На другий день Великодня нафтовий ринок поставив новий рекорд з падіння ціни. Спочатку рекордно, на 300%! — тобто до мінус $35-40 — обвалились ціни на травневі постачання американської нафти WTI, а згодом до мінусових значень обвалилася і російська нафта Urals. І лише найякісніша у світі арабська нафта марки Brent не зазнала катастрофи. Такого в історії нафтового ринку ще не було раніше. Країни-виробники нафти могли переконатися, що ринком управляє світова кон’юнктура, а зовсім не угоди ОПЕК чи Мексика, і ні Росія, ні США. Угода, з такими зусиллями досягнута десять днів тому, виявилась звичайним папером, не здатним впливати на реальність.
Як зазначають експерти, причиною катастрофічного падіння цін стали, по-перше, висока насиченість ринку нафтою через скорочення її потреби у зв’язку з зупинкою виробництв через пандемію коронавірусу, по-друге, закінчення 21 квітня термінів постачання травневих ф’ючерсів, тобто контрактів на майбутнє (англ. Futures) саме на травень на WTI, а через певний час і на Urals. Значну роль зіграла також відсутність у виробників позитивних очікувань стосовно того, що споживання нафти у світі в травні може хоч якось зрости. Навпаки, світ очікує більш затяжної кризи. Адже угода ОПЕК+ формувалася саме з розрахунку того, що з травня світова криза почне слабшати, а попит на нафту у світі виросте.
Але пасхальна катастрофа цін показала, що ці сподівання нічим не підтверджені, і передчуття в світі якраз протилежні. Саме про такі сподівання свідчить той факт, що на минулих торгах ціни ф’ючерсів на червень також знизилися, але дуже обережно, адже і в червні нафта буде потрібна споживачам, однак, ніхто не може сказати, в якій кількості. Тому зниження цін на червень ще терпиме: на WTI — на 10,4%, до рівня $22,67 за барель, а на Brent — на 5,56% до рівня $26,6.
Крім того, вже давно зростання видобутку стримує практична відсутність у світі (крім Китаю) вільних ємностей для зберігання видобутої нафти до постачання її споживачам. А безпосереднім поштовхом до падіння цін стало повідомлення про те, що вільних ємностей практично не залишилось на базі Кушинга в штаті Оклахома, одному з основних світових хабів для перевалки сирої нафти.
Вплинув на кон’юнктуру світового нафтового ринку також і чинник Китаю. Ця країна також одна з основних видобувників нафти, однак вона може успішно обминути кризу, бо в неї, як твердять експерти, ще є в запасі багато вільних ємностей, по-друге, вона не пов’язана зобов’язаннями ні перед ОПЕК, ні перед іншими країнами. І якщо китайська нафта з’явиться на світовому ринку в необмежених кількостях, це здатне визвати колапс галузі.
Не можна сказати, що падіння ціни, навіть таке карколомне, спричинить банкрутство нафтової галузі в США. По-перше, видобуток сланцевої нафти WTI в Техасі може бути легко скорочений, бо сланцеві родовища легко консервуються, по-друге, американська економіка не настільки залежна від продажу та ціни нафти, як російська. По-третє, США ще має в своєму розпорядженні хоч і обмежені, але значні вільні ємності — 40% американських баз ще не заповнені, і це значний буферний резерв.
Російський бюджет на 2020 рік, як відомо, верстався з розрахунку вільного продажу нафти за ціною $42 за барель. Президент Росії Володимир Путін та керівники «Роснефти» карколомними фокусами перед Саудівською Аравією на початку квітня намагалися не допустити скорочення видобутку та падіння ціни, але «факір» не врахував всіх факторів ринку і «фокус провалився», Росія була змушена погодитися на скорочення видобутку на 2,5 млн барелів щодоби, а це вже поставило російський бюджет в скрутне становище.
Велику роль грає також той фактор, що ціна Urals завжди залежить від цін на Brent. Urals, як відомо, не торгується на світових біржах, а лише на Московській біржі і Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі, і торги по ній не жваві і відзначаються низьким попитом, через те, що Urals вісокосірчаний сорт (вміст сірки сягає 1,3 %, в той час, коли в Brent і WTI він тримається на рівні 0,5%). Нафта Urals утворюється змішуванням важкої нафти Уралу та Поволжя і легкої західносибірської нафти Siberian Light. Таким чином, відповідно до класифікації Urals це високосірчиста нафта, важка в переробці.
Ціна нафти Urals значно впливає на котирування російського рубля щодо американського долара. Сьогодні спотова (тобто на зараз, а не на майбутнє) ціна російської нафти впала до $15,81. Ціна ф’ючерсів (тобто не на зараз, а на майбутнє) у понеділок падала до мінус $2. Отже, передбачають експерти, у вівторок повинен знизитися і курс рубля, хоч Центробанк і вживе попереджувальних заходів, і падіння не буде катастрофічним, однак воно буде помітним. І це справджується. Ранкові валютні торги у вівторок показали, що курс рубля впав лише на 1% від попередніх показників, отже хвиля падіння ціни на нафту має скоро завершитися. І це передбачення також справджується. Ранкові торги на 8-00 годин у вівторок підняли ціну на WTI до $1,5 за барель, і хоч це мізер, але вже не мінусова територія.
Що буде далі? Оскільки термін купівлі ф’ючерсів на нафту марки Brent закінчується 30 квітня, то експерти очікують ще одного приблизно такого ж обвалу цін і в кінці квітня. Але пасхальний обвал уже чогось навчив і продавців, і покупців нафти. Будуть боротися дві тенденції. З одного боку, продавці намагатимуться не допустити нового обвалу, з іншого боку, покупці будуть вживати спекулятивних заходів, щоб і в майбутньому не купляти нафту дуже дорого. Росія зі своєю низькоякісною нафтою не здатна реально впливати на ці параметри, і в цьому разі лишається між двома вогнями — що продемонструють світові торги, з тим доведеться і змиритися. Хіба що Путін знову закапризує та буде скликати нові переговори ОПЕК. Однак це буде лише політична демонстрація, оскільки практика попередньої угоди показала, що цей інструмент працює досить не ефективно. Хоч, як повідомляється, Саудівська Аравія вже планує, що почне виконувати досягнуту 9 квітня угоду про скорочення видобутку раніш,е ніж 1 травня.
Багато експертів писали, що це скорочення надходжень до російського бюджету примусить Володимира Путіна скоротити витрати на Крим та на війну на Донбасі, а також витрати на озброєння. Це так, але і тут Путін, звичайно, розставить пріоритети, він примусить росіян добряче підтягнути паски, економічна криза, бідність у Росії, безробіття значно зростуть, можливо, сповільниться гонитва озброєнь, але навряд чи він піде на поступки в питаннях Криму чи Донбасу. Справа в тому, що Росія за останній час провела величезні закупівлі золотовалютних запасів, і зараз Путін є володарем чи не найбільшого в світі золотого запасу. Тому нафтова криза, звичайно, примусить його скоротити апетити, однак «верткий вуж» у політиці, він буде інтригувати, чекати поступок і промахів світових лідерів, але по-хорошому своїх мілітаристських інтересів не здасть.
Тим більше нема підстав сподіватися на послаблення тиску з боку Росії саме Україні, бо саме поневолення України і є метою Путіна. Росія без України, тобто без українського хліба, вугілля, інших ресурсів — слабка країна, повністю залежна від продажу нафти і газу, і це джерело легких доларів стало зовсім не надійним, а загарбання ресурсів України дасть змогу Росії довше триматися і легше переживати світову економічну кризу. І треба шукати шляхи, щоб цей варіант не справдився.
«20 КВІТНЯ 2020 УВІЙДЕ В ІСТОРІЮ»
Владислав РАШКОВАН, аналітик:
— Понеділок, без сумніву, ввійде до підручників.
Для того, щоб зрозуміти причини падіння ціни на нафту, необхідно зробити чотири обмовки:
• у цілому ситуація в понеділок стосувалася не всієї нафти, а лише сирої нафти WTI (West Texas Intermediate); За даними Reuters, увечері також у мінус пішли і котирування нафти на європейському спот-ринку, але не так катастрофічно для Urals і Brent;
• інструмент, за яким ми спостерігали в понеділок, — це ф’ючерс на WTI, який торгується на NYMEX із тикером CL; Ф’ючерси на Brent і Urals теж знизилися, але не настільки суттєво;
• особливість цього інструменту — це не фінансовий (спекулятивний) інструмент, де розрахунок відбувається лише в грошах залежно від того, хто краще вгадав курс на певну дату. CL — це постачальний контракт (this contract is settled physically), тобто той, хто його продає (short side), зобов’язаний поставити нафту покупцеві (long side), який зобов’язаний її фізично прийняти (для нафти Brent таких тяжких умов немає). Іншими словами: продавець повинен мати нафту, а покупець повинен мати законтрактовані фізичні сховища для закачування нафти, що купується, швидше за все, в Cushing в Оклахомі — саме цей порт використовується найчастіше для відвантаження нафти WTI;
• ідеться про ціну ф’ючерсів на постачання саме в травні 2020-го. Ціна на червневий контракт на постачання нафти WTI в понеділок знизилася не так відчутно — на 14,1%, до $21,5 за барель;
• тобто, підсумовуючи, ми кажемо про специфічний актив: ф’ючерсні контракти, що торгуються на NYMEX (тикер CL), на фізичне постачання нафти марки WTI у травні 2020-го. Це важливо запам’ятати.
Отже, які були причини падіння? Думки експертів снують довкола наступних основних чинників:
• Падіння попиту на нафту через усесвітній карантин знизило побутове споживання, до того ж закінчився опалювальний сезон. Автовласники зменшили споживання в рази. Важливим чинником також є обмеження пасажирських і промислових авіарейсів. У багатьох країнах спад економічної активності теж знижує попит на енергетичні commodities.
