Чи здатна держава спростити митні правила й одночасно поліпшити безпеку своїх кордонів? Це питання обговорювалося на міжнародній конференції з митної співпраці у Києві. Проблеми спрощення процедур міжнародної торгівлі та боротьби з порушеннями митного законодавства зацікавили керівників митних адміністрацій 32 країн, представників ділових кіл і бізнес-асоціацій. До Києва прибула також делегація Всесвітньої митної організації та представник Європейської комісії Мануель Ернал Монреал.
За словами новопризначеного голови Митної служби України Олександра Єгорова, захід такого масштабу проводиться у Києві вперше. Єврокомісія обрала саме Україну, як країну, в якій цього року сталися кардинальні зміни. Українська митниця практично стала локомотивом поліпшення відносин з іншими країнами й флагманом у підтримці бізнесу. Проте представники останнього з цим твердженням могли б і посперечатися...
Але іноземні гості, вражені Україною, були налаштовані доброзичливо, і в основному ділилися досвідом та трохи, по-батьківському, критикували. Але приїжджих знайомили зі станом справ в Україні за офіційною статистикою, тому звинуватити когось у зайвому позитивізмі було важко. Як зазначив Ернал Монреал, зараз багатьом країнам, що межують з Україною, треба визначитися, як саме вони будуть з нею співпрацювати. Позитивно оцінивши роботу української митної служби, він зазначив, що зараз уся світова спільнота стурбована тим, як можна безпечно вести вільну торгівлю, враховуючи проблеми світового тероризму. В умовах зони вільної торгівлі в Європі, куди Україна намагається потрапити через СОТ і ЄС, саме митниця має особливе значення. Крім розв’язання проблем з безпекою й торгівлею, саме вона збирає деякі податі і захищає споживачів від споживання неякісних товарів.
Ну а щоб митниця нормально працювала, Єврокомісія пропонує звернути увагу на кілька моментів. Причому ці рекомендації, хоча й стосуються насамперед нас, але адресуються і благополучним європейським митницям. Насамперед, пропонується налагодити співпрацю між різними міністерствами та відомствами, щоб уся інформація могла передаватися без перешкод і досить швидко. По-друге, необхідно адаптувати торгові відносини між країнами різного рівня розвитку і передбачити проблеми, з якими вони можуть зіткнутися під час спільної роботи. По-третє, і це найголовніше, звернути увагу на корупцію. Чомусь склалося враження, що якраз це твердження було звернене саме до українських митників. Не можна не погодитися з Ерналом Монреалем, що навіть якщо парламент усе прийме й підпише, корумпованість митників відштовхне й інвесторів, які не схочуть працювати з такою країною, і відіб’є у її громадян найменше бажання вірити своїй системі. Приблизно те ж саме говорилося протягом останніх десяти місяців. Залишається сподіватися тільки на те, що рекомендації від ЄС будуть сприйняті належним чином. Тим більше, що на конференції було дано не тільки загальні рекомендації, але й цілком конкретні кроки щодо досягнення успіху в тій або іншій частині митних відносин.
Так представники Фінляндії, розповівши про те, що свого часу в них також були проблеми з митницями, розповіли й про цілком конкретні заходи, які треба було зробити для їх вирішення. За їхніми словами, щоб досягнути безпроблемної торгівлі, не втрачаючи при цьому пильності, треба зробити кордон безперервним ланцюгом, який би працював без перебоїв в окремих ланках. Для цього треба чітко розділити повноваження та функції митників і прикордонників, які, за словами фінів, часто відчувають себе господарями всього кордону. Крім того, дуже важливо пояснити митникам не лише те, що вони мають робити, але і як це треба зробити, прив’язавши практичні заходи до питань політичного порядку денного. А щоб товари проходили кордон без затримок, кількість перевіряючих підрозділів необхідно обмежити двома.
Таку ж рекомендацію дали й представники Польщі, розповідаючи про те, як країнам Балтійського моря вдалося розібратися із затримками на кордоні. Проблеми у них були як і у всіх, але, вивчивши питання, вони дійшли висновку, що вантажі дуже довго стоять на кордонах. При цьому дуже складно було спрогнозувати, скільки саме часу простоїть машина і які збитки будуть заподіяні її власнику. Вивчивши становище на кордонах між країнами, дослідники дійшли висновку, що незалежно від країни і кордону процес митного огляду займає близько 25 хвилин, весь же інший час машини стоять у черзі. Залежав же час очікування лише від дня тижня і часу доби, тобто кількості бажаючих перетнути кордон. Рекомендація, крім скорочення числа відомств, була одна — ліквідувати кордон як такий. Ну, а оскільки це поки що для України нереально, варто послухати думки зі сторони й побувати на наших митних пунктах пропуску. Автору якось довелося поспілкуватися із словенським водієм- дальнобійником, який із здивуванням розповідав про те, що у нас всі машини, і завантажені, й пусті, змушують ставати в одну чергу, в той час як скрізь у Європі такої практики немає дуже давно. А порадити ліквідувати це ніхто не зможе — просто не повірять, що на наших кордонах досі збереглися такі анахронізми.
