Кожен раз при зміні уряду з’являється надія на те, що зміниться економічна політика. Відверто неоліберальний попередній уряд пішов, залишивши спад промисловості.
Мені як невиправному прихильнику промислового розвитку вже вбачалися великі можливості пропонувати зміни, які призведуть до створення такої економіки, яка буде здатна дати європейський рівень життя 42 млн. українцям, адже існуюча аграрно-сировинна структура економіки не здатна забезпечити достойне життя навіть для 30 млн. наших громадян. Мав надію, що, нарешті, Україна займе суб’єктну позицію у світових війнах за ринки, людські та агромінеральні ресурси, інвестиції, технології. Що влада почне поєднувати ліберальні та стимулюючі економічні інструменти, як це роблять ВСІ(!) наші сусіди та всі країни, які стали успішними. Що ми почнемо просувати свій несировинний експорт та ефективно захищати свої ринки.
Але вибухнула коронакриза. І в медіапросторі з’явились ті, які стверджують, що вона поховала надії не тільки України, але і інших слаборозвинутих країн на застосування економічних політик розвитку і переходу до нових технологічних укладів. Мовляв, тепер потрібно антикризове планування, яке передбачає лише рятівні заходи. Я категорично з цим незгоден. Без поєднання «рятівних заходів» з інструментами розвитку — ми залишимося «Економічною колонією», яка переважно експортує сировину та низькотехнологічну продукцію з малою доданою вартістю, талановитих людей та зароблені в Україні прибутки, а імпортує готову продукцію з високою доданою вартістю та міжнародну фінансову допомогу. Нещасність націїї вимірюється розміром її діаспори.
Разом з членами Дискусійного клубу «КОЛО» Анатолієм Максютою та Володимиром Панченком ще у 2010-му році ми розробили і пропонували Україні стратегію, яка дозволяла за 5 років збільшити ВВП в 2 рази, а за 10 років — у 4 рази. Всі ці роки наші напрацювання удосконалювалися десятками світлих голів. І попри те, що я очолюю партію, яка поки що не повернулась до влади в Україні, ми пропонували наші напрацювання усім урядам. Адже переконані, що нині не час політичних баталій та конфліктів. Внутрішні протистояння лише ослаблюють Україну, роблячи її зручною здобиччю для ворога. Тому всім, хто вірить в Україну і хоче для неї заможного майбутнього, потрібно забути про сварки і об’єднати зусилля.
Досі на наші пропозиції ми чули відповідь «не на часі». Сподіваюся, що зараз вона буде на часі. І криза допоможе.
Досить важко в умовах коронакризи та обмеженості ресурсів запропонувати рецепт гарантованого успіху. Ніхто в світі не знає ідеального сценарію. Утім, чомусь у найкризовіші кризи розумні еліти, які дотримуються національних інтересів, пропонують такі заходи, які не лише зберігають робочі місця, швидко створюють нові для звільнених, але й закладають основу для швидкого зростання добробуту. Тому я в цьому матеріалі зосередився на частині короткострокових дій, які є частиною довгострокового стратегічного плану. Ми їх розробляли разом з підприємцями, банкірами, науковцями, асоціаціями виробників. А вже їх імплементація через постанови та інші документи, як і організація діяльності органів влади — в руках нового Кабінету Міністрів. Зараз ідеальний час для впровадження стимулюючих заходів і переговорів з нашими євроатлантичними партнерами.
Нижченаведені пропозиції, які я два тижні тому передав Уряду. Деякі з наших пропозицій вже бачу в меседжах влади, зокрема позицію, яку я неодноразово озвучував на різних консультаційних перемовинах — швидкі безвідсоткові кредити для бізнесу на виплату зарплати, енергетики та комуналки. Ця дія цікава тим, що одночасно сприяє і соціальному захисту працюючих, і покращує макроекономічні показники країни, стійкість бізнесу і зменшує витрати бюджету: навіть компенсація відсоткової ставки з бюджету буде меншою, ніж виплати по безробіттю, якщо людей звільнять. Також НБУ знизив облікову ставку. Хоч 8% і не достатньо. Але це вже є позитив.
