Нафтотрейдери і власники мереж АЗС вимушені очолити антидевальваційне крило бізнесу. Причини для цього у них вельми серйозні. У компанії «Паралелі» із посиланням на її директора Олену Хілієнко повідомили «Інтерфакс-Україна»: «Закупівельні ціни безпосередньо пов’язані зі зміною курсу долара та євро, оскільки велика частка закупівель припадає на імпортний продукт — Литву і Білорусь. — Наприклад, середнє зростання курсу валют на 10 копійок призводить до подорожчання собівартості в середньому на 8 копійок», — цитує прес-служба директора «Паралелі».
Стривожений і директор консалтингової групи «А-95» (Київ) Сергій Куюн. За його словами, якщо в січні вартість бензину марки А-95 складала в середньому 10,75 гривень за літр, то в кінці лютого — на початку березня вона може зрости до 11,75 гривень за літр, а дизельного пального — до 10,65 гривень. І зрозуміло, нафтотрейдерів непокоїть, що при цьому обсяг реалізації, враховуючи неминуче падіння купівельної спроможності населення, зменшуватиметься.
Однак, імовірно, в бізнесі є й прибічники девальвації. Того ж дня, коли пролунав наведений вище прогноз, з’явився й інший погляд. Зростання цін на нафтопродукти є наслідком спекуляцій нафтотрейдерів, які прагнуть заробити більше грошей, заявив в ефірі одного з телеканалів економіст Владислав Старинець. «Немає жодних підстав для значного підвищення цін, — нафтотрейдери закладають ці ризики в ціну. Якийсь невеликий елемент спекуляцій в цьому є. На жаль, це нормальна практика українського бізнесу». Економіст відзначає, що світові ціни на нафтопродукти не піднімаються і навіть падають, а на ситуацію негативно впливає підвищений попит на пальне під час весняних польових робіт.
«Компанії, в яких є правильне планування, заздалегідь купують необхідний обсяг нафтопродуктів, і у них не має виникати проблем, — навчає споживачів нафтянки Старинець. — Вони можуть заздалегідь залишити кошти на рахунках імпортерів, тому в принципі це (?) не повинно призводити до дисбалансу в структурах, що нормально працюють». «Ерудований» експерт уточнив, що 80% нафтопродуктів надходять на ринок України з Росії (насправді 80% нафтопродуктів в Україні дійсно зарубіжного виробництва — Білорусія, Румунія, Литва, Польща, однак російських серед них майже немає — Авт.)». «І тому, — продовжував Старинець, — до початкової ціни додається націнка імпортерів і роздрібних продавців, які закладають в ціну не лише економічні, але й політичні ризики».
Тим часом професійні експерти ринку пояснюють нинішні його коливання переважно внутрішніми причинами й передусім різкою девальвацією гривні, проведеної Нацбанком, природно, не без узгодження з урядом. «У січні курс на міжбанку був на рівні 8,1—8,2 гривні за долар, а сьогодні учасники ринку схиляються до того, що наступного тижня він становитиме приблизно 9,1—9,2», — поділився своїми побоюваннями з журналістам Куюн.
«І ми отримаємо додатково близько однієї гривні у вартості долара, відповідно, ця гривня відображуватиметься й у вартості нафтопродуктів, — продовжував він. — Високоякісні марки пального, які імпортуються і найбільше схильні до валютних коливань і динаміки світового ринку, впритул наблизяться до позначки 12 гривень за літр, а з дизельного пального — до 11 гривень». Експерт сподівається, що «цей рубіж буде психологічно важко перетнути, зокрема і ринку». Проте відразу ж натякає на можливість ще різкіших стрибків: «Всі ці розрахунки будуть справедливі (лише — Авт.) за умови стабільної зовнішньої кон’юнктури, яка існує сьогодні».
Глава асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леонід Косянчук упевнений, що «впровадження нового порядку придбання валюти і подальших розрахунків із зарубіжними контрагентами може призвести до непередбачуваних наслідків, включаючи дефіцит пального і неконтрольоване зростання цін».
Одночасно проти українських споживачів пального почала грати й вітчизняна митниця. За словами глави асоціації нафтотрейдерів, вона «ось вже четвертий день з невідомих причин не оформляє імпортні нафтопродукти». «Напевно, всі, включаючи уряд, забули, що вже через тиждень у південних регіонах почнеться посівна», — додає Косянчук.
Раніше про відповідні факти повідомляв також глава «Ромпетрол-Україна» Євген Деменок. «У нас зараз у Херсоні стоять 5 тисяч тонн бензину А-92, і митниця не дає не те що оформити, а навіть злити бензин з танкера, — розповідає він. — Найближчим часом мають прийти ще танкери з бензином і дизельним пальним. Завтра вирішуватимемо, що з цим робити, адже кожен день простою танкера — це 10—15 тисяч доларів. Крім того, кожне судно має свій розписаний графік, а пальне вже законтрактовано». Деменок додав, що компанія розгляне питання перенаправлення нафтопродуктів на інші ринки.
«Дослідження НБУ свідчать, що 42% трейдерів зараз заявляють про дефіцит оборотних коштів, — відзначає директор НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев. — Це означає, що більшість учасників ринку нафтопродуктів будуть вимушені звертатися до банків за короткостроковим кредитуванням. Зрозуміло, що всі фінансові структури в цей час використовуватимуть цю ситуацію у власних цілях. «Трейдери вже спробували це зробити й отримали ставку 40% річних, — зазначає Куюн. — Ось абсолютно адекватна банківська реакція (на зростаючий попит — Авт.) на кредити». «Таким чином, — резюмує Рябцев, — ми отримуємо не стабілізацію на ринку нафтопродуктів, а дестабілізацію».
