На місці ліквідованої невдовзі аварії, за даними МінНС, зібрано 18 тонн дизельного палива. Утім, на цьому трубопроводі траплялося і не таке. Наприклад, у листопаді минулого року на ділянці трубопроводу, що проходить територією Житомирської області, «умільці» приладнали до офіційної нафтової річки «кримінальну» врізку завдовжки до 350 метрів. А всього на трасах «Прикарпаттранснафтопродукту» минулого року зафіксовано 25 крадіжок дизельного палива і бензину.
Як повідомив кореспондентові «Дня» Володимиру КОНЄВУ начальник управління Володимир Малихін, крадіжкам сприяв російський статус підприємства, яке перекачує за рік 1,5 млн. тонн нафтопродуктів. Твердження В.Малихіна щодо російського статусу українського нафтопродуктопроводу завдовжки 1,5 тис. км викликало сумніви в експертів «Дня». Єдиний документ, який регулює цю проблему, — російсько-український договір «Про взаємодію під час експлуатації магістральних нафтопродуктопроводів», що підписаний 1995 р. і що не вирішує питання про статус, — не ратифіковано Верховною Радою. Замість цього там лунали голоси про повернення «Прикарпаттранснафтопродукту», незаконно приватизованого російською стороною, у власність України. Про це говорив автору колишній народний депутат Степан Хмара.
Однак із російського боку лунають погрози, що в разі зміни статусу підприємства, буде порушено питання про установку замірних вузлів, які враховують обсяги перекачування, а отже і втрати. Таке обладнання коштує більше ніж мільйон доларів, і його монтаж може затягнутися на цілий рік, викликавши зупинку перекачування нафтопродуктів і значні фінансові втрати для українського бюджету.
Крадіжки на нафтопродуктопроводі, таким чином, сприяють закріпленню його російського статусу. Однак чому б російській стороні й адміністрації «Прикарпаттранснафтопродукту» вже сьогодні не зайнятися встановленням контрольно-вимірювальних пристроїв? Можливо, тодi й крадiжок поменшає?