Отже до заходів, які потрібні.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
ВИЗНАЧЕННЯ П’ЯТЬ ПРІОРІТЕТІВ УРЯДОВОЇ ПОЛІТИКИ
Найперше, пропоную обрати точки прикладання зусиль, які дадуть найбільший ефект за наявних у нас можливостей. А це такі:
1. МАШИНОБУДУВАННЯ:
1.1. ВПК
1.2. Авіакосмос
1.3. Енергомашинобування
1.4. Судномашинобудування
1.5. Агромашинобудування
1.6. Транспортне машінобування
1.7. Автопром і компоненти
1.8. Верстатобудування
Приклад інструментів, які потрібно застосовувати:
1. Кредитна та/або лізингова програма, в тому числі під державні гарантії, для закупівлі державними підприємствами та іншими замовниками продукції вітчизняних виробників (у першу чергу — машинобудування);
2. Приведення у відповідність до вимог безпеки термінів експлуатації транспортного вагонного парку (обмеження терміну до 20 років).
2. ПОГЛИБЛЕНА ПЕРЕРОБКА:
2.1. Агро
2.2. Ліс
2.3. Руда
Національною ідеєю має стати, що нічого не повинно виїхати у вигляді сировини. Весь світ воює за додану вартість. Економічна політика визначає хто сировинний придаток, а хто цю сировину переробляє і залишає у себе додану вартість. В кожній тоні зерна 250-300$ доданої вартості. Більше 40 видів продукції, які мають світовий попит. За час мораторію на вивіз лісу-кругляка в Україні збудовано десятки заводів. А якби передпопередній Уряд не покривав масштабну контрабанду лісу були б збудовані сотні заводів.
Приклад інструментів, які потрібно застосовувати:
1. Поступове введення експортних мит на сировину;
2. Дешеве та довге фінансування переробних підприємств.
3. ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ:
3.1. Інформаційні технології
3.2. Фармацевтика
3.3. Біотехнології
3.4. Нанотехнології
3.5. Робототехніка
Приклад інструментів, які потрібно застосовувати:
1. Гранти;
2. Зниження навантаження на Фонд оплати праці. Особливо актуальне для ІТ та R&D. Зараз в цих сферах переважна більшість фахівців зайнята як Фізичні особи-підприємці. Галузь піде на збільшення удвічі збільшення податків щоб мати можливість мати працівників у штаті. Тут буде і позитивний ефект для бюджету
3. Створення територій свободи з пільговими режимами оподаткування — технологічних парків. В Білорусі дуже успішний Парк високих технологій в Мінську, а в Туреччині десятки Особливих технологічних зон.
4. ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ:
4.1. Об’єкти державної та комунальної власності;
4.2. Виробничий сектор;
4.3. Приватний сектор;
4.4. Втрати в мережах.
Приклад інструментів, які потрібно застосовувати:
4.1. Енергосервісні контракти. В Україні майже 100 тисяч! об’єктів державної та комунальної власності, які потребують енергомодернізації (опалення, утеплення, освітлення, ...);
4.2. Розширення програми теплих кредитів;
4.3. Жорсткі стандарти енергозбереження при введенні об’єктів в експлуатацію
5. ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ
Мінекономіки має провести аналіз імпорту і по основних позиціях розробити окремі плани організації виробництва в Україні. Для прикладу: 10 років тому світовий лідер виробництва паперу хотів побудувати завод в Україні. Інвестиція — 1,2 млрд. євро. Закрили б 85% імпорту. Ще і експорт з України планувався. Зустрічалися з двома Урядами. Їх не пустили. По моїй інформації вони знову проявили інтерес до України.
ДОСТУПНІ ГРОШІ
Критично необхідно збільшити пропозицію та доступність грошей:
1. Збільшення кредитування за рахунок лібералізації банківського регулювання в частині зменшення рівня резервування, зменшення ставок рефінансування, та інших заходів;
2. Зниження облікової ставки НБУ;
3. Списання «токсичних активів» з портфелю банків для забезпечення ефективності рефінансування;
4. Використання державних гарантій для масштабного фінансування іпотеки, інфраструктури, лізингу. Лібералізація механізму надання державних та місцевих гарантій;
5. Лібералізація розрахунків по резервуванню для державних гарантій, які повинні стати основним інструментом Уряду для запуску іпотеки, лізингу, енергомодернізації та інших інструментів;
6. Обмеження розміру відсоткових ставок по споживчим кредитам;
7. Зміна положення про НБУ в частині відповідальності за зайнятість та економічне зростання.
ІНВЕСТИЦІЇ
Необхідно створити найпривабливіші умови для інвестування в Європі. Маючи кращий бізнес-клімат, вільний доступ до величезного ринку наші сусіди у боротьбі за інвестора створюють точки зростання (Індустріальні парки, СЕЗ) та, окрім інши преференцій, повертають інвестору різними інструментами 15-50% від CAPEX. Для прикладу у Литві 8 СЕЗ та понад 40 інструментів. Від оплати участі у виставках до 80% компенсації кошторису високотехнологічного проекту. В Туреччині 434! особливих економічних та технологічних зон. Тут наведений не повний перелік інструментів стимулювання інвестицій потрібно:
1. 50% амортизація основних засобів в момент введення в експлуатацію імпортного виробничого обладнання;
2. 100% амортизація основних засобів, вироблених в Україні (локалізація — не менше 50%), в момент введення виробничого обладнання в експлуатацію;
3. Податковий кредит в обсязі 30-50% капітальних витрат на профільне виробництво;
4. Скасування ПДВ на імпорт виробничого обладнання, яке не виробляється в Україні;
5. Співфінансування з бізнесом та органами місцевої влади проектування та будівництва інфраструктури індустріальних парків. Створення, як мінімум, 200 індустріальних парків;
6. Прийняття законопроекту про реальні преференції для резидентів Індустріальних парків.
СТИМУЛЮВАТИ ЕКСПОРТ. СКОРОЧУВАТИ ІМПОРТ
Для сталого розвитку Україні необхідно покращення експортно-імпортного балансу. А в час кризи необхідно максимально обмежити вихід коштів з України. Потрібно ставати суб’єктом у війні за ринки. Потрібна комбінація наступних дій:
1. Обмеження імпорту шляхом тимчасової заборони або загороджувального мита на закупівлі за кошти центральних та місцевих бюджетів імпортних товарів та послуг крім критичного імпорту (перелік визначає КМУ);
2. Тарифні та нетарифні обмеження (окремі товарні позиції згідно переліку КМУ)
3. Здійснення закупівель товарів, а також виконання планів капітальних інвестицій державних підприємств та органів місцевого самоврядування, як в рамках публічних закупівель, так і в рамках фінансування міжнародними фінансовими організаціями, виключно за умови досягнення встановленого ступеня локалізації виробництва в Україні — не менше 50%;
4.Забезпечення повноцінного функціонування Експортно-кредитного агентства (вже 3 роки саботується виконання прийнятого закону) та передбачення фінансування підтримки експорту. Докапіталізація ЕКА на 10 млрд. грн.
5. Запровадження обмежень (в тому числі попередніх заходів), передбаченими системою угод Світової Організації Торгівлі (СОТ), щодо імпорту товарів в рамках торгових (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних) розслідувань в рамках захисту вітчизняних товаровиробників від недобросовісного імпорту.
6. Зупинити підписання Угоди про вільну торгівлю з Туреччиною у такому вигляді.
7. Розпочати переговори щодо покращення умов СОТ та ЗВТ.
ЕФЕКТИВНЕ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ
1. Забезпечення повноцінного функціонування законодавства щодо трансферного ціноутворення
2. Наведення ладу на митниці та у податковій інспекції.
БАНКІВСЬКЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Фінанси часто називають кров’ю економіки. За аналогією як кров доносить до кожної клітини організму життєвонеобхідні кисень та мікроелементи, так і фінанси є тим, що забезпечує повноцінне функціонування кожного елементу великої економічної системи. Утім банківська система, послуговуючись цією медичною термінологією, є судинами, які забезпечують рух фінансів в економіці. Якщо вони «закуперені» непрацюючими токсичними кредитами, або не виконують своїх функцій, бо просто не працюють з невеликими «клітинами» — мікро та малим бізнесом, економічна система починає стагнувати. Щоб вилікувати наші «судини», потрібно
1.Скасування Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (Постанова Правління НБУ №351), формування резервів на покриття кредитного ризику виключно за вимогами МСФЗ. Це дозволить не створювати додаткове навантаження на капітал банків;
2.Відтермінування впровадження Положення про організацію процесу управління проблемними активами в банках України (Постанова Правління НБУ №97);
3.Формування переліку пріоритетних стратегічних галузей для кредитування та можливістю рефінансування їх боргових інструментів Національним банком України (машинобудування, енергомодернізація, імпортозаміщення, інфраструктура, іпотека, будівництво)
4.Впровадження можливості рефінансування під забезпечення ОВДП за номінальною вартістю або викупу Національним банком України ОВДП за номінальною вартістю. Впровадження інструментів кризового бланкового рефінансування банків Національним банком України із одночасним впровадженням інструментів контролю цільового використання коштів (у т.ч. заборона купівлі валюти за кредитні кошти).
5.Внесення змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні (Постанова Правління НБУ №368):
5.1. Зменшення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) з 10% до 5% та нормативу адекватності основного капіталу (Н3) з 7% до 3,5%, тобто до рівнів, що є прийнятними у випадку реалізації кризи
5.2. Тимчасове скасування дії нормативів ліквідності LCRвв та LCRів.
ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
1. Дозволити ФОПам ставати на біржу по безробіттю без закриття ФОПу;
2. Обмежити штрафи, що накладаються на підприємства та його керівників, та зменшити відповідальність підприємств при звільненні працівників у зв’язку зі скороченням (при забезпеченні існуючих прав працівників).
АДАПТАЦІЯ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ
Сприяти зменшенню безробіття та покращенню платіжного балансу Україна може шляхом:
1. Скасування ПДВ та податку на прибуток в обсязі суми інвестицій протягом двох років з дня введення норми (для інвестицій обсягом до 200 тис. дол. для трудових мігрантів, що повернулись в Україну);
2. Повернення до працевлаштування 300 тис. працівників, яких готові прийняти країни-рецепієнти при забезпеченні ними медичних та соціальних гарантій (Польща, Німеччина та ін.);
3. Забезпечення безперебійного функціонування зелених транспортних коридорів (для персоналу міжнародних перевізників, в т.ч. моряків)
ШВИДКЕ СТВОРЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ
Прем’єр-міністр озвучив плани уряду щодо створення тисяч робочих місць. Але це не означає, що держава має ставати роботодавцем, вона має подбати про стимули для приватного бізнесу і державних проектів. А це, на мою думку, мають бути розробки стимуляції росту для наступних сфер:
1. Виробництво і доставка продуктів харчування і засобів захисту і гігієни;
2. Медичне обслуговування і піклування про людей похилого віку;
3. Робочі місця в агровиробництві і агропереробці та будівництві інфраструктури агросектора;
4. Лісове господарство, в тому числі висадка і очистка лісів, заготівля сировини;
5. Будівництво сміттєпереробних заводів і ліквідація стихійних сміттєзвалищ;
6. Ревіталізація забруднених територій;
7. Будівництво і відновлення транспортної інфраструктури;
8. Створення інфраструктури індустріальних парків;
9. Енергомодернізація;
10. Окрема програма будівництва малоповерхового житла;
11. Програми аутсорсингу робочої сили за кордон в технологічних професіях (добування нафти і газу, моряки, інші професії).
