Днями мимоволі довелося стати свідком напруженої бесіди голови НКРЕКП Дмитра Вовка з керівником однієї з електро- і теплогенерувальних компаній.
У залі було дуже шумно, і суть їхньої суперечки вловити не вдалося. Але диктофон усе-таки записав одну фразу, яку обидва вони по кілька разів повторили у двох варіантах: «Мені ніхто нічого не говорив, жодної команди я не отримував».
Власне, для співрозмовника Вовка, у якого начальників вистачає і по вертикалі, і по горизонталі, в цих словах не було жодного криміналу. Але керівник Національної комісії, яку так сильно хочуть бачити незалежною міжнародні фінансові організації, вже точно не повинен чекати якихось команд...
РЕГУЛЯТОР ТЕПЕР У ЗАКОНІ
Минулого четверга Верховна Рада голосами 250 народних депутатів нарешті схвалила в другому читанні законопроект «Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП)».
Як писав «День», закон визначає, що комісія здійснює державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій в електроенергетиці, теплопостачанні, нафтогазовому комплексі, централізованому водопостачанні і водовідводі, переробці і захороненні побутових відходів, а також забезпечує проведення цінової і тарифної політики в цих сферах.
Найбільшу дискусію в парламенті спричинили терміни ротації членів комісії та правила делегування в номінаційну комісію з відбору членів НКРЕКП представників від різних гілок влади.
Згідно з прийнятим текстом законопроекту, комісія складатиметься із семи членів, що призначатимуться і звільнятимуться указом Президента. Закон встановлює, що заміна чинних членів НКРЕКП проходитиме в три етапи: перших трьох членів повинні змінити не пізніше шести місяців від моменту набуття чинності закону, ще двох — не пізніше 12 місяців, решту — не пізніше, ніж через 18 місяців. Через недовіру до чинного складу регулятора низка фракцій вимагали прискореної ротації.
ЩО ЗА КОМІСІЯ, ТВОРЦЮ?
Члени НКРЕКП, згідно з законом, відбиратимуться номінаційною комісією у складі п’яти осіб: двох представників до неї делегує Президент, двох — парламент (від комітету ПЕК і комітету ЖКГ), одного — Кабінет Міністрів. Голова НКРЕКП обиратиметься членами комісії закритим голосуванням. Переобирати його можна буде кожні два роки після затвердження першого складу комісії. Фінансування НКРЕКП здійснюватиметься за рахунок внесків у спецфонд державного бюджету, сплачуваних суб’єктами ринків енергетики і комунальних послуг.
Дискусія довкола ухваленого законопроекту не припинилася й після його ухвалення. Висловлювались і ті народні депутати, кому вдалося провести свої пропозиції, і ті, хто зазнав поразки під час голосування.
ЯК ОБМЕЖИЛИ ПРЕЗИДЕНТА?
«Сьогодні Верховна Рада відмовилася від монопольних повноважень Президента України формувати склад регулятора на ринку електроенергії, — рекламував ухвалений законопроект перший заступник голови комітету з питань ПЕК, ядерної політики і безпеки Олександр Домбровський (фракція БПП). — До сьогодні 100% повноважень у цій сфері належали главі держави. Ми ухвалили законопроект, який дає Президентові право делегувати в комісію з відбору кандидатів лише двох із п’яти представників».
«Далі ця номінаційна комісія, кожен член якої має бути експертом з енергетики, прийматиме пропозиції всіх охочих брати участь у конкурсі на посади в НКРЕКП. Після голосування членів номінаційної комісії Президенту буде подано по дві кандидатури на кожну посаду члена НКРЕКП. Із них він може обрати одного», — процитувала Домбровського прес-служба БПП.
Народний депутат виклав також порядок ротації членів комісії: упродовж шести місяців після набуття чинності закону буде змінено трьох із семи членів комісії, у наступні три місяці — ще двох і впродовж іще трьох місяців — останніх двох. «Таким чином, за 18 місяців буде повністю оновлено персональний склад регулятора», — зазначає Домбровський.
