Україна все ще дуже погано бореться із жадібністю в держструктурах. Відповідно до результатів дослідження індексу сприйняття корупції, проведеного Transparency International, Україна цього року посіла 144 місце, набравши 26 балів зі ста можливих. Як пояснив експерт, який безпосередньо проводив рейтингування України, голова об’єднання «ТОРО» Олексій Хмара, результат, якщо порівнювати його з минулорічним, не те що не поліпшився, а навіть знизився на один пункт зі 100.
Цікаво, що 26 балів від Transparency International також дістали Сирія, Папуа — Нова Гвінея та Конго. Трохи краща ситуація (тобто 27 балів) у Кенії, Пакистані й Нігерії. У Росії — 28 балів. Найкраща ситуація — 90 балів — у Данії, Фінляндії та в Новій Зеландії. Найгірша — у Сомалі: там отримали лише вісім балів.
Відповідно до методології, що нижчий бал, то ближче країна до корупційної прірви. А будь-який результат, менший за 30 балів, з погляду Transparency International є «ганьбою для нації», як зазначено у прес-релізі організації.
Найголовнішими чинниками зростання корупції, на думку експертів Transparency International, стала бездіяльність Національного антикорупційного комітету при Президентові, яка вже понад рік не проводить засідань. «Державна програма протидії корупції є не дорожчою за папір, на якому вона надрукована. Заявлених коштів на реалізацію державної антикорупційної програми 2011 — 2012 рр. так і не було виділено», — назвали в організації ще одну причину. «Зміни в законодавстві про держзакупівлі вивели в тінь десятки мільярдів державних коштів. Громадян фактично позбавили права на інформацію про закупівлі, здійснені за народні гроші», — наголосили в Transparency International.
«День» звернувся до Ради національної безпеки та оборони України, щоб там прокоментували результати дослідження. Адже фактично визначення «ганьба нації» — це оцінка діяльності саме роботи РНБО. Нагадаємо, на початку березня цього року секретар РНБО України Андрій Клюєв на брифінгу заявив, що із «сьогоднішнього дня Рада національної безпеки та оборони України стає центром з боротьби із корупцією». Таким було рішення Президента (Указом Президента України (№201/2012) Національний антикорупційний комітет передається Раді національної безпеки та оборони України. — Авт.). Виконавчим секретарем Комітету призначено секретаря РНБО України, а його організаційно-технічне забезпечення покладено на апарат Ради.
Співрозмовник «Дня», який схотів, щоб його прізвище залишилося невідомим, порадив журналістам «не надто довіряти усіляким рейтингам». Мовляв, більшість із них «створювали для просування певних політичних та економічних інтересів». «Значна частина рейтингів базуються на «експертних оцінках». Будь-які експертні оцінки є відносними. Наведу яскравий приклад. Оцінки представників іноземного бізнесу щодо ділового клімату в Україні завжди дуже сильно залежать від ситуації на світових ринках, адже відразу негативи, які йдуть від власних управляючих компаній, позначаються на психологічному стані опитаних», — переконує співрозмовник. За його словами, навіть провідні світові рейтингові агенції, на основі даних яких щодня на фондовому ринку заробляють сотні мільйонів (за деякими оцінками, на основі їхніх даних щороку номінують цінних паперів на 1 квадрильйон 200 трильйонів доларів), останнім часом часто звинувачують у махінаціях. «Узагалі їх звинувачують в участі у створені світової фінансової кризи, коли вони свідомо запаковували «сміттєві» цінні папери у «субстандартні» та присвоювали їм найкращі рейтинги. Уся система на цьому непогано наживалася. Але більшість простих людей у світі постраждала», — зауважує співрозмовник «Дню». Як приклад, який дає підстави для сумнівів у незаангажованості експертів, котрі оцінили роботу України в боротьбі з корупцією, він наводить дослідження Freedom House і повідомлення про погіршення стану свободи слова в Україні.
