрутства, щоб не було всіх цих судових рішень та інсинуацій навколо компанії». Адже «Центренерго» — це значна частина енергобезпеки країни. Воно експлуатує Углегорську, Змієвську та Трипільську теплові електростанції сумарною встановленою потужністю 7550 МВт (26,3% потужності всіх ТЕС України). І ось уже стало відомо про свіже рішення. Наглядова рада «Центренерго» призначила Миколу Гаркавенко в.о. голови правління компанії. Втім, як пояснив Дубина, проблеми банкрутства досі не вирішені також і для енергогенеруючих компаній «Дніпроенерго» та «Донбасенерго», чиї контрольні пакети передано до статутного фонду енергетичної НАК.
Неспокійно і на інших фронтах, які знаходяться у віданні компанії. «Прикарпаттяобленерго» побоюється силової зміни керівництва, а Львівська міськрада просить розглянути питання про повернення ВАТ «Львівобленерго» у комунальну власність, оскільки тут склалася складна ситуація з електрозабезпеченням житлового фонду та об’єктів житлово-комунального господарства. Розігрався справжній скандал iз енергозабезпеченням Севастополя.
Проте Дубина з оптимізмом дивиться в майбутнє. За його словами, завдяки новому уряду НАК отримав можливість брати участь у роботі комітету кредиторів «Дніпроенерго» і доручення «приймати» борги Мінфіну, а також доручення від податкової служби. Це дозволить вивести підприємство з кризи.
Голова енергохолдингу підкреслює, що компанія «не тягне на себе фінансові потоки, не розпоряджається грошима, які отримують підвідомчі компанії від вироблення електроенергії, а лише контролює фінансові плани і їх виконання, що забезпечило понад 105% у розрахунках за газ і 101% — за його транспортування, 105,8% — за отримане вугілля».
Значна частина зусиль НАКу звернена на створення і реалізацію інвестиційних програм енергопостачальних компаній країни. Якщо всього лише рік тому такі плани мала лише кожна четверта компанія, то тепер за ними працюють усі. Основний обсяг інвестицій спрямований на модернізацію електромереж, понад третину яких потребують реконструкції та заміни. У результаті біда української енергетики — втрати в мережах порівняно з 2003 роком зменшилися на 21%, а наднормативні втрати — на 39,5%.
Реконструкція і модернізація енергогенеруючих підприємств ще кілька років тому здавалися абсолютно невирішуваними завданнями, і генерація невідворотно руйнувалася. Зараз у цій області здійснюються унікальні проекти реабілітації енергоблоків, спрямовані також на охорону навколишнього середовища і зменшення «екологічних» платежів до бюджету.
Особливим досягненням компанії є впровадження нової системи розрахунків з вуглярами, заснованої на оцінці якості палива за його калорійністю. Відповідна автоматизована система вже працює на Бурштинській ТЕС, а в березні на неї перейде вся генерація. Аналізуючи складові собівартості всіх підрозділів холдингу, Дубина дуже уважно підходить до проблеми підвищення тарифів на електроенергію. Але якщо йому щось незрозуміло, то він вважає, що поспішати з висновками не варто. Так, тарифи на виробництво електроенергії він насамперед пов’язує з витратами, які понесли ті чи інші генеруючі компанії на реалізацію інвестиційних програм. Але він проти підвищення тарифів на передачу електроенергії (до чого зараз дехто закликає) і саме тому, що поки не визначився з тарифами для генерації. Водночас він вважає демпінговими ті ціни, за якими українські атомники передають свою електроенергію до Росії. На його думку, саме завдяки цьому Росія має можливість постачати електроенергію в Білорусь, а Україна — ні. Однак, як передбачає Дубина, незабаром Україна зможе постачати свою електроенергію до Румунії.
Дубина ніколи не сприймав позицію, згідно з якою держава і її менеджери ніби за визначенням не здатні управляти корпоративними правами та цілими майновими комплексами. Неправомірність такого підходу він доводив не лише на прикладі інших країн, але й на власному. При цьому він переконаний, що енергетика, як стратегічна галузь, має залишатися переважно в руках держави. Втім, його не можна зарахувати і до противників приватизації. Він заявив журналістам, що не заперечував би проти того, щоб держава продала відсотків десять статутного фонду компанії. Проте Дубина виступає за реприватизацію всіх енергопідприємств, проданих iз відхиленнями від закону. Відповідаючи на відповідне запитання «Дня», він сказав: «Треба розглядати все».
Але чи замислюється головний електрик країни над своїм майбутнім? Що сказав йому під час особистої зустрічі новий міністр? Схоже, особисте питання Дубину не хвилює. За його словами, головне — це доцільність компанії, здатної консолідувати державні енергоактиви країни. І ця доцільність, як він вважає, доведена: «Коли ще не було запитань за всіма розрахунками в енергосекторі?»
