Учора Держкомстат повідомив, що ціни виробників промислової продукції в Україні в 2007 році виросли на 23,3% у порівнянні з 14,1% у 2006 році. За його даними, у грудні ціни в промисловості збільшилися в порівнянні з листопадом на 3,2%, що стало найбільшим показником місячного росту цін. Нинішні темпи росту цін у промисловості найвищі з 2004 року, коли вони склали 24,1%. Можна затверджувати, що це стало одним із вирішальних факторів інфляції, що склала в 2007 році 16,6%. Але що лежить в основі цих явищ? Як затверджують експерти «Дня», інфляція породжена, зокрема, станом бізнес-середовища, відсутністю в країні дійсної свободи підприємництва, за якої пропозиція товарів і послуг на ринку завжди відповідає попиту.
Представництво Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва в Києві надіслало прем’єр-міністру Юлії Тимошенко та Президентовi Віктору Ющенку два листи від київських підприємців із вимогою навести лад у бізнес-середовищі. З приходом нової урядової команди підприємці сподіваються вирішити наболілі проблеми. «Влада хоче міняти правила гри не в інтересах розвитку галузі й навіть не в інтересах споживачів, а в своїх власних», — стверджує голова представництва Віталій Апостолов. І наводить приклади. За його словами, йдеться в першу чергу про невиконання закону про регуляторну політику, який зобов’язує чиновників перед тим, як ухвалювати нормативні акти, виносити їх на широкий загал. «Із цим у Києві сутужно... За неповних одинадцять місяців було прийнято чотири тисячі рішень Київради, 659 розпоряджень міського голови, 1659 розпоряджень Київської міської державної адміністрації. З чотирьох тисяч рішень Київради було оприлюднено 764, тридцять розпоряджень голови, 758 розпоряджень КМДА, а де решта?» — запитує Апостолов. На його думку, такий підхід ставить додаткові перепони для приватних підприємців, псує бізнес-середовище столиці.
Йдеться, зокрема, про резонансні рішення щодо «боротьби» з нелегальною торгівлею у метрополітені. Замість того, щоб упорядковувати цей процес, боротися з нелегалами та тіньовиками, місцева влада ставить перепони легальним підприємствам, наголошує Апостолов.
Із претензіями до столичних можновладців виступив і президент Асоціації перевізників у м. Києві Валерій Ліпецький. Він вважає, що на фоні подорожчання бензину штучне стримування вартості проїзду у столичних маршрутках неприпустиме. Врешті-решт ціни таки підскочать, але шок від цього раптово вдарить споживачів. Тому, на думку фахівця, доцільніше «сьогодні підняти на 50% (вартість проїзду у маршрутних таксі. — Авт. ) і створити механізм індексації тарифів». Останнє дозволить надалі відійти від різких вартісних стрибків та провадити поступові цінові корегування.
Свої претензії висунули і міжнародні перевізники, яких колишня податкова команда примусила сплачувати 100% ПДВ при перевезенні міжнародних вантажів. Таким учинком ДПАУ фактично знищує цю галузь, твердить директор компанії «ВАСТОТРАНС» Валерій Черненко.
Турбує бізнесові кола й непрозорість орендних відносин, які склалися через наявність у законі про держбюджет на 2007 рік статті 118, яка вимагає проведення конкурсів на оренду. Посилаючись на цю статтю, нечисті на руку чиновники проводять свої конкурси. Як наслідок приміщення, які не один рік орендували одні підприємства, передаються іншим, потрібним, фірмам. Вони ж за лічені місяці приватизують їх. «Моя думка така, що ця стаття була пролобійована кимось із метою проведення рейдерських атак на об’єкти нерухомості, особливо у центрі Києва», — говорить директор ООО «Фактор» Володимир Долгополов, який на прикладі очолюваного ним підприємства пересвідчився у «прозорості» таких орендних конкурсів. Потрібно подбати, щоб ця стаття, не дай Боже, не потрапила до закону про бюджет на наступний рік, наполягають підприємці.
Директор Асоціації зовнішньої реклами України Роман Паламарчук розповів про процедуру розробки та затвердження тексту примірного договору, який підписується між рекламним оператором та міською владою. Запропоновану чиновниками редакцію такого договору Паламарчук характеризує так: «Фактично операторам запропонували договір приєднання без права змінювати у ньому будь-які норми». Але найбільше обурює навіть не це. Особливий спротив отримала норма про «контрольний макет» (зображувальний сюжет, який має розміщуватися на рекламоносії). У разі підписання договору зі згаданою нормою, оператори будуть змушені подавати цей макет за кілька днів до самої появи реклами на вулицях міста. Рекламісти розцінюють це як прагнення запровадити цензуру на ринку зовнішньої реклами. Спочатку профільні органи дивитимуться на рекламний зміст, а вже потім вирішуватимуть питання зеленого світла для реклами, пояснює Паламарчук.
