Фондовий ринок, на якому постійно відбувається щось схоже на броунівський рух цінних паперів, є своєрідним індикатором ділової активності в суспільстві та здоров’я окремих галузей економіки та підприємств. Акції продаються і перепродаються, переходять з одних рук до інших. І світова практика знала чимало випадків, коли цей постійний рух використовували у своїх інтересах шахраї. Щоб цього не сталося, у світі існують спеціалізовані установи — депозитарії та реєстратори, які на основі законодавства проводять облік акціонерів та кількості належних їм акцій, а також фіксують кожний перехід цінного паперу від власника до власника.
Аналогічні установи створюються і в Україні. І навіть об’єдналися у Професійну асоціацію реєстраторів і депозитаріїв (ПАРД), до якої входять в основному незалежні від держави структури. Втім, зрозуміло, що остання також не може триматися осторонь від цього процесу. Нині розгортається робота щодо створення ВАТ «Національний депозитарій України», засновниками якого виступатимуть Нацбанк і Держкомісія із цінних паперів і фондового ринку. НБУ має намір передати у статутний фонд товариства на 400 тис. грн. майна, а ДКЦПФР сподівається отримати на оплату своєї частки у статутному фонді 4,5 млн. грн. із бюджету. Таким чином держава матиме 90% акцій Національного депозитарію, але Держкомісія запевняє, що передплата на акції триватиме три місяці і бажаючі з числа ринкових структур також матимуть можливість їх отримати.
Потенційні недержавні учасники Національного депозитарію, яких представляє ПАРД, також беруть участь у роботі оргкомітету зі створення Національного депозитарію.
Однак на недавній конференції ПАРД йшлося про стурбованість щодо подальшого розподілу функцій між державними і приватними депозитаріями. Як зазначається в установчих документах Національного депозитарію, він зосереджуватиме увагу на питаннях стандартизації процедур у Національній депозитарній системі, кодифікації випусків цінних паперів і контролі за міжнародними кореспондентськими відносинами у цій сфері. Установчі документи депозитарію передбачають також функції, що притаманні таким саморегулювальним організаціям як реєстратори.
Як заявив «Дню» президент ПАРД Петро Гордієнко, це викликає велику стурбованість членів асоціації. Тим більше, що згідно із роз’ясненням ДКЦПФР ВАТ «Національний депозитарій України» виконуватиме норми Закону «Про господарські товариства» тільки до моменту державної реєстрації, а надалі керуватиметься лише рішеннями цього Держкомітету. Про те, що може з цього вийти, свідчить його рішення № 157, зареєстроване у Мін’юсті 26 листопада. У ньому лише Національному депозитарію надається право укладати угоди з депозитарними установами інших країн щодо обслуговування, розміщення та продажу за межами країни цінних паперів українських емітентів, а також американських та глобальних депозитарних розписок. Зауважимо, що такі цінні папери кількох українських емітентів («Укррічфлоту», «Укрнафти» та ін.) поширюють нині за кордоном незалежні комерційні структури, що не може не викликати в них підозр відносно намірів ДКЦПФР запровадити на фондовому ринку монополізм.