• Зростання пропозиції нафти, що продовжується, на ринку. Ця частина рівняння почалася з тієї миті, коли на тлі зниження попиту країни-члени ОПЕК+ планували зменшити видобуток нафти, але так і не змогли домовитися. Росія вийшла з угоди ОПЕК+, а Саудівська Аравія замість зниження видобутку, вирішила його підвищити. За Саудівською Аравією такий же крок зробили й інші учасники картелі, побоюючись зниження цін у майбутньому та бажаючи продати більше нафти саме зараз. Таке скоординоване божевілля призвело до подальшого обвалу цін на нафту до двадцятирічних мінімумів. 10 днів тому країни ОПЕК+ усе ж досягли нових принципових домовленостей про умови скорочення видобутку нафти (десь на 10%). Але ці домовленості почнуть діяти лише з травня, і згідно з ними країни лише поступово зменшуватимуть видобуток. А нафту треба завантажувати до сховищ саме зараз, коли видобуток все ще великий. Варто сказати, що більшість експертів вважають, що зниження на 9.7 млн барелів на добу вже не допоможе стабілізації ринку, і ОПЕК треба знову зустрічатися для нової угоди.
— Як наслідок величезне перевищення пропозиції над попитом саме зараз, який треба або переробляти (WTI crude oil — це сира нафта), або зберігати, чекаючи більшого попиту в майбутньому. За даними Міненерго США, добові обсяги переробки нафти знижуються вже другий тиждень поспіль, запаси нафти за минулий тиждень виросли на 19,25 млн барелів, перевершивши очікування експертів у півтора рази. А ми пам’ятаємо, що, якщо ви купили даний контракт, то нафту треба кудись закачувати, а закачувати нікуди — сховища нафти переповнені. Зливати в океан — теж не варіант.
— Додатковий негатив ринку додає той факт, що в танкерах, які борознять морські обшири від Сінгапура до Нью-Йорка, також уже накопичилися рекордні 160 млн барелів сирої нафти (тобто замість логістичної функції танкери зараз використовуються як пересувні сховища, що не особливо квапляться до порту призначення, — їх просто ніде розвантажувати).
І тоді запитання: а чому падіння сталося саме цього чорного нафтового понеділка?
— Річ у тому, що для більшості торговців ф’ючерси — це все ж інструмент хеджування ціни, а для когось — інструмент спекуляції.
— Ті ф’ючерсні контракти на травень, за якими ми спостерігали, припиняють торгуватися 21 квітня, тобто понеділок, 20 квітня, був останнім днем їхніх торгів.
— Самі ф’ючерси були на руках тих, хто планував купити нафту, і у тих, хто просто хеджував свої ризики; на тлі зниження цін на нафту протягом останніх тижнів ті, хто тримали ф’ючерси в своїх портфелях для хеджування, вирішили їх продати, і понеділок, 20 квітня, був останнім днем, коли вони могли це зробити; їм потрібно було або продати ф’ючерси, або брати на себе зобов’язання фізично купити нафту.
— Але покупців особливо не було. Більш того, ті торговці, хто планував купити нафту WTI для себе з постачанням у травні, зрозуміли, що їм буде важко знайти фізичні сховища для зберігання сирої нафти — як я казав, усі сховища заповнені. Не спалювати ж її у факелах.
— Тому знов-таки цей день став чорним для ринку нафти тому, що водночас не збіглися попит і пропозиція, а обмеження в об’ємах сховищ не змогли компенсувати цей розрив.
І тоді третє запитання: а що означають негативні ціни на нафту?
— Ми всі пам’ятаємо з економічної теорії проблему постійних витрат у кризовий період — змінні витрати знижуються із зменшенням виробництва, але постійні витрати залишаються.
— Динаміка цін у понеділок засвідчила, що для деяких нафтовидобувних компаній дешевше продати нафту за будь-яку ціну зараз, ніж зупиняти видобуток і консервувати свердловини; навіть за негативною ціною.
— Негативна ціна на ф’ючерс означала наступне: продавець ф’ючерсного контракту доплатить понад 30 доларів покупцеві контракту за те, що той купить у нього сиру нафту, а потім її закачає до якихось своїх законтрактованих сховищ.
— У принципі такі ситуації з негативною ціною ф’ючерсних контрактів інколи бувають — за таких обставин продавці просто розраховують свої альтернативні витрати володіння контрактом, і в разі, якщо ці витрати вищі, ніж збитки від негативної ціни, можуть продавати активи нижче за нуль, тобто доплачуючи покупцям.
— Варто сказати, що для тих, хто мав куди вивантажувати нафту, це була дуже прибуткова операція.
Що далі?
Я б поки не ретранслював цю одноденну аномалію на майбутнє нафтового ринку. Для його розвитку є багато додаткових чинників: подальші дії ОПЕК+ щодо обмеження видобутку, тривалість COVID-кризи й усесвітнього локдауну, поступове нарощування економічної активності в різних частинах світу, а ще про вплив зелених технологій не варто забувати. Ф’ючерси на червень перебувають на рівні 20+ доларів за барель.
Але що можна точно сказати: понеділок, 20 квітня 2020 року увійде в історію й описуватиметься в книжках. Та й наступні місяці 2020 року обіцяють бути не менш захопливими.
