НБУ частково пом’якшить адміністративні валютні обмеження для ринку. Вчора регулювальник повідомив, що подовжує на три місяці дію постанови №160 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», а також вносить до неї ряд змін. Зокрема, збільшуються суми на зняття з гривневих депозитів для фізичних осіб (з 150 до 300 тисяч гривень), а юридичним особам дозволять купувати більше валюти — до $25 тисяч (зараз за наявності на розрахункових рахунках — до $10 тисяч). Натомість незмінними залишилися щоденні ліміти зняття грошей за валютними вкладами (15 тисяч гривень) та купівлі валюти (не більше, ніж на три тисячі гривень). Збережений і обов’язковий продаж 75% валютної виручки для експортерів.
«Ми бачимо, що ситуація на валютному та депозитному ринках стабілізувалася, тому виходимо на ринок із конкретними заходами з його лібералізації», — розповідає про передумови для послаблення деяких адмінобмежень голова регулювальника Валерія Гонтарєва.
НАСКІЛЬКИ ЕФЕКТИВНО?
Зроблене НБУ — це максимум із того мінімуму, який йому дозволив МВФ, говорять опитані «Днем» банкіри. Адже саме Міжнародний валютний фонд (МВФ) наполіг на збереженні більшої частини валютних обмежень в Україні. На «картинці» зроблене НБУ виглядатиме гарно, запевняють експерти, але по суті, кардинально ситуацію на ринку це не змінить.
«Це (дії НБУ. — Авт.) відновить довіру з боку населення до влади, а потім — до банківської системи. І можна сподіватися, що обсяги депозитних вкладів зростатимуть», — говорить «Дню» голова Незалежної асоціації українських банків, колишній міністр економіки Роман Шпек. Він наголошує, що такому сценарію сприяє і поступова стабілізація фінансової системи. «Після 18 місяців відтоку коштів із депозитних рахунків, нарешті почалася стабілізація: останнім часом сума депозитів банківської системи зросла на п’ять мільярдів гривень», — уточнив банкір.
Утім, ця стабільність, запевняє фінансист, ще досить умовна, адже діє ряд обмежень, пов’язаних не завжди з прагматичною поведінкою НБУ на ринку. «Якщо подивитися на сплески воєнних дій на сході країни, то відтік грошей із банківської системи часто починався саме через це», — зауважує Шпек.
Наголошуючи на правильному векторі дій НБУ, банкіри все ж не розраховують на великий позитивний ефект від таких кроків.
«Хто хотів забрати гроші, той і раніше їх знімав по 150 тисяч гривень на день. Тому для ринку нічого не змінюється. Лише подовжуються обмеження з великою вірогідністю того, що вони можуть бути скасовані раніше (не 3 вересня, як випливає з нової постанови). Якщо стануться якісь події (в основному це стосується реструктуризації зовнішніх боргів України), то відміна цих обмежень може бути навіть у червні або серпні», — висловлює свою думку «Дню» перший заступник голови правління «Промінвестбанку» В’ячеслав Юткін.
ДОДАТКОВА РОБОТА
Обмеження по депозитах треба знімати, вважає голова парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка. Проте цього мало, стверджує він. «НБУ повинен нарешті подати план оздоровлення банківської системи, де будуть вказані чіткі терміни наступних кроків регулювальника, включаючи, зниження облікової ставки, очищення системи від проблемних банків. НБУ пообіцяв подати його в комітет після 16 червня після закінчення перемов із МВФ», — додав він.
План для системи потрібний, говорять опитані виданням експерти. Проте і без нього зараз зрозуміло, що може впроваджувати регулювальник, а що ні.
Наприклад, фінальне рішення щодо адмінзаходів буде прийняте лише після вирішення Кабміном питання реструктуризації зовнішніх позик. Тоді, запевняє Шпек, буде і другий транш МВФ. А після цього — валютна стабілізація та зміцнення гривні, додає Юткін. «Регулювальник надійно тримає в руках ситуацію на валютному ринку. Практично не втручається у формування курсу валюти. Він викупив у свої резерви понад мільярд доларів. Це говорить про те, що курс знайшов «золоту» середину, і з великою вірогідністю його можна назвати ринковим. При успішній реструктуризації зовнішніх боргів він може стабілізуватися на позначці 20—21 гривні», — пояснив перший заступник голови «Промінвестбанку».
З іншого боку, зауважують банкіри, НБУ не квапиться знімати обмеження по валютних депозитах, адже боїться порушити крихку валютну рівновагу на ринку. Але цього не варто боятися, говорять вони і пояснюють чому. «За рік усі середні валютні вкладники (від 5 до 10 тисяч доларів на одному рахунку. — Авт.) цю валюту вже зняли. Не буде масштабних коливань», — говорить Юткін. Але в НБУ, можливо, поки інше бачення цієї ситуації. Саме тому, продовжує він, у Нацбанку на засіданні пояснили, що валютні депозити, термін яких закінчився або знаходяться до запитання, можна буде конвертувати в гривню і знімати.
УСІ РІШЕННЯ ЙДУТЬ ВІД МВФ
Чи є в Нацбанку підстави зняти адміністративні обмеження на валютному і гривневому ринках? З таким питанням «День» звернувся до колишнього голови НБУ Володимира Стельмаха. «Національний банк намагається все зробити правильно. Але головне питання не в ньому, а в МВФ. Вони поставили «маяки» і сказали, що є наступні умови, їх треба виконати. І поки не прийшов час, коли (ці обмеження. — Авт.) можна зняти. МВФ вважає, що ще не настала стабілізація, ще не закінчилася інфляція. А курсовий коридор ще дуже великий (близько 10% на купівлю-продаж). Тому вони вважають, що ще рано все відпускати», — пояснив він.
Крім того, на думку Володимира Стельмаха, є ще один стримуючий чинник, і він знаходитися в стінах парламенту. Для перегляду програми з МВФ не вистачає виконання вже підписаного плану, зокрема, до цих пір немає законодавчої чіткості в градації депозитів (термінові, до запитання і так далі). Тільки у першому читанні ухвалений законопроект про посилення політичної незалежності НБУ. «Коли його приймуть у другому читанні, то це дасть НБУ повноваження, і він зможе сказати МВФ своє бачення розвитку ситуації», — говорить Стельмах.
