До редакції видання надійшов лист від голови сільського (фермерського) господарства «Пролісок» Сергія Ковальова. В ньому фермер просить «День» допомогти розв’язати критичну ситуацію, яка склалася в господарстві зі збиранням врожаю.
«Перед початком збиральної кампанії здали на капітальний ремонт двигун комбайна. Його відремонтували, а потім у період оправки (через 18 годин) двигун вийшов з ладу», — розповідає він «Дню». Тож, каже Ковальов, господарство звернулося до фірми, яка ремонтувала, щоб та провела гарантійний ремонт. Однак фірма, пояснює чоловік, зволікає з проведенням ремонту, чекаючи на результати технічної експертизи несправної деталі. Але навіщо потрібна технічна експертиза, Ковальов не розуміє, бо ж на руках має акт рекламації від Держтехнагляду. За його словами, в ньому вказано, що причиною неполадок двигуна могли бути тільки ті запчастини, які надала фірма.
Через такі зволікання, деталізує Ковальов, фермерське господарство зазнає колосальних збитків. «За кожен день відтермінування збирання втрачається від 1,5 % до 2,0 % врожаю. Втрати господарства від несвоєчасного збирання на один день складають близько 4,4 тонни зерна...» — говориться в отриманому «Днем» листі про втрати підприємства від зволікання зі збиранням врожаю. Попередній розрахунок збитків, як випливає з листа фермера, в результаті втрат врожаю та через наймання техніки для збирання становитиме близько 350 — 400 тисяч гривень. «Це унеможливить виконання нами зобов’язань перед пайовиками (570 осіб), персоналом підприємства (102 особи — 60 тисяч гривень), кредиторами (банки, лізингові компанії — 160 тисяч гривень), державою (180 тисяч гривень)», — зазначається в листі.
Тим часом генеральний директор фірми, яка ремонтувала двигун, розповів «Дню» свою версію подій. За його словами, несправність у щойно відремонтованому двигуні виникла не через поганий ремонт, а через дії комбайнера. І тепер цю провину фермерське господарство намагається «звалити» на фірму, яка ремонтувала техніку, каже він. Тому, щоб точно розібратися, хто ж таки винний, на думку генерального директора фірми, одного акта рекламації недостатньо. За його словами, акт вказує тільки на те, хто отримав на ремонт зламаний прилад чи механізм. А справжню причину несправності, продовжує чоловік, може встановити тільки технічна експертиза зламаної деталі. Власним коштом цю експертизу, каже гендиректор фірми, він вже замовив. Тепер чекає результатів.
Тож знайти відповідь у цьому питанні непросто. І досвід аграріїв країни свідчить: описана вище ситуація — не поодинока. І хто правий у таких спорах — важко однозначно сказати, бо єдиного правильного механізму врегулювання ситуації немає. «День» звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) з проханням прокоментувати цю ситуацію. Зокрема, ми запитали, до кого з органів державної влади треба звертатися фермеру, щоб отримати кваліфіковану допомогу щодо цього? Та яким має бути механізм дій для якнайшвидшого розв’язання цієї проблеми?
У отриманій відповіді з Департаменту законопроектної та правової роботи Мінагрополітики зазначається, що механізм притягнення до відповідальності за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань треба шукати в Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України та Законі України «Про захист прав споживачів». Зокрема, в частині 3 статті 5 цього закону вказано, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади (Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики України) та його територіальні органи, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди. «Таким чином, з метою захисту порушених прав СФГ «Пролісок» Сергій Ковальов має право звернутись до територіально управління у справах захисту прав споживачів та до суду», — говориться у відповіді Мінагрополітики.
Утім, селяни навряд чи шукатимуть правди в судах. Адже поки триватиме бюрократична тяганина, поле може зарости бур’янами. «...Нам треба хліб вирощувати, а не судитися», — підсумовує фермер.
Натомість адвокат «Адвокатського бюро Миколи Бляшина» — Микола Бляшин, — коментуючи цю ситуацію, порадив: «Перед зверненням до уповноважених державних органів за захистом, доцільно звернутися з письмовою претензією до порушника, чітко виклавши свої вимоги. У разі відмови в задоволенні претензії можна звертатися до Регіональної інспекції Державного технічного нагляду, інших уповноважених державних органів або безпосередньо до суду. Все листування слід здійснювати письмово й мати докази вручення листів адресатам, щоб у разі потреби використати ці документи в суді». Також, додає він, треба пам’ятати, що закон звільняє виконавця робіт з технічного сервісу від відповідальності за недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо виконавець доведе, що вони виникли з вини самого покупця чи внаслідок дії непереборної сили. «Обов’язок доказування цього несе виконавець, і саме він має надати відповідні докази», — підсумовує Бляшин.
