Взаємні позови НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром» (РФ) у Стокгольмському арбітражі об’єднані в одне провадження. Про це повідомив голова правління українського держхолдингу Андрій Коболєв. «Я вже можу сказати, те, їх (позови. — Ред.) об’єднано, кардинально прискорить початок розгляду справи по суті», — сказав він. За його словами, наразі триває процедура призначення арбітрів, яка найближчим часом має завершитися, і тоді справу буде передано на розгляд.
Коболєв також не відкидає можливості прийняття до зими цього року Стокгольмським арбітражем попереднього рішення, проте не уточнив, на що розраховує «Нафтогаз». «До зими шанси лише на проміжне рішення. Яким може бути проміжне рішення — залежатиме від тієї тактики, яку ми оберемо. Є кілька варіантів, які було детально опрацьовано і проаналізовано як з нашими юристами, так і з міністерством юстиції України», — сказав голова НАК. «Сподіваюся, що десь у вересні ми вже зможемо офіційно говорити в новинах про те, який прогрес, тому що наразі ми обмежені в розкритті інформації щодо позову», — додав він.
Юристи, які ведуть спір «Нафтогазу» у Стокгольмському арбітражі з перших днів його підготовки, також оптимістично налаштовані на перемогу. Щоправда, дещо реалістичніші, ніж пан Коболєв. Так, у коментарі «Дню» директор юридичної компанії Lions Litigate Станіслав Батрин зазначив: «Україна точно не зможе покласти край газовому спору у Стокгольмському арбітражі до кінця цього року. «Арбітражний інститут передбачає три процеси. Медіації — сторони можуть скористатися застереженням і вдатися до переговорів. Прискорений процес розгляду спору — у тримісячний термін. І нарешті, звичайне прочісування розгляду справи за стандартним регламентом арбітражу Торговельно-промислової палати. Так от, «Нафтогаз» і «Газпром» обрали звичайну процедуру, яка передбачає 6-місячний термін розгляду. Але на практиці, якщо спір складний і місткий, термін істотно подовжують. Тож він може тривати кілька років», — зазначає експерт.
Згідно з пунктом 8.2 газового контакту, підписаного між «Нафтогазом» і «Газпром» 2009 року, спори ми повинні вирішувати саме за «стандартною процедурою». Змінити цей пункт можна лише за згодою двох сторін. Чи погодиться Росія? Найімовірніше, ні. «Я гадаю, що судді вирішать продовжити термін розгляду цієї справи у Стокгольмському арбітражі, оскільки це практично — геополітичний конфлікт», — з упевненістю каже Батрин. Але також з упевненістю він каже про перемогу України в цьому спорі. Оптимізму йому додали останні новини з РФ. Днями Кремль вже вдруге за цей місяць зазнав поразки в міжнародному суді.
«Завдяки цим двом рішенням (3 липня Європейський суд із прав людини визнав Росію винною в порушенні низки статей Європейської конвенції у справі про масову депортацію громадян Грузії з країни восени 2006 року, а 28 липня Міжнародний арбітражний суд в Гаазі постановив, що у справі ЮКОСа Росія порушила Енергетичну хартію і де-факто експропріювала нафтову компанію у її законних власників), ми зараз із ще більшим ентузіазмом дивимося на нашу справу в Стокгольмі. Ці рішення — сигнали про те, що лобісти РФ втрачають свій вплив. Для них закриваються двері до цих кабінетів. З ними не хочуть спілкуватися. Це дуже добрий сигнал», — каже Батрин.
За його словами, українські юристи дуже тісно співпрацюють із групою фахівців, які представляли у Гаазькому третейському суді інтереси ЮКОС. «У нас є первинна інформація у цій справі. І можу вам відверто сказати, що ще два місяці тому вони були переконані, що рішення буде на їхню користь. Вони вже бачили, що слабнуть зв’язки РФ», — каже Батрин.
Україна просто зобов’язана цим моментом скористатися, зазначає юрист. «Жодні кулуарні переговори у цій справі з «Газпромом» нам не потрібні. Слід використовувати ту процедуру, яку передбачено арбітражним інститутом Торговельної палати у Стокгольмі», — зазначає експерт.
