У банківському і бізнесовому співтовариствах активно обговорюється проект постанови Нацбанку України про порядок регулювання валютних операцій, пов'язаних з імпортом і експортом фінансового капіталу. Документ направлено на те, щоб усунути ризики для банківської системи країни, пов'язані з приходом філій іноземних банків і активним використанням іноземної валюти для кредитування на внутрішньому фінансовому ринку.
У принципі, українські банкіри, об'єднані в Асоціацію українських банків вже давно наполягають на вживанні обмежувальних заходів проти іноземної банківської експансії, побоюючись того, що не витримають конкуренції з боку могутніх інституцій, які, згідно з чинним сьогодні законодавством, отримують істотні конкурентні переваги при введенні в Україну своїх філій і, користуючись цим, можуть без особливих зусиль прибрати до рук усю банківську систему нашої країни.
Нацбанк змушений реагувати. У проекті названої постанови він бере на себе зобов'язання визначати межу для сукупної участі іноземного капіталу в банківській системі України і запроваджує для нього ряд серйозних обмежень. Згідно з проектом, попередній дозвіл на створення банку з іноземним капіталом може бути видано лише в тому випадкові, якщо заявлений розмір іноземної інвестиції не призведе до перевищення граничного сукупного розміру участі іноземного капіталу в банківській системі України. Бар'єр буде встановлено також у тому випадку, якщо рейтингова оцінка іноземного інвестора- банку нижче за «А» за рейтингами Fitch, Standard&Poor's, Moodу's чи власний капітал іноземного банку становить менше 500 мільйонів євро. Для відкриття філії в Україні мінімальний розмір приписного капіталу іноземної філії має бути не менше 20 мільйонів євро, а материнський банк повинен надати письмове зобов'язання про виконання ним зобов'язань, які виникли в зв'язку з діяльністю філії на території України. Також важливою умовою є наявність так званого дзеркального права банків України відкривати свої філії на території іноземної держави, в якій зареєстровано і діє іноземний банк, що виражає намір зайти зі своєю філією в Україну. Важливо, що згідно з проектом, іноземна філія протягом першого року діяльності в Україні не має права залучати кошти фізичних осіб. Починаючи з другого року діяльності це право у неї може з'явитися, але лише в тому випадку, якщо його приписний капітал досягне 25 мільйонів євро. Для отримання ліцензії на операції з цінними паперами філія повинна мати не менше 50 мільйонів євро приписного капіталу.
Щоправда, одночасно з обмеженнями для іноземців НБУ збирається запровадити їх також і для українських банків. Сьогодні його дуже непокоять ризики, пов'язані зі зростаючою популярністю кредитів у іноземній валюті. При цьому позичальники, переважно, не мають постійних джерел їх отримання та орієнтовані головним чином на валютообмінні операції. При істотних коливаннях валютних курсів це, на думку експертів НБУ, може поставити банківську систему на межу виживання. Так що український центральний банк збирається серйозно обмежити кредитування фізичних осіб у іноземній валюті. Такі позики, згідно з вказаним проектом, можуть видаватися лише на навчання чи лікування за кордоном фізичним особам-резидентам і нерезидентам, які не займаються підприємницькою діяльністю. Окрім того, надаючи такі кредити, фінустанови спрямовуватимуть кошти безпосередньо на рахунок лікувальної установи чи навчального закладу. Що стосується українських підприємців, то кредит у валюті вони зможуть отримати лише для виконання зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами.
У банківському та бізнесовому середовищі запропоновані НБУ заходи, схоже, зустріли, м'яко кажучи, без ентузіазму. Виконавчий директор Української національної іпотечної асоціації Антон Сергєєв вважає, що в цьому випадку, попит на іпотечні кредити залишиться на тому ж рівні, але банки не зможуть його задовольнити. Внаслідок «ставки за ними (кредитами. — Авт.) підуть угору, що призведе до скорочення іпотечного кредитування і ринок «ляже». «Я бачу серйозні негативні наслідки», — говорить експерт.
