За чотири останні місяці банки залучили більше депозитів, ніж надали кредитів нефінансовим корпораціям за 16 місяців. Діагноз вітчизняній фінансовій системі від президента Асоціації українських банків Олександра СУГОНЯКА вельми простий: на його думку, банки бояться кредитувати реальний сектор економіки. «Мінімум 70% ресурсів фінустанов мають надходити в економіку, — зазначає він і продовжує: — Але цього не відбувається через величезні ризики».
Існування значних ризиків у банківському секторі вже давно не секрет. Саме вони є головним чинником високих кредитних ставок. За даними рейтингового агентства S&P, проблемні кредити в українських банках становлять 20%, а за оцінками агентства Moody’s сягають 35%. Банки не в змозі ігнорувати ризик девальвації гривні, оскільки різниця між їхніми валютними зобов’язаннями й валютними активами перевищує 6 мільярдів гривень. У цьому випадку прямі збитки банків будуть пропорційними глибині девальвації й різниці між валютними пасивами й активами. Ще один ризик, за оцінкою президента АУБ, виникає через інтенсивне залучення вільних коштів населення й підприємств під високі депозитні ставки. Річ у тім, що надалі ці кошти йдуть на купівлю облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), тобто на непродуктивне споживання, на споживче кредитування населення або кредитування імпорту. Це, як зазначає Сугоняко, створює ризики обслуговування банківською галуззю своїх зобов’язань. На підтвердження він повідомляє, що дочірні фінустанови із західним капіталом узагалі йдуть з українського ринку, бо не бачать економічної перспективи.
Тим часом, представник такої структури, глава «Райфайзен Банку Аваль» Володимир ЛАВРЕНЧУК, схоже, нікуди йти не збирається. «Рух інвестування від державних цінних паперів до кредитування економіки є нашою стратегічною метою, — заявив він під час дискусії про можливість розвитку банківського кредитування економіки, — затвердженою на 2012 рік. У наших планах зменшення активів у цінних паперах, зростання активів кредитних, переважно в різні галузі індустрії». «Але коли ви подивитеся на статистику нашого банку, — продовжував банкір, — то побачите, що наша стратегія не підтверджується звітами. Кредитний портфель не зростає такими темпами, як ми б того хотіли».
Пояснюючи причини цього, Лавренчук передусім послався на утруднений доступ до кредитних ресурсів і зазначив, що це пов’язано з високою вартістю обслуговування кредитів, які в результаті стають практично недоступними для погашення. Ставки кредитів, за його словами, коливаються через сезонну нестабільність ринку від 16% до 26%. «І мало який бізнес-план може виправдати таке велике навантаження», — підкреслює глава банку. Він також не приховує, що оформлення кредитів дуже ускладнене як економічно, так і юридично.
Призупинення кредитування, на думку банкіра, зумовлене досвідом, отриманим банківською системою під час фінансово-економічної кризи 2008—2010 років, коли багато конфліктних питань не було вирішено й зайшло у безвихідь, тому що документи (кредитні договори) тих часів були не пристосованими для захисту інтересів кредиторів. «А інколи й позичальників, — додає Лавренчук і пропонує: — З цим слід щось робити, бо від цього страждають не лише позичальники, а й банки, кредитні портфелі яких не можуть зростати». Конкретизуючи свої пропозиції, він наполягає на тому, що лише зі зростанням економіки можна активізувати кредитування реального сектора й, зокрема, промисловості. «Підприємств, які здатні взяти й, головне, повернути кредити, має бути більше, а економіка має зростати темпами, близькими до китайських, — 7—8% на рік», — упевнений Лавренчук. У той же час він закликає колег звернути увагу на деякі позитивні сигнали, що надходять на ринок, зокрема на хорошу роботу Фонду гарантування вкладів. Це, на його думку, дозволяє знижувати депозитні ставки, а потім здешевлювати кредити.
Старший радник «Альфа-банку» Роман ШПЕК також розповідає про амбітне завдання, поставлене акціонерами: кредитний портфель банку має зростати значно швидше, ніж відповідний ринок у країні. Але чи реальне це завдання? Банкір нарікає на те, що уряд «одразу розбиває всі яйця, які «знесла» економіка, й подає їх у вигляді яєчні. На відміну від уряду, ЄБРР та інші фінансові організації, за словами Шпека, «прагнуть поставити всі ці яйця під несучку, щоб з’явилися нові курчата». «Ось у чому різниця між нами, — стверджує він і наводить українське прислів’я: — Батьку, швидше торгуйте, а то нічим здачу давати».
Розкриваючи суть цього вислову, банкір зауважив, що ліміти банку на покупку ОВДП зростатимуть лише в міру того, як зростатимуть, а не падатимуть темпи наповнення бюджету. Якщо держава отримуватиме заплановані доходи, то комерційні банки зможуть підтримувати уряд. Але в умовах, коли корпоративний сектор сьогодні показує негативні результати, його збитки зростають, а тим паче якщо ненадходження до бюджету збільшуватимуться лавиноподібно, як це показують підсумки першого півріччя, банки братимуть ОВДП обережніше.
Шпек, як і Лавренчук, закликає уряд забезпечити зростання кількості кредитоспроможних підприємств, оскільки не бачить інших джерел зростання економіки. «Ми не віримо, що буде угода з Міжнародним валютним фондом, — говорить він і прогнозує, що обcяг валютних резервів України опуститься нижче $20 мільярдів. Тому комерційні банки змушені при кредитуванні реальної економіки брати великі премії за ризики й робити ставку здебільшого на споживчі кредити й цінні папери уряду. При цьому банкір з цифрами в руках доводить, що Нацбанк при рефінансуванні банків отримує маржу, що в 14 разів вища, ніж їхні ставки кредитування.
Ложку оптимізму додав до дискусії про кредитування реального сектора української економіки старший банкір, керівник департаменту у роботі з фінансовими установами ЄБРР Олександр ПАВЛОВ. Він високо оцінив ухвалений українським парламентом закон, що дозволяє ЄБРР та іншим міжнародним фінансовим організаціям випускати облігації в гривні. «Ми прагнутимемо зробити пілотний випуск, щоб випробувати цей механізм і здійснити перше кредитування українських підприємств у гривні», — обіцяє Павлов. При цьому він уточнив, що ЄБРР може працювати в національній валюті лише з відома місцевої влади, й тому час, сума й умови випуску гривневих облігацій обиратимуться з урахуванням того, щоб конкурувати з ОВДП і не завдавати шкоди внутрішньому ринку цих облігацій.
Учасники дискусії з великим інтересом чекали виступу представника центробанку. «Національний банк України спрямовує свої зусилля на те, щоб вартість кредитних ресурсів продовжувала знижуватися, — дуже бадьоро заявив заступник директора Генерального департаменту грошово-кредитної політики Олександр АРСЕНЮК. — Зокрема, нещодавно була знижена облікова ставка, постійно вживаються заходи для насичення банківської системи ліквідністю, рівень якої останнім часом істотно зріс». Молодий банкір навіть зазначив, що заходи, вжиті НБУ й урядом, поступово починають давати результат. Він повідомив, що кредитні вкладення банків в економіку за перше півріччя зросли на 3%, тоді як за п’ять місяців зростання становило близько 2%. Причому це зростання відбувається здебільшого за рахунок кредитів суб’єктам господарювання.
Спробуємо цьому повірити. Але чому не чути даних про зростання промислового виробництва й внутрішнього валового продукту?
