Завтра уряд має затвердити створення спеціалізованого Земельного банку.
Про це «Дню» повідомив голова Державного агентства земельних ресурсів Сергій Тимченко. За його словами, Кабмін збирається виділити з держбюджету 120 мільйонів гривень для формування уставного капіталу банку. А після завершення розподілу земель у нього ввійдуть ще й сільськогосподарські наділи державної власності.
Стовідсотковим власником банку буде держава, повідомив Тимченко. Земельний банк виконуватиме дві функції: управлінську (державними сільськогосподарськими землями) та фінансово-кредитну (кредитування агросектору). За рахунок операцій із купівлі-продажу землі банк планує отримувати високу рентабельність і видавати дешеві кредити. «Ставка, на яку ми розраховуємо, в середньому 8—9% річних. Для порівняння: ставки комерційних банків — 16% і вище», — підкреслив Тимченко. Кредити надаватимуться власникам землі під її заставу або ж орендарям під заставу права оренди. В Держкомземі переконують, що працювати банк почне лише після підписання главою держави законопроекту «Про ринок землі».
Здавалось би, що норма, яка дозволяє використовувати право власності на землю як застави при отриманні кредиту, свідчить про впровадження в Україні вільного ринку. Однак у Держкомземі такі «припущення» заперечують. Мовляв, нинішній варіант законопроекту «Про ринок землі» не дозволяє юридичним особам купувати і продавати паї сільгосппризначення. Тож звичайні комерційні банки не зможуть оформити таку заставу. Інша річ — Державний земельний банк. «Обмеження не розповсюджуватимуться на земельний банк, бо він реалізовуватиме державну політику в аграрній сфері», — пояснив особливі умови Тимченко.
КОМЕНТАРІ
Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації:
— Подібні банки працюють в Європі, США та Канаді, й вони — запорука залучення довгострокових кредитів у сільське господарство. Такі банки працюють як фінансові установи другого рівня, тобто консолідують великі земельні площі у вигляді забезпечення для довгострокового кредиту в пенсійних чи інших інвестиційних фондах. Земля дає можливість отримувати такі позики під дуже незначний відсоток — 1—2%, що дозволяє видавати фермерам кредити під 2—3% річних на термін 5—10 років. Але на Заході ці банки працюють як незалежні фінансові установи, й вони не входять у структуру жодного державного органу.
Щоб такий банк в Україні працював ефективно, треба унеможливити тіньові схеми використання землі. Наприклад, коли земельний банк використовуватиме землю зі свого активу як заставу для отримання кредиту в інвестиційних або недержавних пенсійних фондів. Існує ризик, що за певних обставин Зембанк не зможе повернути позичене, й застава (державні землі) відійде у треті руки. На мій погляд, краще було б, аби цей банк не напряму працював із фермерами, а через комерційні банки, тобто він спочатку кредитував їх, а ті — кінцевого клієнта.
В’ячеслав Юткін, перший заступник голови «Промінвестбанку»:
— Потреба створення такого банку є вже давно. Сьогодні на ринку багато нормативних актів, які не дають можливості банкам нормально працювати з земельною іпотекою. Те, що цим питанням займатиметься новий банк, добре, бо діючі ще не розібралися зі своїми старими проблемами.
На мій погляд, для організації нормальної роботи Земельного банку знадобиться 1,5—2 роки. Його уставний фонд має сягати мінімум 50 мільйонів доларів, а ще краще — мільярда гривень. Тоді робота буде ефективною.
Спеціалізація та професіоналізм також важливі, бо на ринку більшає операцій із землею. Якщо його керівництву таки вдасться досягнути ставки в 8—9% річних за кредитами, то конкурентів у сегменті земельної іпотеки в нього не буде.
Поява такого банку дозволить нормалізувати діючу систему договірних земельних відносин між клієнтами і банками. Зокрема, банки отримають можливість продавати неліквідну іпотеку Зембанку.
