Купувати корок можна в Португалії, яка постачає на світовий ринок 50% коркової сировини, більш як 70% виробів із корка і 80% промислових товарів. А можна і в Україні — в португальської холдингової компанії AMORIM GROUP, яка недавно з’явилася на нашому ринку.
Ми поцікавилися в генерального менеджера цієї компанії Маріо Кошта, чи не побоюється його фірма виходити на український ринок у період кризи?
— Ваша країна має безперечні ринкові достоїнства: дуже хороше географічне положення, великий економічний потенціал. Тому ми розраховуємо вже наступного року продати тут близько 50—70 тисяч кв. метрів корка. Для порівняння, в Португалії реалізовуємо 900 тисяч, а Німеччина споживає близько 4 млн. кв. метрів.
Криза нас не лякає. Корок — це не товар масового попиту. Він не схильний до якихось колізій, оскільки призначений для своєї ніші ринку і певної категорії покупців. Криза навіть надає нам деякі переваги. Різко падає вартість експлуатації офісу, складів і всього іншого.
Ще 1680 року французький чернець-бенедиктинець встановив ефективність корка при закупорюванні шампанського. Однак до кінця XIX століття вирощування коркового дуба було поставлено під сумнів, бо лише 25% сировини придатні для використання у виноробстві.
Друге життя корку дав технічний прогрес. У 1891 році американець Джон Сміт налагодив виробництво коркового агломерату, який зберігає всі якості вихідного матеріалу. Це в багато разів збільшило сферу застосування кори. З корка виготовляють буї та рятувальні пояси, килими і покриття для підлоги, облицювання для стін і стель. Його гігієнічні та механічні властивості використовуються у взуттєвій промисловості, ізолюючі — в електротехніці, теплоізолюючі — в будівництві, в автомобіле- та авіабудівництві. Застосування корка як теплоізолятора дозволяє знизити втрати тепла через стіни на 30%, а через дахи — на 53%. Тож інтерес до нього не дивний.
№217 12.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
