Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Місце битви — будівельний майданчик

Чому дорожчатиме київська нерухомість
18 серпня, 2005 - 00:00
ОБСЯГИ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА В СТОЛИЦІ СЬОГОДНІ ВИЗНАЧАЄ РИНОК. АЛЕ НАВІТЬ РУБІЖ У ОДИН МІЛЬЙОН КВАДРАТНИХ МЕТРІВ ЖИТЛА НА РІК НЕ Є ДОСТАТНІМ / ФОТО БОРИСА КОРПУСЕНКА / «День»

Пікетування і навіть облога будівельних майданчиків стають негативним чинником для розвитку будівельного комплексу столиці. Як повідомив учора на прес-конференції голова правління ЗАТ «Українська будівельна компанія» Олег Мороз, цього року ситуація на ринку стала неконтрольованою: усупереч багаторічній традиції в літній період ціни на житло не тільки не знизилися, а зросли ще на 20%, що абсолютно ненормально. Цю аномалію Мороз однозначно пов’язує з літніми «бандитськими діями» невідомих угруповань із блокування будівельних майданчиків. Як ілюстрацію журналістам показали відеоролик про штурм одного з таких об’єктів — на вулиці Малишка, 3. Якісь по-бойовому налаштовані молоді люди озлоблено атакують будівельників і охоронців майданчика, пускаючи в хід не лише кулаки, а й усілякі підручні засоби.

«Це не конфлікт між мешканцями сусідніх будинків і будівельниками. Це — конфлікт між усім будівельним комплексом Києва та групою високоорганізованих, професійних пікетників-бандитів, які, прикриваючись жінками та дітьми, використовують ситуацію у своїх економічних і політичних цілях», — узагальнив показане Мороз. За його словами, одні і ті ж люди регулярно організовують заворушення і на інших будівельних майданчиках міста. Усе починається з вивішування оголошення, що містить заклик до мешканців прийти на мітинг протесту проти незаконного будівництва. Коли в призначений час збираються люди, до місця подій під’їжджає автобус із «бійцями», які спершу «заводять» натовп, чинячи психологічний тиск на будівельників, а потім організовують штурм за всіма правилами рукопашного бою. Якщо нападникам не вдається зруйнувати огорожу, вони змінюють тактику і розпочинають затяжну блокаду.

У першому півріччі будівельний комплекс столиці ввів у експлуатацію, як і очікувалося, понад 500 тисяч квадратних метрів житла. Проте в цій благополучній статистиці Мороз виявив одну ваду: зростання обсягу підрядних робіт поменшало на 20% унаслідок того, що здають переважно «торішні» будинки, а нових не закладають. За твердженням Мороза, в Києві зараз припинене будівництво близько 200 об’єктів, а ще на ста майданчиках роботи навіть не починалися. «На нас чекає колосальний дефіцит нерухомості», — робить невтішний прогноз Мороз. Крім того, це болісно позначиться на п’яти тисячах компаній, які працюють у будівельній індустрії Києва.

Які ж цілі переслідують невтомні пікетники? Мороз має три версії. Можливо, хтось переслідує економічні цілі — це надто схоже на рекет 1990-х років, до того ж «Українській будівельній компанії» вже пропонували сплатити круглу суму і тоді провокації припиняться. Найімовірнішими Мороз усе ж таки вважає політичні цілі: «Ми ж бачимо їхні прапори та лозунги, ми знаємо депутатів, які приходять допомагати їм (пікетникам. — Авт. ). Я розумію, що участь у таких акціях — це один із найлегших способів підняти свій політичний рейтинг». Він також не виключає, що комусь дуже потрібна нестабільність напередодні парламентських виборів, і на будівельних майданчиках тренуються «професійні бійці».

Звісна річ, інша сторона дає свою інтерпретацію подій. Як стверджує голова правління Всеукраїнської організації «Коаліція учасників Помаранчевої революції» (КУПР) Сергій Мельниченко, в Києві інвестиційно- будівельні фірми почали подавати до суду позови проти місцевих жителів, які блокують будівництво об’єктів. «Мало того, що забудовники вкрали в людей землю — прибудинкові території, спортивні та дитячі майданчики, вони почали подавати до суду позови на жителів», — заявив він. Зокрема, за його словами, проти жителів, які блокували будівництво на вулиці Білоруській, інвестори подали позов на загальну суму 110 тис. грн. на 6 осіб, на вулиці Малишка — близько 200 тис. грн. на 23 осіб.

Лідер КУПР також повідомив, що позовні заяви інвестори подають проти тих громадян, які заявили в міліцію про завдання їм тілесних ушкоджень охороною при блокуванні будівництва. «Коли жителі звертаються до міліції по допомогу, пишуть заяви, ця інформація потрапляє до забудовників, і вони подають позови», — заявив С. Мельниченко, наголосивши, що в результаті люди просто бояться звертатися до міліції.

Голова громадського об’єднання «Форум порятунку Києва», депутат Київради Віталій Комов зазначив, що його організація вимушена вдаватися до блокування будівництва об’єктів, оскільки правові механізми не працюють. За словами депутата, під час розгляду в суді скарги на незаконність будівництва об’єкта інвестор не має права продовжувати будівельні роботи. «Правові механізми теоретично існують, і ми намагаємося їх використати, але якщо вони не працюють, ми вимушені зупиняти тих, хто плює на наші закони», — заявив лідер «Форуму порятунку Києва». За словами Комова, Форум блокує будівництво тільки на шести земельних ділянках столиці, що не може стати причиною колапсу на ринку житлового будівництва.

Із цією думкою не погоджується Мороз, за словами якого, будівельники, які отримали дозвільну документацію, пройшли всі передбачені законами експертизи й узгодження (близько 140 підписів). І якщо «захисники» мешканців мають якісь сумніви, вони можуть звернутися до суду і там відстоювати свої позиції — тільки такий шлях будівельники визнають прийнятним. А поки тривають «будівельні» війни, не доводиться чекати зниження вартості київської нерухомості. Адже для того, щоб житлове будівництво задовольняло попит на житло, необхідні, як вважає Мороз, іноземні інвестиції. Але який же інвестор захоче опинитися зараз на місці столичних будівельників?

Петро ІЖИК, «День»
Газета: 
Рубрика: