Новий склад Кабінету міністрів України має передусім зайнятися реформуванням Податкового кодексу України. Про це заявив наприкінці минулого тижня глава фракції партії «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко в інтерв’ю одному з телеканалів.
«Реформи у цій галузі не відбулося, — визнав він. — Наша пропозиція така — Україна в нинішній економічній військовій ситуації може вижити і відродитися, якщо матиме найбільш ліберальну в Європі економіку з мінімальними податками. Нам говорили, що кількість податків зменшилася до дев’яти. Насправді кількість платежів збільшилася з 17 до 19, але їх зібрано в 9 груп». «Ми (це хто: БПП, Верховна Рада або Кабмін з Мінфіном?) пропонуємо провести радикальну реформу, — прочинив Луценко і, напевно, не випадково саме цього дня, завісу над планами Мінфіну, — щоб у нас були чотири податки і всі із ставкою 12%». «Ого!» — дивується в таких випадках інтернет.
А нам складно оцінити, наскільки реалістичною є ця заява аж ніяк не фахівця з податків, але, звичайно, людини вельми обізнаної в секретних планах влади. Втім, головне в планах будь-якої влади — залишитися при владі. З такими податками нашу державу, наче лавку, що раптом вирішила торгувати товарами за цінами, що вдвічі нижчі за собівартість, вже через тиждень доведеться закрити...
Власне, цю думку опосередковано підтримують численні представники громадянського суспільства, включаючи бізнес, які довго, наполегливо, у нескінченних суперечках і з великою кров’ю та нервами готували концепцію своєї податкової реформи. Її презентували того самого дня, коли Луценко ставив податкові завдання перед урядом, на Всеукраїнському форумі з питань податкової реформи. І ніхто не побачив у цьому документі популізму.
У концепції податків рівно вдвічі більше, ніж у варіанті, озвученому Луценком — вісім. ПДВ — 20%, податок на розподілений прибуток — 15%, податок на доходи фізичних осіб і єдиний соціальний внесок — 20%, податок на нерухомість і землю — 1-2%. Останні податки (акциз, митний збір, рента на природні копалини та єдиний податок для малого бізнесу) громадські діячі винесли за дужки. Розміри ставок вони чи то на разі просто не вказують, чи то залишають без змін.
ЧИ БУДЕ ДІАЛОГ ІЗ УРЯДОМ?
«Громадянське суспільство має свою пропозицію, об’єднану та погоджену, — підкреслював співкоординатор громадської платформи «Нова країна» Валерій Пекар у ході форуму. — Ми повинні домогтися, щоб наша позиція була почута на Національній раді реформ, і ми це зробимо». За його словами, сьогодні немає розуміння, що є варіантом податкової реформи, котра розробляється Міністерством фінансів, не оприлюднений і варіант податкової реформи від комітету Верховної Ради з питань податкової і митної політики. (Що ж озвучив Луценко?). Відповісти йому було нікому. Заступник міністра фінансів Олена Макєєва, яку чекали на форумі, не знайшла для нього часу.
Представник платформи «Нова країна» і член авторського колективу під назвою «Білий бізнес» Павло Себастьянович розповідає про історію створення концепції податкової реформи, початковий варіант якої був готовий ще при першому урядові Арсенія Яценюка.
«Він не звертає уваги на наші пропозиції, — нарікає активіст. — І зміни до податкового законодавства, ухвалені в грудні минулого року, не призвели до жодних позитивних наслідків. Коли прийшов новий уряд, то здавалося, зараз нас, нарешті, вислухають. Так, нас вислухали. Але, як і раніше, з нами ніхто нічого не погоджує. І мені хотілося б сказати уряду: іншої громадськості не існує. Колективи, що зайняли активну позицію, і є громадськість країни. І сьогодні ми представляємо результати її роботи».
