Додаткові послуги — за методикою
Антимонопольний комітет України, проаналізувавши результати перевірок залізниць, рекомендував «Укрзалізниці» розробити методику ціноутворення на додаткові послуги. Сьогодні перелік і вартість додаткових платних послуг (зокрема прийом заявок, бронювання, повернення вартості квитків) начальники доріг встановлюють самостійно. Рівень рентабельності таких послуг на різних залізницях значно коливається і в окремих випадках перевищує 400%. У той же час «Укрзалізниця» встановила лише мінімальний рівень рентабельності додаткових послуг — не менше 30%, при цьому верхня межа не визначена. Інший фактор, який негативно впливає на ситуацію з ціноутворенням, — відсутність конкуренції на цьому ринку. На думку АМК, такий підхід у встановленні розцінок став можливим через відсутність у монополіста відповідних методичних документів.
Інвестиції призупинено
Німецький концерн ODW-Elektrik призупинив вкладення інвестицій у своє підприємство з виробництва кабельної продукції до легкових автомобілів у Новому Роздолі (Львівська обл.). Це викликано скасуванням податкових пільг для ВЕЗ і територій пріоритетного розвитку відповідно до змін держбюджету-2005. Як повідомляє українська служба радіостанції «Німецька хвиля» з посиланням на директора підприємства Володимира Судука, концерн за три роки роботи в Новому Роздолі інвестував в економіку Львівщини EUR380 тис. 2005-го року інвестор планував закупити обладнання ще на EUR200 тис. і створити додатково 50 робочих місць. «Однак вкладання коштів припинили через збільшення бюрократичних проблем з податками та на митниці», — сказав В. Судук. Він зазначив, що, якщо проблеми великих інвесторів вирішуються на державному рівні, то проблеми малого бізнесу «висять у повітрі». «Сьогодні не вирішене питання з відшкодуванням ПДВ: за три роки з 200 тис. грн. нам не повернули жодної копійки, й поки не запропоновані ніякі схеми відшкодувань», — сказав В. Судук.
Тепер майже 100%
Фонд держмайна України продав через Українську фондову біржу 39,91% акцій ВАТ «Краснодонвугілля» (Луганська обл.) за номінальною вартістю — 469054,062 тис. грн. Покупцем пакету є ВАТ «Авдєєвський коксохімічний завод» (АКХЗ, Донецька обл.), якому на момент купівлі вже належало 60% акцій «Краснодонвугілля». АКХЗ придбав 60%-й пакет вугільної компанії у листопаді 2004 року за 770,3 млн. грн., або по 0,27 грн. за акцію номіналом 0,25 грн. За словами представника заводу І. Нудьги, основною причиною купівлі держпакету акцій «Краснодонвугілля», що залишився, стало бажання стабілізувати моральний клімат на підприємстві, яке опинилося в різних «списках» на реприватизацію, а також зняти можливі запитання про ціну купівлі вугільного холдингу на приватизаційному конкурсі минулого року. «Відкриті торги, проведені УФБ за дорученням ФДМ, підтвердили, що на сьогоднішній день ринкова вартість принаймні одного кандидата до так званого «чорного списку» не вище за ту ціну, яку сплатили під час приватизації восени минулого року. По суті, це є найкращим підтвердженням того, що на приватизаційному конкурсі Авдєєвський коксохімічний завод заплатив за акції вугільного холдингу справедливу ціну», — підкреслив І. Нудьга.
На ринку жувальних цукерок
ЗАТ «АВК» розпочало виробництво фруктових жувальних цукерок під торговою маркою «Жувіленд». Компанія розраховує до кінця 2005 року зайняти 40% цього сегмента ринку кондитерських виробів. За її даними, до останнього часу на ринку України така продукція була представлена лише зарубіжними виробниками — з Німеччини, Іспанії, Польщі. Виведення на ринок та активне просування нового бренда, вважають в «АВК», дозволить істотно потіснити імпортерів жувальних цукерок. «АВК» виробляє шість смакових різновидів «Жувіленда»: чорниця з вершками, полуниця з вершками і фрукти з вершками, для дітей — солодощі в формі різнокольорових фігурок: «Жувіленд Тропікоша», «Жувіленд Звірятка ля-ля-фа» і «Жувіленд Афрікано».
У програмістів свій кодекс про працю
Провідні українські виробники програмного забезпечення (ПЗ) домовилися не переманювати співробітників один у одного й уклали меморандум. Про це повідомив голова асоціації IT Ukraine Юрій Сивицький. За його словами, документ передбачає неможливість прямого звернення або через кадрові агентства до компаній, які підписали меморандум, з метою заповнення вакансій. Ю. Сивицький пояснив, що автори меморандуму не намагалися обмежити свободу працівників, його мета — зробити так, аби програміст, перш ніж перейти на іншу роботу, закінчував проект, над яким він працює. За його словами, двох тижнів, відведених законодавством, при розробці ПЗ недостатньо. Меморандум підписали 14 компаній.
