Після 3 липня Національний банк України залишився незалежним. І на незалежність НБУ ніхто не посягав.
Відбулося друге засідання Ради НБУ, яка розглянула цілий ряд актуальних питань діяльності Центрального банку і оцінок дій Правління. Правління виконувало свої законодавчо визначені функції.
Тільки Рада НБУ може визначати Основи грошово-кредитної політики і більше ніхто. Це її Конституційна місія. І всякі розмови про посягання на незалежність — є тільки прагненням відволікти суспільну думку від політики, яка проводилась в період 2014-2020 років та проблем, що накопичилися як перед національним господарством так і банківською системою за останні роки.
Упродовж минулого тижня ситуація на фінансових ринках залишалася врівноваженою.
По-перше, попит та пропозиція іноземної валюти на міжбанківському ринку були збалансовані практично без участі Національного банку:
• Середньоденний обсяг купівлі та продажу іноземної валюти клієнтами банків на МВРУ з початку липня становив відповідно 228,5 та 228,4 млн. доларів США відповідно.
• Сальдо інтервенцій Національного банку з початку липня становило +110,9 млн. доларів США.
При цьому обсяг міжнародних резервів НБУ на рівні понад 28.5 млрд. доларів США є достатнім для згладжування надмірних коливань курсу гривні до іноземних валют.
По-друге, банківська система характеризується високим рівнем ліквідності. Залишки коштів на кореспондентських рахунках банків та розміщені у депозитних сертифікатах НБУ перевищують 150 млрд. грн. Підтримку ліквідності банків надало скорочення обсягу готівки поза банками, яке з початку липня становило понад 11 млрд. грн.
По-третє, Міністерством фінансів проведено чергове успішне розміщення ОВДП зі зниженням порівняно з минулим тижнем середньозваженого рівня доходності: за 3-місячними гривневими ОВДП — з 7,24% до 7,00%, за 1-річними — з 9,50% до 9,20%. Також Мінфіном було залучено на ринку 293,5 млн. доларів США із середньозваженою доходністю 3,50%.
По-четверте, 10 липня Радою Національного банку розпочато підготовку Основних засад грошово-кредитної політики на 2021 рік та середньострокову перспективу. На мою думку, Національним банком буде продовжено реалізацію політики гнучкого інфляційного таргетування, спрямованої на досягнення та підтримку цінової стабільності в Україні. Разом з тим, буде посилено збалансованість цілей Національного банку, та приділено більше уваги сприянню стійкому економічному зростанню, що є необхідним як на етапі виходу економіки з кризи, так і у період посткризового відновлення економічної активності.
Про необхідність забезпечення такого балансу свідчить динаміка інфляційних процесів в Україні. Річна інфляція у червні становила 2,4% (за місяць +0,2%) та залишалася суттєво нижчою від цільового значення (5+/-1%). Її зміну у червні визначали різноспрямовані тенденції за компонентами небазового індексу споживчих цін. Водночас базова інфляція, яка відображає вплив факторів попиту, у червні не змінилася та у річному вимірі залишається на рівні 3%.
Як свідчить сучасна практика діяльності багатьох центральних банків країн ЄС, у тому числі, найближчих до України країн — Польщі, Угорщини, гнучкість режиму інфляційного таргетування дозволяє центральному банку застосовувати широкий інструментарій монетарної політики, включаючи операції з державними цінними паперами, з метою не лише досягнення інфляційної цілі, але й ефективної підтримки реального сектору економіки та антикризових заходів Уряду.