«КИДОК ДООЛІГАРХІЗАЦІЄЮ»
Не поділяє захоплення, що звучить у його коментарі, народний депутат Вікторія Войцицька («Самопоміч»). На своїй сторінці у Facebook вона звинуватила колег із комітету з ПЕК у «кидку». Посилаючись на депутата від БПП Ольгу Белькову, Войцицька повідомила, що Домбровський поставив спільну з депутатами від «Самопомочі» Львом Підлісецьким та Оленою Бабак правку щодо повної ротації на «підтвердження», не попередивши нікого зі співавторів законопроекту.
«У результаті остання погоджена і компромісна комітетська версія тепер змінена. Ми щиро шукали і досягли компромісу на минулому засіданні комітету! Але кого це цікавить, якщо завдання Банкової — зберегти Вовка» (нинішній голова комісії — Дмитро Вовк), — обурюється Войцицька.
«Для мене єдине очевидно: сьогодні боротьба триває не за інституційну реформу регулятора, а за конкретну людину, яка забезпечує виконання програми з «деолігархізації», яка насправді є «доолігархізацією», — підкреслює народний депутат і робить висновок: — Інтереси пересічних українців знову нікого не цікавлять і нічого чекати елементарної справедливості нікому з нас».
ПРО ЦІНУ З РОТТЕРДАМА
В інтерв’ю «Економічній правді» Вовк розповідав про свої стосунки з Президентом, прем’єром, двома міністрами енергетики, найвпливовішим депутатом із фракції БПП, енергетичними олігархами, а також про нову формулу «Роттердам + доставка».
Не будемо про стосунки... Але ж нещаслива формула, як відомо, дозволила тепловій генерації, зокрема ДТЕК Ріната Ахметова і державному «Центренерго», продавати електроенергію на 15—20% дорожче. З урахуванням ПДВ новий тариф для них виріс від 118 копійок за 1 кВт/год до 130 копійок. Як наслідок, ціна вугілля за формулою «Роттердам+» досягла $63 за тонну, тоді як ціна без формули становить $44,2. Крім того, НКРЕКП закликала Міненерговугілля ввести ще й рентну плату на видобуток вугілля.
Проте БПП, як вважає Войцицька, не без допомоги фолу зберіг потрібну людину на чолі регулятора. А головне — формування кадрового складу комісіонерів НКРЕКП, всупереч заяві Домбровського, по суті, залишилося в руках Президента. Чи є в цьому якась небезпека для економіки країни та її громадян?
«ПЕРЕМОГА»
Відповідаючи на це запитання, координатор житлово-комунальних програм громадянської мережі Опора Тетяна Бойко сказала «Дню»: «Закон про НКРЕКП — це більше перемога. Головне, що є цей закон і що в ньому є доволі багато запобіжників. Вплив Президента на комісію значною мірою скорочено. Адже раніше він формував НКРЕКП своїм указом. Звичайно, щодо кандидатур все одно доведеться домовлятися. Але дуже важливо, що Президент тепер формує не саму Нацкомісію. Не відбирає її членів, а лише конкурсну комісію. Така ускладнена процедура значно зменшує вплив Президента, особливо порівняно з тим, як було раніше. В цьому й полягає, на мою думку, перемога. Щодо Вовка, то ось вам мій особистий прогноз: він піде в першій же хвилі ротації. Я не думаю, що це прізвище настільки вже важливе. Президент залишив собі ті повноваження, які хотів залишити».
З активісткою Опори здебільшого згоден незалежний енергетичний експерт Максим Прасолов. Відповідаючи «Дню», він відзначив, що в будь-якому разі «Україна повинна виконувати певні зобов’язання перед міжнародними донорами, які забезпечують зараз економічну складову нашої країни. Без їхніх грошей наша економіка навряд чи буде стабільною. Отже, цей закон, прийнятий більшістю парламенту, Президент, звичайно, підпише. В будь-якому разі цей закон кращий, ніж та законодавча база, яка була. Це компроміс. Адже незалежний регулятор — це оксюморон (поєднання взаємовиключних слів або словосполук). Регулятор за визначенням залежний. А якщо він державний, то він залежить від рішення тих чи інших політичних сил — правлячих партій. Нам треба говорити про створення незалежного саморегульованого енергетичного ринку. Сьогодні ми на шляху до цього. Але для цього необхідно мати саморегульованих незалежних суб’єктів цього ринку. Чого у нас поки що немає. Тому закон про НКРЕКП можна сприймати як перехідний етап до виникнення такого ринку. Альтернативи йому я не бачу».
