Загальносвітова тенденція здорожчання енергоресурсів змусила нарешті і українських чиновників шукати шляхи економії енергії. Особливо гостро це відчутно у житлово-комунальному господарстві, яке через зношеність, застарілість та аварійність своїх фондів фактично опалює землю та повітря. За даними відповідного міністерства, нині в Україні близько 25% всіх енергетичних ресурсів, що споживаються, використовуються в житлово-комунальному господарстві. І це єдина група споживачів, яка не зменшила енергоспоживання за останні 5 років.
«Політика енергозбереження нині є приорітетним напрямком роботи міністерства», — заявив заступник міністра житлово-комунального господарства Олександр Мазурчак на «круглому столі» у Броварах. Йшлося про менеджмент у сфері енергозбереження та формування енергоефективної політики місцевих громад. «За даними Міжнародної енергетичної агенції, 40% світового видобутку первинних енергоресурсів іде на створення комфортних умов людини в приміщеннях, 30% — на підтримання транспортної сфери і лише 27% іде на індустрію... — наводить світову енергетичну статистику виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» Анатолій Копець і засуджує хибну, на його думку, позицію в питаннях енергозбереження: — Очевидно, що ми деякий час займалися не першочерговими проблемами. У всьому світі основна увага приділяється тому, як використовується енергія в житлових та інших будівлях, де створюються комфортні умови. Витрати ж індустрії там — третьочергова проблема».
За словами Копця, наша держава втрачає шалені ресурси на марнотратному опаленні будівель... «Енергоспоживання європейських будівель у чотири рази нижче за українські! Якщо в нас це близько 200 кВт теплової енергії на метр квадратний на рік, то у них — близько 50 кВт. А деякі європейські міста вже виходять і на 15 кВт... Тобто у них процеси йдуть, а ми стоїмо! Хочемо входити в ЄС, нічого для цього не роблячи». Можливо, вказує Копець, найбільшою проблемою входження України до ЄС буде наш запущений фонд будівель.
Виявляється, 75% таких «марнотратних» будівель — під контролем місцевої влади... Тож учасники «круглого столу» виступили за реформу ЖКГ, зокрема, за розширення повноважень міст у цьому питанні. Саме їм, після реформи, належатиме право передавати в управління, оренду, концесію цілісні майнові комплекси теплопостачання та залучати приватний капітал, стимулюючи таким чином упровадження заходів з енергозбереження.
Піонери в цьому питанні, виявляється, уже є... Як повідомив міський голова Славутича Володимир Удовиченко, мерія міста до 1 вересня цього року має намір передати у концесію місцеве комунальне підприємство «Тепловодоканал». Він уточнив, що піднімати підприємство буде міжнародний інвестор.
Схожими кроками йдуть і Бровари. У 2007 році в енергозберігаючі проекти на трьох місцевих комунальних підприємствах було інвестовано 10,29 мільйона гривень, повідомив заступник міського голови Григорій Голубовський. До того ж, 1,28 мільйона гривень з них склали засоби приватних інвесторів...
У Кам’янець-Подільську цього року, як стверджує Олександр Мазурчак, почнеться реалізація проекту «енергоефективний будинок». Він передбачає добудову мансард і утеплення дахів на 18 багатоповерхових житлових будинках за рахунок коштів інвесторів, які одержать у своє розпорядження 75% квартир на мансардному поверсі. «Інші 25% перейдуть мерії як соціальне житло», — уточнив Мазурчак. Він також повідомив, що утеплення зовнішніх стін будинків планується виконати за рахунок коштів держбюджету і місцевого бюджету — з розрахунку спільного фінансування 50:50 (по 800 тисяч гривень на будинок). Крім того, мешканцям буде запропоновано встановити металопластикові вікна, для чого видаватиметься безпроцентний кредит на 5 років.
«Минулого року Львів, зайнявшись просто питаннями управління енергоефективністю в бюджетній сфері й вклавши 100 тисяч гривень, отримав за підсумками року 2,3 мільйона гривень доходу в місцевий бюджет... — продовжує наводити приклади Копець. Але мусить — наводити і сумну загальну статистику: — Загалом у місцевій владі на сьогоднішній день немає жодного працівника, який би відповідав за питання енергозбереження. Немає й жодних регуляторних актів, які б визначали енергозберігаючу політику місцевих влад. У нас, на жаль, органи місцевої влади не вважаються фактором формування енергетичної політики держави».
Але ж запропонувати мешканцю багатоповерхівки за власний рахунок і з допомогою кредиту встановити металопластикові вікна — один із шляхів, яким може піти кожне місто, упевнений Мазурчак. «Це окупиться за декілька років і даватиме дуже значиму економію як власне мешканцю, так і державі», — переконує він. З цією метою Мінжитлокомунгосп у 2008 році планує виділити 200 мільйонів гривень на здешевлення кредитів під енергозберігаючі проекти. За словами Мазурчака, це дозволить привернути на вказані цілі на 1 мільярд гривень кредитних ресурсів.
Окрім цього, з наявних у Міністерства ЖКГ 600 мільйонів гривень 300 мільйонів виділять на фінансування програм з устаткування житлофонду приладами обліку тепла. Щоправда, Мазурчак зазначає, що торік кошти за цією програмою використовувалися незадовільно — залишилось 100 мільйонів гривень...
Допомогу урядовцям планує надати Європейський банк реконструкції та розвитку. Як повідомив менеджер департаменту з енергоефективності та зміни клімату ЄБРР Сергій Масліченко, цього року банк має намір відкрити кредитну лінію для фінансування проектів з енергозбереження в невеликих містах України (з населенням менше 100 тисяч осiб). За цією програмою ЄБРР планує надавати 100 мільйонів євро на рік.
Уже сьогодні переговори між ЄБРР і муніципалітетами Одеси, Вінниці та Житомира про виділення кредитів під ресурсозберігаючі проекти знаходяться на завершальній стадії, повідомив Масліченко. Він відзначив, що кредит для Вінницького муніципалітету передбачає виділення 25 мільйонів євро під проект автономного опалення житлового мікрорайону (20 багатоквартирних будинків) за допомогою теплового насоса. Загальна ж сума кредитів ЄБРР для України в 2007 році склала мільярд євро.
Проте, як слушно зауважив Володимир Удовиченко, усі ці старання можуть виявитися марними, якщо не пропагувати ідею ресурсо- та енергозбереження серед громадян. «Ми повинні переконати українців у необхідності таких заходів, інакше у нас і надалі палитимуть солому просто на полях, задимлюючи все навкруги, замість того, щоб опалювати будівлі солом’яними брикетами у спеціальних котлах», — підсумовує міський голова Славутича.