Стурбовані наслідками досить жорсткого підходу НБУ до розв'язання цієї проблеми і в Асоціації українських банків. Голова правління ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк» Юрій Блащук сказав журналістам, що АУБ запропонувала продовжити обговорення проекту постанови НБУ і термін прийому зауважень і пропозицій до неї до 21 грудня, оскільки існує багато спірних моментів. Банкіри задоволені тим, що в НБУ прислухаються до їхньої думки. Зокрема, зазначається, що «діалог із Нацбанком є й він позитивний».
Пропозиції банкірів у основному зводяться до того, що положення потрібно вводити поетапно, щоб ринок міг пристосуватися до ситуації, яка змінюється. Сергєєв, наприклад, вважає, що одномоментне запровадження нових правил гри просто заблокує розвиток іпотечного ринку в Україні. «У банків немає такої гривневої маси, якою вони можуть адекватно замінити ті кредити, які вони видають у валюті. Вони зможуть покрити лише частину ринку в розмірі близько 30%», — нарікає він і зазначає, що 80% іпотечних кредитів сьогодні беруть у іноземній валюті — доларах, євро та швейцарських франках — оскільки такі кредити на декілька відсотків дешевші. Окрім того, брати кредит у гривнях ризиковано, оскільки, цілком можливо, що курс національної валюти може змінитися. На думку Блащука, в Україні немає прогнозу курсу. «Уряд має дати орієнтири: а яка ціна на його гроші буде за рік, два, три? А орієнтирів немає, — говорить він і продовжує, — проблема довгих грошей — проблема довіри. — Немає прогнозів — немає довіри — немає довгих грошей». Експерт пропонує запроваджувати названу постанову поетапно, протягом п'яти років. «Проблема відсутності довгих грошей — дуже серйозна. Наші активи довші, ніж пасиви. Але чи вирішує постанова це питання? Навпаки, вона його загострить, якщо її буде запроваджено одномоментно», — аргументує свою позицію Блащук.
Заступник голови правління «Укрсоцбанку» Сергій Маноха також виступає за обережне користування запропонованим інструментом, оскільки він може пригальмувати розвиток банківської системи загалом, а також блокувати діяльність українських банків на ринку єврооблігацій. Він підкреслив, що «сьогоднішній стан ринку не дозволяє ввести в дію проект цієї постанови, бо в Україні відсутні альтернативні джерела довготермінового фінансування, які існують для банків у іноземній валюті на зовнішньому ринку». «Без можливості довгострокового фінансування, в тому числі через інструмент євробондів, банки не зможуть надавати довготермінові кредити. Якщо банки короткими грошима фінансуватимуть більш довгі активи, то, на його думку, враховуючи ризики, з якими банки можуть зіткнутися надалі, вони будуть змушені підвищувати відсоткові ставки за кредитами», — прогнозує Маноха. Він також підкреслює, що, наприклад, реєстрації і дозволи на зовнішні позики суперечать міжнародним нормам. Окрім того, підписавши договір з випуску єврооблігацій, комерційний банк вже не може від нього відмовитися. Непокоїть банкірів і ще один суперечливий, на їхню думку, пункт — банки повинні залучати валютні позики за ціною не вище середньозваженої ставки позик України «плюс» 2%, що становить близько 8— 8,5% річних. Маноха зазначає, що це — «неринкові параметри», які практично блокують випуск єврооблігацій банками, оскільки зараз вони в середньому розміщують їх під 10—11% річних.
До всього сказаного потрібно додати, що іпотека, щодо якої, схоже, може бути завдано могутнього удару, є серйозним джерелом фінансування будівництва, яке, в свою чергу, багато в чому визначає темпи розвитку інших галузей і всієї економіки загалом. Будівництво житла, а, вірніше, постійне зростаюче перевищення в цій ринковій сфері попиту над пропозицією, є також важливим чинником, що формує в країні соціальну напруженість. Гадаємо, що готуючи вказане положення, Нацбанк не повинен оминати і цю обставину, оскільки події в країні накладають свій відбиток і на стабільність гривні, на варті якої, відповідно до Конституції, стоїть наш центробанк. Невже він забув трагічний урок кінця 2004 року? Або, можливо, тепер виявилося, що це була усього лише провокація його тогочасного тимчасового керівництва, яка призвела до таких серйозних наслідків?
