«Внаслідок агресивних дій нашого північного сусіда на українському фондовому ринку сталися суттєві ускладнення для акціонерних товариств, розташованих на територіях проведення АТО та в Криму, — відзначає президент Професійної асоціації учасників ринку капіталу та деривативів (ПАРД) Олексій КИЙ, — а також у діяльності професійних учасників ринку цінних паперів». Як вважає президент ПАРД, за останні два роки з’явилося багато людей, які потерпають від цієї ситуації. Адже українське законодавство не передбачало можливості війни та втрити контролю і над територією, і над частиною господарюючих суб’єктів. Тож власники цінних паперів, які обліковувалися на територіях АТО, повністю або частково втратили право розпоряджатися своїми акціями та частками у статутних фондах підприємств.
Кий констатує: «Єдине, що міг у цих умовах зробити в межах своїх повноважень регулятор (НКЦПФР) — ухвалити рішення №1511, на виконання якого професійні учасники ринку мали здійснити певні вимоги». Про те, як воно було виконано, розповідає директор департаменту регулювання депозитарної та клірингової діяльності Нацкомісії Ірина КУРОЧКІНА.
За її словами, у зоні АТО працювали 23 депозитарні установи. Згідно з вимогами регулятора, вони мали змінити місце свого знаходження, а в іншому разі передати всі свої бази даних Центральному депозитарію України. Такі умови у визначені строки не виконали вісім таких установ (чотири банки і стільки ж небанківських структур). Бази даних у строк передали лише три установи, але протягом 2015 року залишилося лише дві, які їх не передали. Депозитарні установи на території АТО та Криму обліковували більше 10,6 тисячі власників цінних паперів та 16,1 тисячі власників, чиї цінні папери обслуговувалися за угодою з емітентом.
У зоні АТО є також 69 емітентів цінних паперів, власники яких невідомі, причому 34 емітенти не передали свої бази даних до Центрального депозитарію, розповідає директор департаменту. Крім того, є сім емітентів, у яких відсутній кворум для проведення загальних зборів. 148 емітентів відображені у переданих базах даних, що дозволяє їм звернутися до комісії, яка може ухвалити індивідуальне рішення, щодо переведення паперів з рахунку даної депозитарної установи на рахунок тієї, яку обере власник паперів. Та протягом 2015—2016 року було ухвалено лише сім таких рішень. При цьому Курочкіна зауважує, що колишні власники паперів, які обліковувались у тих двох установах, які не передали свої бази даних, позбулися можливості відновити своє право власності.
Однак Кий наголошує, що лише дві установи, які не передали баз даних, створили все-таки досить велику проблему, оскільки таким чином порушили право власності депонентів. Навіть звернення до суду сьогодні навряд чи зарадить справі, зауважує президент ПАРД, і розповідає, що з відповідним проханням до асоціації звертається дуже багато людей. Кий не сподівається на швидке рішення цієї проблеми, але вважає, що його можна структурувати. Найважче, на його думку, буде розв’язати вузол, який виник через те, що депозитарні установи не виїхали з зони АТО і не передали до центрального депозитарію бази даних. «У межах діючого законодавства це — патова ситуація», — відзначає Кий і звертає увагу на неї народних обранців, які розробили законопроект 3593д (про окуповану територію України). Фахівець вважає, що цей документ може бути доопрацьований в інтересах власників акцій і облігацій.
Інша справа з тими депозитарними установами, які виконали вимогу про передачу баз даних, і інформація про власників знаходиться у Центральному депозитарії. Вирішення тут, як розповідала Курочкіна, можливе. Третя ситуація стосується акціонерних товариств, які знаходяться на території АТО. Про відповідні проблеми та очікування говорить представник компанії з Луганська Олексій ПАСІКА. «Ми перереєстрували своє підприємство на території України. Але наша депозитарна установа, яка не переїхала в Україну, і не передала бази даних, нас брутально «послала». Ми довго працювали і з НКЦПФР, і з Центральним депозитарієм. Нарешті був виписаний певний механізм. І на цьому тижні ми навіть почали його через суд реалізувати. Та чим це закінчиться, ми не знаємо. Бо я, чесно кажучи, не впевнений у компетентності судді, який розглядає цю справу».
Колега Пасіки Дмитро Троєкуров додає: «Наші акціонери є власниками лише 64% статутного фонду. І фактично ми не можемо через це провести загальні збори, не можемо розвивати свою компанію. Проблема в нашій депозитарній установі, яка не співпрацювала з регулятором, не звітувала перед ним. Але ж не ми видавали їй ліцензію, а саме він. Чому ж це ми тепер маємо вирішувати це питання в суді? У чому полягає роль Нацкомісії? Суду зрозуміло, що відповідач — депозитарна установа — не тільки не з’явиться на судове засідання, а й не надасть жодного документу». Троєкуров не надто покладається і на запропонований народними депутатами законопроект. «Я його прочитав, — говорить він, — і не зрозумів, як цей документ поліпшить життя і роботу емітентів акцій».
Голова постійно діючого Третейського суду ПАРД Володимир ПОСПОЛІТАК, враховуючи думки проукраїнських емітентів з Луганщини, вважає, що за нинішніх обставин можна хоча б частково виправити законодавство таким чином, щоб допомогти власникам, які перереєструвалися в Україні, але залишаються в окупованих районах, відновити право власності на свої цінні папери. При цьому ПАРД готує також свої пропозиції до законопроету про тимчасово окуповану територію України, де йтиметься, зокрема, про відповідальність за продовження депозитарної діяльності в окупованих районах. Втім, він розмірковує і про той момент, коли Україна повернеться на свої землі, й наголошує, що вже нині треба працювати над законодавством для того часу.
