Проаналізувати стан економічної культури в Україні в контексті європейських стандартів та визначити перспективи розвитку економічної освіти як галузі знань, що визначає економічний світогляд молоді, формує конкурентноздатну, компетентну особистість з високим рівнем економічної культури — таке завдання поставили перед собою організатори симпозіуму «Економічна культура: українські реалії та європейський досвід», який днями за сприяння урядовців та міської влади провели економічний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка та Український гуманітарний ліцей КНУ.
«Формуватися в такі особистості» до Києва були запрошені учні випускних класів, переможці та призери III-IV етапів Всеукраїнських олімпіад з економіки, представники українських шкіл зарубіжжя з Росії, Латвії, Казахстану, Польщі, Молдови та навіть Придністров’я. Спілкуватися з майбутньою економічною елітою були запрошені науковці, урядовці та політики. Однак останні таку можливість майже повністю проігнорували... Та все ж університетські вчені постаралися, за словами декана економічного факультету Віктора Базилевича, дати можливість найталановитішим школярам випробувати свої сили, визначитися зі своїм майбутнім. Розповідаючи перед початком симпозіуму про його програму, декан наголошував на тому, що вона спрямована на те, щоб підвищити економічну культуру школярів. І дійсно, на учасників чекали різноманітні й цілком професійні випробування — тести, творчі та практичні завдання, що вимагають досить високого рівня підготовки.
Економічна культура в Україні, на думку Базилевича, пройшла дуже тяжкий етап становлення. Нам і нині не вистачає ініціативи, самостійності, креативності... «І лише зараз створюються умови для серйозних самостійних дій, і з’являються люди, які не переобтяжені обмежуючими факторами, які всіх робили однаковими», — вважає професор. З допомогою таких симпозіумів науковці й сподіваються поліпшити рівень економічної культури нашої країни, навчивши молоде покоління мислити «по-новому». Хоча для цього все ж запросили представників «старої формації»...
«Свого часу ми не використали потенціал хоча й розваленої, але потужної радянської економіки. І моє покоління не забезпечить українському народові краще життя, адже у нас ще «оте» мислення. А молоде покоління може докорінно змінити життя в Україні... — сподівається відомий в минулому політик Геннадій Удовенко й дає школярам «ленінську» настанову: — На початку незалежності України нам пророкували сьоме місце за економічною потужністю. Сьогодні ми, натомість, десь на сотих місцях... Молоде покоління повинно докорінно змінити ситуацію, проте для цього потрібно вчитись, вчитись і вчитись...».
За словами Удовенка, нашому «перехідному» суспільству не вистачає саме культури, зокрема, й економічної. «Заробити гроші — це хоробрість, зберегти — це мудрість, а витратити — мистецтво! — цитує він Черчіля й підкреслює: — Цього мистецтва у нас і немає!».
Про культурні проблеми у сфері економіки на симпозіумі говорив також перший президент України, а нині голова піклувальної ради ліцею Леонід Кравчук: «Сьогоднішній стан нашої держави не дає можливості стверджувати, що в нас є сучасні справжні економічні знання. Ця проблема надзвичайно складна, проте ще складніша проблема економічної культури... Взяти до уваги хоча б шоу-бізнес: чи справді там є економічна культура, чи задовольняє він потреби всього суспільства? Ми, на жаль, не можемо сказати, що у нас є справжня економічна культура...».
Окрім виступів, лекцій, круглих столів з науковцями та викладачами економіки, участі в олімпіаді та ігровому турнірі, школярі отримали можливість відвідати Національний банк та провідні підприємства столиці.
Утім, як зазначив Базилевич, особливих переваг переможці та призери симпозіуму не матимуть... Не передбачається для них і позаконкурсний прийом до національного університету. Втім, як вважає вчений, молоді люди отримають щось не менш вагоме — зможуть визначитися щодо майбутньої професії. Утім, чи матиме до неї доступ більшість з учасників Міжнародного симпозіуму, здається, не надто хвилює його організаторів... Головне, щоб вони як громадяни не були байдужими не лише до сімейного, а й до державного бюджету.
