Енергетичні новини цього тижня розпочалися з заяви прем’єр-міністра України Миколи Азарова про незмінність позиції Росії щодо перегляду газових контрактів з Україною. «Ми скоротили вдвічі споживання газу — це наша відповідь нашим партнерам», — повідомив прем’єр. Здається, він вважає, що саме це є чи не найважливішою реформою у газовому секторі країни. Зокрема він ще й пообіцяв, що тарифи на газ для населення й після парламентських виборів не підвищаться. Скільки у цій заяві реальних ресурсів, а скільки передвиборчих технологій?
Майже водночас з обіцянками прем’єра громадська організація «Діксі груп» презентувала у Києві своє дослідження щодо виконання в Україні закону про засади функціонування ринку природного газу, який справді можна вважати однією з нагальних і ефективних реформ, що у підсумку можуть забезпечити стабільне постачання споживачам цього палива. Утім, оцінки експертів, які, зокрема, відзначають і певні зрушення в українській енергетиці, усе ж досить критичні.
«Складається враження, що у втіленні реформ діють певні фільтри — на законодавчому рівні відповідність європейським правилам ще зберігається, на урядовому рівні рішення приймаються повільно і вже з «власною інтерпретацією», — заявила засновниця «Діксі груп» Олена Павленко. «Європейських правил на етапі реалізації, — продовжила вона, — поки взагалі не видно». На її думку, інші країни, зокрема Туреччина і Литва, значно активніші щодо проведення аналогічних реформ.
Керівник програм «Діксі груп» Роман Ніцович відзначає, що для роботи вільного, конкурентного ринку Україні бракує низки ключових елементів. «Повноцінний ринок газу не працюватиме, якщо на ньому зберігатиметься монополія. На жаль, зараз ми віддаляємося від європейської моделі. З одного боку, ми досі не побачили чіткої програми реструктуризації нинішнього монополіста — НАК «Нафтогаз України». З другого, ми спостерігаємо приватизацію міськ- та облгазів на користь одного з гравців», — підкреслив експерт.
В аналітичній записці щодо стану реалізації Закону про ринок газу фахівці вітають позитивні кроки. Це прийнятий НКРЕ порядок доступу до ГТС, порядок визначення кваліфікації споживачів тощо. «Гармонізація українського та європейського газового секторів в юридичній площині хоч повільно, але продовжується», — зазначено в документі. Такої ж думки дотримується й заступник директора департаменту нафти та газу Мінпаливенерго Костянтин Бородін. Водночас він зауважує, що оскільки газотранспортна система є становим хребтом української економіки та соціальної сфери, то «це не місце для експериментів і особливо — для помилок». «Саме з цієї причини, — продовжує Бородін, реформування відбувається не такими швидкими темпами, як би ми всі хотіли». Окрім того, за його словами, причиною неспішної роботи над реформами у газовому секторі є міжвідомча дискусія, яка пов’язана з тим, «що ми лібералізуємо газовий ринок вперше, та існують різні погляди на цю проблематику з точки зору Мінфіну, Мінекономіки, Фонду держмайна і Кабміну». Ще однією проблемою, на думку заступника директора департаменту профільного міністерства, є велика заполітизованість газової галузі і, зокрема, процесів лібералізації, що відбуваються в Україні. Утім Бородін вважає, що у реформуванні ринку газу Україна рухається «достатньо швидко».
Тим часом заступник директора НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев переконаний, що декларування намірів гармонізувати вітчизняне законодавство з європейським — крок у правильному напрямку, однак його недостатньо. На його думку, припущення, що будь-які суспільні проблеми мають вирішуватися лише шляхом ухвалення відповідного законодавства, «породжує багато нереалістичних очікувань». Діяльність профільного міністерства та НКРЕ, спрямована на лібералізацію українського газового ринку, як відзначає експерт, має імітаційний характер і перетворила закон про ринок газу «на фіговий листок, яким «гола» українська енергетика намагається прикрити трирічну відсутність системних реформ».
У дослідженні «Діксі груп» також відзначається, що кроки, які зроблені під маркою лібералізації, поки не створюють відкритих і прозорих правил гри на ринку. Змінами, які могли б залучити в Україну додаткові кошти як вітчизняних, так і західних інвесторів, можуть стати посилення конкуренції на ринку, відділення діяльності з видобування, транспортування та постачання газу у вертикально-інтегрованих компаніях. Окрім цього, як вважають експерти «Діксі груп», ознакою реального реформування ринку газу має стати перехід до єдиних цін для всіх категорій споживачів.
Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що формально закон про ринок газу створює ріні можливості для доступу до ГТС України. Однак він відзначає, що у тих економічних і правових умовах, в яких функціонує український бізнес, це положення навряд чи буде застосовуватися. «Фактично український газовий ринок віддано на поталу Group DF», — вказує Омельченко і додає, що «цей закон є лише ширмою для європейських структур, за якою замість лібералізації ринку газу відбувається його монополізація».
Як зазначено у аналітичній записці «Діксі груп» у серпні-вересні 2012 року Фонд держмайна України виставив на продаж акції багатьох облгазів. Але переможцем майже усіх конкурсів було визнано структуру, близьку до фінансово-промислової групи Дмитра Фірташа ПАТ «Газтек». Монополізація, на думку авторів дослідження, не відповідає принципам європейського права і зобов’язанням України перед ЄС.
Юрист і фахівець у сфері газу Віталій Радченко зазначає, що згідно директиві ЄС про другий енергетичний пакет «Нафтогазу України» належить пройти досить довгий шлях, тоді як третій енергопакет йде у своїх вимогах набагато далі й передбачає не лише розділення функцій компаній, а й вимагає розподілу власності. На думку експерта, треба змінити й правило, згідно якому право імпортувати газ в Україну мають лише дві компанії. Він також закликає уряд відмінити загороджувальні мита на експорт газу (35%), бо незалежним компаніям, які видобувають газ в Україні, експорт стає економічно невигідним.
З цією думкою погоджується і директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич. Він виступає за те, щоб взагалі ліквідувати НАК «Нафтогаз України» як зайву ланку, у якої після лібералізації ринку імпорту газу (відповідне рішення, на його думку, буде схвалено до кінця року) залишаться лише функції підтримки контактів з «Газпромом». «Коли ми вирішимо цю проблему, — відзначає Марунич, — то станемо набагато ближчими до тих стандартів, які зараз має Євросоюз».
ДО РЕЧІ
З початку цього року в Києві проведено перерахунок неякісних житлово-комунальних послуг на більш ніж 30 мільйонів гривень, повідомило вчора комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр». Таким чином, кияни не будуть сплачувати за неякісні послуги», — вказується у повідомленні. ГІВЦ й надалі буде проводити перерахунок вартості наданих не належним чином житлово-комунальних послуг. «При температурі в житлових приміщеннях нижче 12°C (у кутових кімнатах — нижче 14°C) плата за централізоване опалення не здійснюється», — відзначено в повідомленні. За кожний градус відхилення від нормативної температури протягом усього строку такого відхилення від 18°C до 12°C у житлових приміщеннях і від 20°C до 14°C — у кутових кімнатах плату за опалення зменьшують на 5%.