ЩО БУЛО В ГААЗІ
28 липня на сайті Міжнародного арбітражного суду в Гаазі (Permanent Court of Arbitration, PCA) був опублікований вердикт у справі ЮКОС, який зобов’язав Росію виплатити позивачам $50 млрд. Крім того, Росію зобов’язали компенсувати судові витрати в $65 млн. Позивачем виступила компанія Group Menatep Limited, що представляє інтереси Леоніда Невзліна та Володимира Дубова. GML спочатку наполягала на компенсації в $114 млрд. Позивачі стверджували, що держава отримала пряму вигоду від банкротства ЮКОС, оскільки ключовий актив компанії — «Юганскнефтегаз» — перейшов під контроль державної «Роснефти».
У РФ є 10 днів на спробу змінити рішення, і якщо цього не станеться, то виплачувати 50 мільярдів доларів російські власті повинні почати до 15 січня наступного року. Після чого на присуджену суму почнуть нараховуватися відсотки, передає Newsru.com.
У разі невиплати Росією компенсації колишні акціонери ЮКОС готові переслідувати її державні активи в 150 державах, що приєдналися до Нью-йоркської конвенції, повідомив ІТАР-ТАРС глава Group Menatep Limited (GML) Тім Осборн. Він уточнив, що метою переслідувань може стати така комерційна власність Росії як колекції творів мистецтва, які виставляються в музеях по всьому світу, або російські літаки, які беруть участь у міжнародних авіасалонах. Позивачі можуть розглянути «все, що належить російському уряду в цілях комерційного використання», пояснив Осборн. «Активи Центробанку виключаються. Це стосується повноцінних активів ЦБ. Якщо ж це комерційні активи, що просто належать Центробанку, тоді вони можуть бути порушені», — додав представник акціонерів ЮКОС.
Осборн також розповів, як можуть розвиватися подібні процеси в країнах Нью-йоркської конвенції. «Ми повинні подати заявку з арбітражних виплат [у кожній обраній країні], отримати судове рішення в даній державі, а потім можна домагатися [виплат] так, ніби це [місцеве] рішення. Скажімо, у Великобританії після реєстрації рішення є еквівалентним британському. Домагатися реалізації можна так, ніби це британське рішення», — цитує ІТАР-ТАРС главу GML.
Екс-керівник і основний бенефіціар компанії ЮКОС Михайло Ходорковський вітав рішення арбітражного суду в Гаазі, який зобов’язав Російську Федерацію компенсувати екс-акціонерам ЮКОС 50 мільярдів євро. Але він сумнівається в тому, що Москва добровільно погодиться виплатити цю суму. Дві державні енергетичні компанії — «Роснефть» і «Газпром» — тепер можуть мати юридичні проблеми за кордоном. «Окрім фінансової складової процесу, де я не був стороною процесу, я, звичайно, був зацікавлений у рішенні суду, яке зводиться до того, що взагалі вся «справа ЮКОС» була фальшивкою, — сказав Ходорковський в інтерв’ю РБК. — Ви прекрасно розумієте, що ні про яку добровільну виплату компенсації не йтиметься. Це буде довготривалий, марудний процес з активами».
Чи готова у екс-акціонерів ЮКОС стратегія пошуку й арешту зарубіжних активів, які належать РФ, Ходорковський не знає: «У мене абсолютно не було ніякого бажання в такому процесі брати участь. Тому з відповіддю на питання, як цей процес відбуватиметься, вам потрібно звернутися до Леоніда Борисовича Невзліна».
Ходорковський попереджає: рішення суду в Гаазі може стати підставою для судового і старанного переслідування державних енергетичних компаній — «Роснефть» і «Газпром» (перша отримала основний добувний актив ЮКОС — «Юганскнефтегаз», друга — компанію «Сибнефть», на яку претендував ЮКОС на момент початку переслідування компанії).
«Що є важливим — у рішенні арбітражу конкретно вказана не лише Російська Федерація, але і бенефіціари розграбування ЮКОС. По-перше, це «Роснефть», а по-друге, — «Газпром», — говорить Ходорковський. — Як пояснюють юристи, це відкриває широкі можливості для судових і старанних процедур щодо цих організацій. Я думаю, що у Ігоря Івановича Сечіна тепер буде більше проблем, ніж він чекав».
Утім, джерело газети The Financial Times, наближене до Володимира Путіна, заявило, що рішення щодо ЮКОС можна вважати незначним на тлі загострення геополітичного протистояння у зв’язку з ситуацією в Україні. «Настає війна в Європі. Невже ви справді думаєте, що це важливо?» — прокоментував він рішення суду в Гаазі.
