Днями на міжбанківському валютному ринку відбулося різке зниження курсу гривні по відношенню до долара. Так, за один долар у столиці в середньому давали 4,84—5,02 гривні, у Криму — 4,83—5,03 гривні, а у Львові — 4,85—4,97 гривні. Така ситуація насторожила багатьох українців, які після стрімкого падіння долара у першій половині 2008 року позбулися доларів зі своїх кишень. За оцінками експертів, продавши тоді долари, люди втратили 10—15% заощаджень. Не кращою була ситуація у власників євро, адже ця валюта до недавна теж втрачала у вазі. Щоправда, зараз вона поступово повертає свої позиції. Більш-менш виграли ті, хто накопичував гривню. Хоча їм довелося сплатити інфляційний «податок» зі своїх заощаджень. «День» намагався розібратися, як громадянам найкраще вберегти свої гроші у період таких курсових гойдалок.
«Зараз у країні відчувається дефіцит долара. Багато банків почали розраховуватися за взяті ззовні кредити. Активізувалася діяльність юридичних осіб, які почали купувати долари для повернення своїх кредитів. До того ж, нерезиденти виводять гроші з України до своїх основних структур через складну ситуацію на фінансових ринках. Присутній і спекулятивний ажіотаж серед банків, які бачать зацікавленість до долару зі сторони населення і через це продають його дорожче», — розповідає «Дню» старший аналітик «ФорексКлуба» Микола Івченко.
Дефіцит долара спричинило декілька причин. Перша — купівля валюти «Нафтогазом України» для газових розрахунків із Росією. Скуповуючи долар у банків, він підтягує його курс і банки починають купувати цю валюту в населення. Друга причина — це загальне укріплення долара у порівнянні з іншими валютами.
Проблема ще й в тому, що як такого ринку долара в країні немає. «У нас існує ринок долара, який диктується Нацбанком. Коли Нацбанк виходить із своїми інтервенціями, то утворюється один курс. Якщо він не виходить і починає зв’язувати гривневу масу, то — інший», — пояснює причини доларового дефіциту віце-президент та інвестиційний керуючий Foyil Asset Management Ukraine Дмитро Мошкало.
Підігріває популярність зелененького й населення. «Попит з боку населення на долар також зріс, хоча я вважаю необгрунтованою скупку валюти за нинішніми цінами. Це наслідок психологічної непідготовленості населення до змін курсу. Приміром, у нас є інформація, що в регіонах долар купують по 5,15 гривні», — говорить начальник казначейського управління Першого Українського Міжнародного банку Олексій Савченко.
Масла у вогонь підливає політична нестабільність в країні. Зміни урядів та політичні перегони зазвичай б’ють по стабільності курсу нацвалюти та приносять інфляцію. «У наших владців немає серйозної етики із виконання обов’язків по відношенню до інших членів суспільства. Гроші — це також певний обов’язок, і він полягає у тому, що вони повинні бути чогось варті. За такого підходу політична складова дуже впливає», — говорить Мошкало.
На думку голови правління ЗАТ «Сбербанк Росії» В’ячеслава Юткіна політичний вплив на гривню у порівнянні зі світовим незначний. «Найбільше політична нестабільність впливає на притік інвестицій. Компанії, які хотіли вкладати гроші в Україну, сьогодні призупинили своє входження. Українська економіка відчує цей неприхід інвесторів вже в кінці 2008 та в першому кварталі 2009 року. Вона може не дорахуватися навіть 30—40% від очікуваних раніше інвестицій».
Що ж робити у такій ситуації населенню? Експерти впевнені, що девальвації (ослаблення) гривні не уникнути і прогнозують курс гривні до кінця року на рівні 5—5,05 гривні за долар. Але, тим не менше, їхні пропозиції зі збереження грошових заощаджень різні.
Івченко радить зберігати гроші у доларах, бо «ймовірність подальшого зростання курсу цієї валюти висока, а от ризики з падіння гривні посилюються».
Не так оптимістично до «зеленого» налаштований економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь. Він вважає, що цього року як мінімум три основних джерела надходження долара до країни будуть обмежені (прямі та портфельні інвестиції, позики). І хоч гривня поступово ставатиме слабкішою, однак вкладати у гривневі депозити всерівно безпечніше та вигідніше. «Долар укріплюєтьсь, але різниця за депозитними ставками між ним та гривнею буде на користь останньої. За умов інфляції навіть мала перевага у відсотках означає збереження більшої частин грошей», — деталізує експерт.
Мошкало ж найкращий вихід бачить в інвестуванні у євро: «Якщо пожежу (на американському фінансовому ринку. — Авт.) вдасться залити грошовою масою, то у підсумку це призведе до значної девальвації долара. Як тільки ж ситуація у США заспокоїться і буде зрозуміло, хто банкрот і які масштаби наслідків кризи, розпочнеться однозначний відтік грошей з американських казначейських обов’язків у акції розвиваючихся країн, або просто на фондовий ринок. Як результат, долар почне падати, а інші валюти (думаю, що це буде євро), зростатимуть».
Курсові гойдалки на ринку не повинні стати приводом для якихось різких кроків громадян, вважає Юткін. Не варто вкладати у якусь одну валюту. Навпаки, повинна бути корзина валют, твердить банкір, але у ній домінуюче місце (70%) повинно належати гривні.
