Цього тижня FATF, можливо, ухвалить рішення про припинення моніторингу України. Проте з початку березня великим українським фінансовим шахраям, чия винахідливість і цілеспрямованість нерідко перевершує всі очікування, доведеться туго. І сьогодні в Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (УНК МТП), зі слів його президента Володимира Щелкунова, є інформація про те, що великих українських комбінаторів іноземна фінрозвідка фіксувала і в Австралії, і в Сінгапурі. Аферисти пробували використовувати фальшиві пластикові картки для отримання грошей у банкоматах і для проплачування в банках. У рідній Вітчизні подібні махінації також небезуспішно проверталися. Тепер після укладення тристоронньої угоди про співпрацю в сфері боротьби з комерційними злочинами між УНК МТП, Держкомітетом фінансового моніторингу (Україна) та Лондонським бюро протидії комерційним злочинам, шансів на успіх у шахраїв поменшає.
Віднині названі організації отримуватимуть зведення про ноу-хау шахраїв і старатимуться не допустити їх матеріалізації. Активний обмін інформацією між регуляторами почнеться вже 1 березня. До цього моменту представники УНК МТП і Держфінмоніторингу побувають у Лондоні та пройдуть відповідний «інструктаж».
Зі слів заступника глави Держфінмоніторингу Станіслава Клюшке, для комітету це перша проба підписання меморандуму про обмін інформацією з недержавною структурою. «Напрацювання в сфері міжнародних фінансових злочинів (Лондонське бюро зазвичай вважає за краще тримати їх у таємниці. — Авт.) дуже важливі. Вони дозволять результативніше виявляти схеми відмивання брудних грошей і фінансування тероризму», — впевнений експерт.
Президент УНК МТП вважає, що отримана інформація допоможе захистити бізнес від усіляких фінансових зазіхань і обіцяє щоквартально повідомляти про новації фінансових аферистів на конференціях і різних бізнес-радах, які проводить комітет. А коли кожен матиме «фільтр» (розуміння того, що відбувається), комерційні злочини зможе, зі слів Щелкунова, виявити навіть дитина.
До того ж Держфінмоніторинг, як розповів Станіслав Клюшке, готує до видання книжку, в якій має намір докладно описати розкриті фінансові махінації: що відбувається, чого побоюватися та чого робити не варто. Але поки щодо багатьох кримінальних справ триває розслідування, все тримають у найсуворішій таємниці. До речі, Клюшке впевнений, що ця «книжка не буде інструкцією із здійснення злочинів, бо всі відомі схеми виявляються майже автоматично. А отже, й особливого збільшення кількості повідомлень, які надходять до Держфінмоніторингу, не станеться. На його думку, «динаміка отримання інформації про сумнівні фінансові операції не залежить від зовнішніх чинників — кількість сигналів збільшується в міру навчання суб’єктів, які моніторять».
Сьогодні до Держфінмоніторингу надходять дві-три тисячі повідомлень на добу. З них 90% — від банків, решта — зі страхових компаній, різних фондів, казино, ломбардів. Але Клюшке впевнений, що після того, як парламент прийме зміни до закону про фінансовий моніторинг, список суб’єктів, які моніторять операції, поповнять ріелтери, нотаріуси, аудитори й інші фахівці. «А динаміка, як і раніше, прямо залежатиме від стану економіки. Якщо відбувається якась стагнація, спостерігається падіння кількості операцій. І ми отримуємо менше повідомлень. Якщо кількість операцій зростає, то й ми отримуємо більше», — розповідає він. Причому Станіслав Клюшке переконаний, що українській делегації навіть не доведеться їхати до Парижа на засідання комітету FATF. «Тому що все те, що зроблено, вже не вимагає присутності та захисту там наших позицій. До того ж FATF врахує оцінку, отриману Україною на останньому засіданні комітету Moneyval в Страсбурзі». А там, до речі, йшлося про те, що Україні за дуже короткий період вдалося досягти значних успіхів у створенні сильної законодавчої бази та впровадити інфраструктуру з відмивання брудних грошей. І залишилося лише забезпечити ефективну систему покарання порушників. До того ж, як відзначив заступник голови Держфінмоніторингу, у світової спільноти залишилося до нашої держави єдине побажання: швидше імплантувати в національне законодавство 40 рекомендацій FATF, прийнятих позаминулого року в Берліні. Проект закону підготовлений. Сьогодні він перебуває на розгляді в комітетах парламенту. І залишається лише сподіватися, що його не спіткає доля деяких інших, дуже потрібних і важливих документів.