НОВА БЮДЖЕТНА МОДЕЛЬ
Рішення коаліції авторських колективів — презентантів громадської концепції податкової реформи, затвердженої на Всеукраїнському форумі, стосуються не лише змін кількості податків та їх ставок. Для створення конкурентних податкових умов стійкого розвитку економіки в них, зокрема, пропонується закріпити в Конституції України обмеження на перерозподіл ВВП країни через публічні фінанси (якщо зараз цей перерозподіл перевищує 50% ВВП, то пропонується обмежити його до 35%).
Нова бюджетна модель після запровадження податкових змін, як уявляється їхнім авторам, істотно покращиться. Щоправда, заміна податку на прибуток податком на розподілений прибуток зменшить надходження до бюджету на 40 мільярдів гривень. Заміна податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску єдиним платежем у розмірі 20% від зарплати штатних працівників (єдиний внесок прирівнюється до нуля, а втрати працівників через підвищення ставки ПДФО підприємства компенсують зростанням зарплати) зменшить платежі до бюджету ще на 100 мільярдів гривень.
Але далі йдуть плюси. Надходження від податку з фізичних осіб дадуть додатково 20 мільярдів. 30 мільярдів має додати бюджету ПДВ (очікування його зростання пов’язуються з електронним адмініструванням, автоматичним відшкодуванням, запровадженням електронного кабінету платника, окремим рахунком платника в Держскарбниці). Два мільярди гривень додадуть бюджету мінімізація пільг з податку на нерухомість і з земельному податку. Обкладення землі та комерційної нерухомості податком в 1-2% від їхньої вартості дасть бюджету додаткові 30 мільярдів гривень.
Підвищення ренти та акцизів (воно вже сталося) покладе до бюджетної скарбнички ще 20 мільярдів. Припинення бюджетної підтримки підприємств, боротьба з розкраданням бюджету, ревізія Пенсійного фонду, електронні держзакупівлі й інші заходи з боротьби з корупцією принесуть, за розрахунками авторів концепції, 30 мільярдів. Ще 15 забезпечить реформа соціальної сфери — ліквідація Фондів тимчасової втрати працездатності та нещасних випадків на виробництві (12 днів хвороби передбачається оплачувати за рахунок підприємств), медичні страховки. Як упевнені автори, в результаті бюджет зможе вийти на профіцит у 7 мільярдів гривень.
ВІДМОВИТИСЯ ВІД ЖОРСТКОЇ ФІСКАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
Концепція, спрямована на ліберальну податкову реформу, сприятиме відновленню довіри між бізнесом і державою. Для цього передбачається відмовитися від жорсткої фіскальної політики, від оголошення мораторію на будь-які зміни в податковому законодавстві, які погіршують бізнес-клімат, від стимулювання інвестицій і ліквідації несправедливості при адмініструванні податків і митних платежів.
Реформатори вимагають законодавчо ліквідувати штрафи за порушення податкового законодавства, а тим паче — плани стягування таких штрафів, запровадити відповідальність чиновників за неправомірні претензії до бізнесу й повне відшкодування завданих збитків. Але при цьому вони підтримують посилення покарань за податкове шахрайство, розділення функцій збору податків і розслідування податкових злочинів.
Але саме бізнес-середовище сьогодні теж неоднорідне у своїх думках. Глава ВГО «Союз захисту підприємництва» Сергій Доротич вніс до роботи форуму скептичну нотку. Серед пропозицій до уряду він знайшов неоковирний зворот — «лібералізація штрафних санкцій». Відштовхуючись від нього, він попросив учасників форуму обережно поставитися до цієї концепції податкової реформи. «Норми, які ми пропонуємо владі, можуть бути вибірково імплементовані й, боронь Боже, щоб вони в якихось помилкових або дещо змінених варіантах не завдали підприємництву удару нижче пояса». Тому він вважає за необхідне, щоб до розробки податкового законодавства залучалися насамперед власники бізнесів. Тому що, за його словами, тільки вони «глибоко розуміють економічну модель, що діє в країні».
