Донецький міжнародний аеропорт ім. С. Прокоф’єва планує за кілька років вийти на новий рівень. Головна мета його нинішніх керманичів — утворити на його базі «хаб» (великий транспортний вузол). І це при тому, що рік-два тому до аеропорту ставилися скептично. Про такі плани стало відомо в рамках форуму Routes CIS, що відбувся в Донецьку. Він щорічно збирає представників провідних авіаперевізників, аеропортів, міжнародних та регіональних асоціацій, інвестиційних компаній, туроператорів і представників компаній. Форум відбувався у рамках Всесвітнього форуму з розвитку маршрутів The World Route Development Forum.
БЮДЖЕТНІ АВІАЛІНІЇ
Сьогодні далеко не всі українці можуть дозволити собі літати. Тому не дивно, що червоною ниткою форуму стала тема лоукостів — бюджетних авіаліній, які можуть дати новий поштовх старим та регіональним аеропортам. Таким прикладом у Європі може бути польський аеропорт «Катовіце», вважає Юлія Крейн, консультант ASM. На її думку, багато аеропортів бояться «надавати небо» таким авіакомпаніям через невпевненість у їхньому сервісі. Проте, на думку експерта, це стереотип. «Історія показує, що лоукостери тільки відкривають можливості. Так, довгий час напрямок Лондон-Барселона не був затребуваний, проте щойно на цей маршрут увійшли лоукостери, ситуація докорінно змінилася, і відбувся стрибок. Ситуація з польським «Катовіце» — приклад того, що такі послуги дають життя. Аеропорт збиралися закривати, але потім керівництво впустило на свою територію бюджетні авіалінії, і ті надали йому життя. Наразі «Катовіце» — один із лідерів», — вважає експерт. Ставку на лоукости роблять і в Донецьку, запустивши нещодавно нові рейси до Європи. Наразі в аеропорту діють чотири такі компанії.
«Ми бачимо, що в СНД існує висока потреба у авіаперевезеннях. Наразі це найбільш зростаючий ринок. Бюджетні аві алінії цілком можуть вдовольнити ці потреби», — коментує Крейн.
Проте чи тільки міжнародні лоукости потрібні? Велика проблема України — це внутрішні рейси. Про це неодноразово заявляють мандрівники. Наразі внутрішній рейс Донецьк-Київ («Бориспіль») перевантажений. Коштує квиток у середньому тисячу гривень. Це удвічі більше, ніж до Кутаїсі та Дортмунда. У Росії, до прикладу, авіарейси вільно конкурують з залізницею, в Україні наразі це неможливо — різниця надто висока. Єдина компанія, яка може робити лоукост-рейси в середині країни, — WizzAir, проте наразі домовленостей по цьому маршруту немає.
Внутрішні рейси можуть робити лише українські авіакомпанії. Наразі WizzAir зазначає, що попри бажання людей не може собі це дозволити, адже це проста математика — потрібно наповнювати не менше 140 крісел у одному напрямку щодня. Поки для себе такої перспективи вони не бачать. Можливо, ситуація може змінитися, коли компанія почне базуватись у Донецьку і побачить реальні перспективи. Але це все одно залишається завданням на майбутнє.
РОЗВИТОК РЕГІОНАЛЬНИХ АЕРОПОРТІВ
«Ми вже зробили другий крок у тому, щоб побудувати у Донецьку «хаб», — заявив на прес-конференції комерційний директор аеропорту імені C. Прокоф’єва Олексій Дубревський. Стратегічне завдання аеропорту поєднувати Україну та Європу з країнами СНД, зокрема Росією, частково це завдання було виконано під час переговорів. Невдовзі будуть запущені рейси у Томськ, Єкатеринбург, Санкт-Петербург, Ашхабад.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко відзначає потенціал донецького аеропорту, проте зауважує, що потенціал наразі використовують не на повну потужність. «Для створення «хабу» є всі технічні можливості. На даний момент донецький аеропорт може приймати літаки всіх класів, обслуговувати великі пасажиропотоки і оперативно здійснює транспортування вантажів із Азії до країн Західної Європи», — вважає аналітик.
Водночас варто зазначити, що свою «міць» починають нарощувати аеропорти Харкова та Запоріжжя, які територіально розташовані недалеко від Донецька. Чи може виникнути конкуренція? З одного боку, так. Це зможе підсилити якість послуг цих аеропортів. З іншого — у кожного є свій потенціал. Зокрема, О. Дубревський зазначив, що аеропорти добре товаришують, тому боротьби за рейси не буде. «На нашій території — 6,5 мільйона потенційних клієнтів, яких ми повинні вдовольнити. Це наша основна ціль», — каже він.
Петро Липовенко, віце-президент Української асоціації аеропортів, зазначив кілька аспектів розвитку аеропортів: «В Україні існує сім стратегічних аеропортів: Бориспіль, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Харків, Львів та Сімферополь. Вони надають послуги 98% пасажирів. Інші 2% — це робота інших аеропортів, а їх залишається двадцять. Щодо стратегічних аеропортів — ми дуже раді, що наразі там працюють грамотні молоді спеціалісти, які організують свою роботу. Існує певний рух, який дає надію та перспективи. Щодо тих двадцяти — рейси там відбуваються дуже рідко, проте у них є інфраструктура, і вони можуть приймати літаки та вантаж». Найбільша проблема, яка виникає, на думку Липовенка, пов’язана з передачею власності. Наразі лише два аеропорти належать державі, інші знаходяться на балансі місцевої та обласної влади. «Одним рішенням Президента у власність обласним радам та міськрадам було передано аеропорти. Але це не примушує їх розвивати ці заклади. Я не кажу, що всі власники поводять себе так з аеропортами — ні, проте дійсно є ті, що не знають, що з ними робити», — продовжує експерт. На його думку, з цієї ситуації існує кілька виходів. По-перше, укласти договори про діяльність аеропортів з усіма умовами та врегульованими питаннями й тарифами — що наразі не закріплено законодавчо. По-друге, змінити форми управління аеропортів, введення форми концесії, оренди тощо. По-третє, ввести «соціально необхідні авіаційні перевезення» з державним дотуванням рейсів. Це стосується, зокрема, таких аеропортів, як, наприклад, Полтава та Суми (до речі, в жодному нормативно-правовому документі ми не знайшли чіткого визначення терміна «соціально необхідні авіаційні перевезення», тож і цей пункт варто було б окреслити більш чітко). По-четверте, має відбутися розподіл ринку на різні сегменти.
ВИСНОВКИ
Загалом подію відвідало понад 13 тисяч делегатів із 23 країн світу, було проведено більше двох тисяч зустрічей. Важливим елементом форуму стали реальні контракти та домовленості, причому не тільки між країнами СНД, а й Європою, зокрема відтепер рейс Донецьк-Барселона стане постійним. Шик і блиск, з якими було організовано форум, сподіваємось, продовжить традицію міжнародного партнерства, і величезні гроші, вкладені у захід, виправдають себе. Завзятий мандрівник Фред Фінн зазначив «Дню»: «Я був майже всюди в Україні — це прекрасна країна. Мою любов до неї засвідчує те, що я тут живу і у мене дружина українка. Це країна дійсно з великим потенціалом. Та завадити цьому можуть тільки самі українці, якщо вони не матимуть бажання це розвивати та покращувати».