«Свого часу я робив відповідні дослідження, удосконалював методологію схожого дослідження Freedom House. Так от, сучасні журналісти навіть уявити не можуть, наскільки вільнішим сьогодні є інформаційний простір України, ніж це було, припустімо, десять років тому. Ситуація кардинально відрізняється. Але вони повторюють чиїсь слова, не розуміючи суті, не маючи критеріїв для порівняння. Я вже не кажу про те, що Freedom House створювався ЦРУ та лобістами найбільших банків для просування інтересів США та їхнього капіталу. Transparency International — із тієї ж серії. Тому я спочатку вивчив би цей рейтинг уважніше, — зауважує джерело й апелює: — Ви справді вірите, що в Україні рівень корупції вищий, ніж у Сирії, де відбувається громадянська війна? Ніж у Кот-д’Івуарі, де повстанці постійно загрожують змістити уряд? Або в Колумбії, де, незважаючи на підтримку США, влада не контролює півкраїни, — там просто вирощують величезну частку світового ринку наркотиків? Transparency International — це пропагандистська організація, яка обстоює інтереси клубу найбільших транснаціональних компаній, котрі так чи інакше пов’язані з державною політикою США», — резюмує він.
Натомість лідери громадського сектору, які воюють із корупцією своїми силами, не бачать причин сумніватися в легітимності рейтингу Transparency International. «Це — головний рейтинг корупційності у світі. На його основі будують свої оцінки економічної ситуації, бізнес-клімату, інвестиційної привабливості країни всі світові гравці. Більше того, фактично всі міжнародні рейтинги на економічну тему враховують показник Transparency International. Якщо розкласти будь-який показник рейтингування економіки країни на фактори, там буде фактор корупції. Так от, цю цифру беруть саме з даних Transparency International», — зазначає «Дню» голова правління Центру протидії корупції Віталій ШАБУНІН. За його словами, на Заході цей рейтинг визнано найпрозорішим, найякіснішим і найкращим для сприйняття. Тож підозрювати дослідників Transparency International в заангажованості та умисній дискредитації бізнес-клімату України — це все одно що нарікати на дзеркало.
Що ж до причин, чому Україна ніяк не поліпшить свою позицію в рейтингу Transparency International щодо сприйняття корупції, Шабунін підтверджує версію про зміни в тендерному законодавстві. «Зміни, які було здійснено в липні цього року, фактично виводять 250 мільярдів гривень із-під громадського контролю», — доповнює він. У дієвості ж Національного антикорупційного комітету в боротьбі з корупцією Шабунін сумнівається. Адже цей орган не має права вести слідство. «Звинувачувати в бездіяльності треба не так цей колегіальний орган, як Генеральну прокуратуру, Службу безпеки й МВС», — переконаний він.
«Боротьба з корупцією завжди починалася і є ефективною лише за наявності політичної волі вищого керівництва. А яку волю демонструє глава держави, зрозуміло хоча б з того, за яку ціну ремонтують його резиденцію. Боротися з корупцією, живучи в Межигір’ї неможливо», — емоційно підсумовує експерт.
Попри весь парадокс, що головним питанням, яке сьогодні постало в долі економіки багатої на ресурси України, є боротьба за кредитора, біда в тому, що подальша співпраця України з ключовими фінансовими інституціями світу великою мірою залежить саме від того, як вони рейтингують нашу економіку у світовій. І показник корупції є достатньо вагомим фактором. Тож слушно зауважує Шабунін, що «ніякий Каськів (голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами), які б мільйони й мільярди з бюджету він не брав на свої roud-show, нічого не змінить». «Можна хоч завтра закривати державну інвестиційну агенцію, — переконаний експерт. — Адже всі її зусилля розбиваються об цей рейтинг. Найперше, що зробить будь-який пристойний і порядний інвестор, який захоче прийти в Україну, — це відкриє звіт Transparency».
