Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Лава запасних

Держава хоче створити кадрову конкуренцію на своїх підприємствах
17 березня, 2004 - 00:00


Фонд держмайна розпочав створення кадрового резерву керівників держпідприємств. Тепер на кожного голову правління компанії, де частка держави перевищує 50% акцій (а таких підприємств у Фонду понад 300), припадатимуть, щонайменше, два потенційні наступники. Причому їхні імена будуть заздалегідь відомі громадськості. Таким чином ФДМ хоче вирішити проблему сумнівних призначень, які часто незаконно лобіюють промислово-фінансові групи. Про деталі нової ідеї «Дню» розповів перший заступник голови ФДМ Євген ГРИГОРЕНКО, який відповідає за формування кадрового запасу.

— Євгене Миколайовичу, що стало поштовхом для такого рішення?

— Якщо подивитися на структуру менеджменту, який працює в державному секторі економіки, то вік більшості директорів підприємств передпенсійний. Тому проблема заміни цих людей і приходу на їхнє місце людей із повноцінним уявленням про ринкову економіку стає надзвичайно актуальною. Дієвий кадровий резерв керівників нам доручив створити Кабінет Міністрів. Я хочу сказати, що багато керівників і сьогодні достойні займати ці посади, і боятися, що їх підпиратиме резерв, не варто. Але є й чимало керівників, роботою яких ми незадоволені... У низці підприємств ми не маємо жодної гідної кандидатури... Проходить два- три конкурси, а призначати нікого. Звичайно, йдеться про аж ніяк не найкращі підприємства. А там, де вони динамічно розвиваються, немає відбою від охочих їх очолити. Проблема тільки в тому, як відбитися від тих кандидатур, які нав’язують групи за інтересами. Такі кандидати не завжди є найкращими. І, якщо відверто, найбільшу проблему ми маємо навіть не у відборі кадрів, а саме в протидії таким інтересам, що з’являються і з регіонів, і з Верховної Ради. Тиск, повірте, дуже сильний.

— Чи може держава створити для керівників держпідприємств такі умови роботи, щоб їм було невигідно працювати «наліво» в інтересах приватних промислово-фінансових груп?

— Безумовно, держава має створити для керівників підприємств альтернативні стимули, які б стали противагою стимулам тіньовим. Насамперед слід проаналізувати фінансові потоки і вивчити, куди йдуть зароблені держпідприємствами кошти. Якщо ми ці чорні діри перекриємо, то в керівників підприємств виникне одне запитання: «Дайте мені частину цього потоку як винагороду». Потрібно ухвалити політичне рішення про те, що директору держпідприємства потрібно платити аналогічно тому, що платить бізнес. Тоді в нього не буде сенсу займатися тіньовими доходами. Цю проблему слід вирішувати на рівні вищого керівництва держави. Директору потрібно платити не 30 і не 500 доларів, а 5—10 тисяч, а може, і 150 тисяч доларів. Скажіть сьогодні публічно, що директор, наприклад, «Нафтогазу України» повинен отримувати 100 тисяч доларів. Суспільство це навряд чи сприйме. Але я вважаю, що його відповідальність адекватна такій сумі. Якщо в нас суспільство не визнає, що директор може отримувати такі великі гроші, отже, ми прирікаємо його на пошуки способів, як отримати недоплачену йому суму в тіньовому сегменті.

— Чи торкнеться ідея кадрового резерву тих компаній, де вирішення питання про зміну керівника приймають на найвищому державному рівні?



— Наказ поширюється, передусім, на ті акціонерні товариства, які знаходяться в управлінні Фонду держмайна. Але я знаю, що Кабінет Міністрів планує поширити цей механізм і на великі компанії, які знаходяться безпосередньо в управлінні уряду. Ми будемо першими в цій роботі, а далі, очевидно, це торкнеться і найбільших державних компаній.

— Нових керівників держпідприємств призначатимуть тільки з резерву?

— Хочеться, щоб так було. Але, на жаль, ідеальних схем немає. Тому я допускаю, що будуть винятки, але чим менше їх буде, тим краще.

— Згідно із затвердженим ФДМ наказом, члени кадрового резерву зможуть виконувати обов’язки голови правління держкомпанії, якщо чинний керівник тимчасово відсутній. Чи не створить це додаткові ризики для підприємств?

— Усе залежатиме від того, з якого складу формуватимуть кадровий резерв. Якщо там будуть заступники голови правління, то тут якраз найчастіше використовуватимуть можливість перевірити його на справі. Ми наполягатимемо на тому, щоб, ідучи у відпустку, керівник залишав замість себе топ- менеджера з резерву. Але, природно, якщо людина буде зі сторони, то зробити це буде непросто. Але ми намагатимемося використати будь-яку можливість, щоб спробувати кандидата в справі. А можливостей, думаю, буде чимало. Звичайно, так буде завжди, коли керівник у тривалому відрядженні, відпустці або хворіє.

— Вам не здається, що створення кадрового резерву створить умови для «підсиджування» діючого керівника його потенційними наступниками?

— Я не вважаю, що це погана сама по собі ситуація. Якщо керівник відчуває, що йому в спину дихає суперник, який за всіма своїми даними не поступається йому, це стимулюватиме його краще працювати. Отже, нічого страшного в такому змаганні немає. Розуміти, що є люди, які готуються на твоє місце, думаю, корисно для справи. Але підсиджування, несумлінного ставлення, бути не повинно.

— Згідно з наказом, члени кадрового резерву можуть брати участь у розробці управлінських рішень. Адже не всі компанії захочуть відкривати доступ до своєї комерційної інформації зі сторони.

— Частина цих людей входитиме до складу наглядових рад і матиме зобов’язання перед акціонерами не розголошувати закриту інформацію, з ними оформлятимуть відповідні договори про нерозголошення комерційної таємниці. Від людей, які ввійшли до резерву, вимагатимуть чіткого виконання цієї умови.

— Пропозиції для формування кадрового резерву надходитимуть від дуже багатьох відомств. Чи не побоюєтеся ви конфліктів із цього приводу?

— Протистояння з цього приводу є й сьогодні. Просто ми цей процес упорядкуємо і зробимо прозорим. Нехай відкрито конкурують своїми пропозиціями. Адже сьогодні в останній момент, коли потрібно призначати директора, кожен намагається проштовхнути свою кандидатуру. Звідки вона взялася і що в неї за спиною, інформації немає. Звичайно, міністерство може мати свою кандидатуру, область — свою, але якщо вони підпадають під загальні критерії, до резерву занесемо обох. Перевіримо в справі, і коли настане час призначати, визначимо, хто кращий.

Сергій СИРОВАТКА, «День»
Газета: 
Рубрика: