Не так давно Кабінет Міністрів ухвалив «Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року», яким задекларовано розпочинає курс на відновлювальні джерела енергії.
Згідно з цим документом, через 5 років енергозбереження у нас має сягнути 9% (від середнього показника кінцевого внутрішнього енергоспоживання за період протягом 2005—2009 рр., що становить 6,5 млн тонн нафтового еквіваленту). А вже за два роки, тобто 2017-го, енергоспоживання має скоротитися на 5%. Що зроблено державою від часу прийняття Плану?
Практично нічого — 0% змін. В реальному секторі робота навіть не починалася. Винятком може бути хіба що програма із встановлення металопластикових вікон (урядові кредити на енергоефективність).
В інших напрямках — жодних зрушень. І йдеться про розвиток високо дорогих інфраструктурних проектів із спорудження вітрових чи сонячних електростанцій, заміни різноманітних мереж та трубопроводів, які «сифонять», а — про... землю. В світі її використовують не тільки для забезпечення людей їжею, а ще для потреб енергетики.
ФАКТОР ЄС
Вже десятиліттями в Євросоюзі вирощують рослини, які використовуються для потреб енергетики. В ЄС під енергетичні рослини задіяно близько 130 тис. га. Водночас під окрему групу енергетичних рослин для виробництва моторного палива (для автомобілів) в країнах Європи відведено уже понад 2,5 млн га. Й у перспективі такі засадження становитимуть 15—20 млн га.
За даними Єврокомісії, сьогодні біомаса становить близько 15% в структурі джерел виробництва теплової енергії. В ЄС діє сукупність норм та правил, що регулюють це питання зі точок зору енергетики, АПК та науки.
Відповідно до аграрної політики ЄС, затвердженої 2013-го, кожен фермер, який має понад 15 га земель, повинен виділяти не менше 5% площі під енергетичні, екологічні потреби. За кілька років ЄС планує збільшити цих 5% до 7—10%, якщо звіт з цього питання задовольнить профільних єврочиновників.
Енергетичний сектор. Політика в секторі енергетики в ЄС спрямована на зменшення рівня споживання викопного палива на відновлювальні джерела енергії, до яких власне і відносяться біопаливо та біомаса. До 2020 року всі країни ЄС взяли на себе зобов’язання з досягнення доволі значних обсягів відновлювальних джерел в кінцевому споживанню енергії економіками цих країн.
Європейські лідери з виробництва теплової енергії з біомаси: Швеція (61%), Австрія (37%), Данія (35%) та Фінляндія (32%).
Науковий сектор. Політика в сфері науки полягає у виділенні коштів на потреби екологічно безпечних енергетичних розробок та винаходів для забезпечення виконання поставлених завдань. За планами такий підхід має допомогти аграрному сектору інтегруватись в сектор енергетики в частині забезпечення первинним паливом.
Аби стимулювати перехід до вирощування енергетичних культур в ЄС практикують субсидіювання на гектар площі, відведений під енергетичні культури та «зелений тариф» в електроенергетиці. Це є рушійною силою для цих двох сегментів економіки. Деякі країни взагалі пішли далі. До «зеленого тарифу» вони додають ще й відсоток у грошовому еквіваленті за використання енергетичних культур.
ПЛАН-МІНІМУМ. ПРЯМА ЕКОНОМІЯ
Що потрібно зробити державі, щоб ринок енергетичних рослин запрацював?
Лише декларацією намірів справа не обмежиться. Потрібно змінити державну політику в енергетичній сфері, визначитися з пріоритетами. Сьогодні вітчизняні підприємства готові вирощувати енергетичні рослини, і навіть у них є кошти для обладнання та техніки. Ці компанії готові будувати котельні на твердому паливі й без державної підтримки. Та все це доволі складно. Головними проблемами сьогодні є: складна процедура отримання земельних ділянок для потреб енергетики, отримання ліцензій та затвердження тарифів, складна та довготривала процедура підключення до мереж. Торік держава скасувала звільнення від податків на прибуток для виробників електроенергії з ДВЕ, скасувала звільнення від ПДВ операцій з продажу біопалив, в тому числі дров, тріски, гранул та брикетів.
Аби аграрії мали можливість вирощувати енергетичні рослини на землях сільськогосподарського призначення, варто також здійснити зміни в законодавстві та спростити процедуру сертифікації таких рослин.
В Україні піонерами ринку за останні 5 років засаджено вже майже 41 тис. га земель, на яких вирощують енергетичні рослини.
До всього можна додати й те, що в Україні існує великий залишок відходів після вирощування зернових, соняшника та кукурудзи, що подекуди залишається після збору врожаю просто неба. Ці відходи також можна розглядати як біопаливо.
В результаті за 5—10 років країна зможе замістити до 10—15 млрд м3 природнього газу, мати відповідні робочі місця в країні. Крім того, відбудеться зниження вартості енергії для споживачів. В грошовому еквіваленті це означає, що в економіці залишиться щонайменше 2,3 млрд доларів США, які ми платимо за блакитне паливо іноземним постачальникам.
