За старою недоброю традицією в січні — лютому на українському ринкові соняшнику починають відбуватися дивні речі. То раптом хтось потайки від «пильного» уряду вивезе з країни все насіння, залишивши лише лушпиння, то навпаки, виявляється, що через перевиробництво країні загрожує падіння цін на олію, що вкрай невигідно виробникам. Минулої осені країна браку соняхів не відчувала, та й вивозилося олії наприкінці року більш ніж досить. Здавалося б, у вічному конфлікті експортерів і внутрішніх промислових споживачів насіння може настати перемир’я. Але, всупереч очікуванням, і на цей раз «слизький період» на ринкові соняшникової олії стартував відразу ж після новорічних свят і вже до лютого загрожує дестабілізацією цін на цей стратегічний для українських домогосподарок продукт.
Про загрозу зростання цін днями заявила асоціація «Укроліяпром», яка об’єднує найбільші олієжиркомбінати країни. Генеральний директор асоціації Людмила Зінченко вважає, що Україні цього року загрожує дефіцит соняшникової олії. Свої побоювання вона пояснює різким збільшенням вивозу насіння соняшнику за кордон. На сьогодні з України вже вивезли півмільйона тонн насіння з нового врожаю, тобто близько 15% його обсягу. Причому в листопаді — грудні експорт перевищив 200 тисяч тонн, тобто вивіз зростає. Вже до літа вітчизняні промислові споживачі насіння бояться залишитися без сировини. Нинішній рівень митних бар’єрів на шляху експорту Людмила Зінченко вважає недостатнім. «Укроліяпром» вже звернулася до Кабміну з вимогою ініціювати підвищення мита з 17 до 20%. Однак те, що галузева асоціація виробників пропонує таке незначне підвищення мита, дає підстави передбачати, що олієжиркомбінати просто пішли в політичну контратаку. Її реальною метою, схоже, є збереження експортного мита хоча б на нинішньому рівні.
Річ у тім, що сьогодні у Верховній Раді перебуває 4 законопроекти, які передбачають або повне скасування мита, або його заміну на сезонний митний збір — з 1 лютого до 1 жовтня. Один із авторів законопроекту про перехід на сезонне мито, голова аграрного комітету ВР Іван Томич вважає, що нинішню систему обмеження експорту спрямовано на отримання надприбутків вітчизняними переробниками соняшнику, які входять до «Укроліяпрому». У пояснювальній записці до законопроекту Іван Томич вказує, що українські заводи можуть переробити лише 2,5 мільйона тонн насіння. При цьому 2003 року було зібрано понад 4 мільйонів тонн. Депутат вважає, що при нинішній системі обмеження експорту значна частина врожаю може не знайти покупця. Ідея скасування чи «пом’якшення» мита активно лобіюється і місцевою владою Миколаївської, Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей. Великі компанії-експортери соняшнику в південно-східних областях України, як правило, вельми близькі до колишнього чи нинішнього регіонального керівництва. У разі прийняття закону прибутки експортерів насіння 2003 року можуть становити 800—900 мільйонів доларів, так що гра йде за великим рахунком.
Кабінет Міністрів наразі залишає без відповіді звернення асоціації «Укроліяпром» із вимогою підвищити експортне мито, не виключено, що мовчання в цьому випадкові означатиме відмову. Півроку назад віце-прем’єр з питань АПК Іван Кириленко висловився на користь ідеї зниження мита до 6-7%, вважаючи, що це могло б стати непоганим компромісом для сторін. Але цей варіант не влаштував нікого. Тепер же уряд якщо й ризикне стати на чийсь бік у конфлікті, то, найімовірніше за все, поставить на експортерів. І вже стали з’являтися непрямі підтвердження цього сценарію. На колегії Міністерства аграрної політики Іван Кириленко розкритикував ухвалу ВР скасувати компенсацію ПДВ експортерам соняшнику з 1 січня 2003 року. На його погляд, це стало причиною грудневого падіння цін, що вкрай невигідно фермерам. На позицію Кабміну, мабуть, вплине і той факт, що обмеження експорту соняшнику суперечить нормам СОТ, куди Україна планує вступити до кінця 2004 року. До того ж скасувати мито рекомендує Україні й Міжнародний валютний фонд.
Тим часом, асоціація «Укроліяпром», схоже, готується до останнього бою, щоб хоча б утримати нинішнє мито в розмірі 17%. Головний лобістський потенціал асоціація зосередила на аграрному комітеті Верховної Ради, і поки що успішно. Законопроект, одним із авторів якого був Іван Томич, через парламентський комітет із першої спроби не пройшов. Не випадає сумніватися, що чергова атака на експортне мито довго на себе чекати не змусить. Адже тепер експортерів позбавлено пільг щодо сплати ПДВ і, безперечно, вони спробують компенсувати втрати. Подальший сценарій, очевидно, залежатиме від того, чи керуватиметься уряд інтересами однієї зі сторін, чи зробить усе, щоб ринок не став жертвою конфлікту.
