Українська прокуратура іноді, здавалося б, живе ще в учорашньому дні. Для такого висновку вона часом дає неспростовні аргументи. Наприклад, її слідчі можуть обвинуватити керівників підприємства в тому, що вони, мінімізуючи прибуток, завдали йому мільйонних збитків. Такі висновки виглядають просто абсурдно. Навпаки, вони приносять заводу та його власникам величезні прибутки, успішно уникаючи податків. Ось про це і треба говорити, але вже з державної позиції.
Так, прокуратура міста Стаханова Луганської області, як повідомляє Інтерфакс Україна, встановила, що посадовці ВАТ «Стаханівський завод феросплавів» протягом 2004—2005 року при укладанні зовнішньоекономічних контрактів на поставку продукції іноземним підприємствам купували сировину за завищеними цінами. А свою продукцію СЗФ реалізовував нижче собівартості. У результаті, зі слів прес-секретаря прокурора Луганської області Костянтина Губського, підприємству було завдано збитків на суму 7,6 мільйона гривень. У зв’язку з цим прокурор Стаханова порушив кримінальну справу.
Розкриття таких махінацій на державному підприємстві нікого не здивувало б. Схема роботи держпідприємства через фірму- посередника в принципі добре відпрацьована. Купуємо дорого, продаємо дешево — і все це через свою фірму, в якій і осідають усі прибутки заводу. На держпідприємствах так чинять багато керівників. Власне, боротьба проти схеми «купуємо дорого — продаємо дешево» й стала однією з головних причин проведення приватизації. Проте Стаханівський завод феросплавів уже давно належить приватному власнику. Акції підприємства знаходяться в руках Mortondale Assets Limited (Багамські острови), Express Times Limited (Маврикій) і Hayden Trading, Inc (США). Простіше кажучи, заводом володіють офшорні компанії, але реально СЗФ перебуває під контролем української фінансово-промислової групи «Приват». Уявити, що менеджмент підприємства вирішив пограти з власниками в ігри з виведення прибутків на особисті банківські рахунки, досить важко. У такому випадку справа й до прокуратури не дійшла б. Служба безпеки корпорації просто-таки на нуль помножила б «хитрих» директорів.
Імовірнішим здається, що посадовці настільки самовіддано служили компанії, що заради її блага були готові піти навіть на порушення закону. Річ у тому, що схема продажу та купівлі продукції за «потрібними» цінами через посередників успішно застосовується й на приватних підприємствах. Проте метою в цьому випадку слугує не обкрадання рідного заводу, а виведення прибутків на рахунки фірм-посередників, щоб підприємство не платило податків. Завод, таким чином, у податковій декларації пише, що він дуже збитковий, а отже, взяти з нього нічого. А власник підприємства знімає весь прибуток завдяки фірмі-посереднику, що розташована, як правило, за кордоном.
Дуже схоже, що саме така схема застосовується на ВАТ «Стаханівський завод феросплавів». Згідно зі звітами, що подаються в податкову, підприємство давно та безнадійно нерентабельне. Так, у 2004 році СЗФ показав збиток 29,6 мільйона гривень. 2003 рік закінчив зі збитком 7 млн. гривень. Проте всі інші показники аж ніяк не свідчать про те, що це депресивне підприємство. СЗФ стабільно нарощує виробництво. У 2004 році наростив виробничі показники порівняно з 2003 роком на 19%.
Схема ухиляння від податків через декларування збитковості застосовується «Приватом» не лише на СЗФ. Запорізький завод феросплавів, що також перебуває під контролем цієї фінансово-промислової групи, хронічно показує ще нижчі результати. У 2004 році збиток ЗЗФ становив понад 157 мільйонів гривень.
У жовтні минулого року почався скандал із приводу того, що належні «Привату» підприємства працюють лише через єдиного посередника та відмовляються працювати прямо з постачальниками та покупцями. Обман держави й уникнення сплати податків були настільки очевидні, що тогочасні керівники країни обіцяли декому «повідбивати руки і навіть голови». Але до «покалічення» справа не дійшла. Тривала виборча кампанія, і владі було не до того.
Чи серйозно взялася тепер за цю справу прокуратура Стаханова, покаже подальше розслідування. Але в будь-якому разі на менеджерів, поставлених керувати підконтрольними «Привату» підприємствами, в рідній корпорації репресії з приводу «зловживання службовим становищем», схоже, не чекають.
