Санітарна епідеміологічна служба українцям більше не потрібна. Принаймні, так вважають в Міністерстві охорони здоров’я України. Як заявив нещодавно глава міністерства Олександр Квіташвілі, «санепідемслужби оббирали всю країну хабарами». «Я не думаю, — говорить міністр, — що вони якось ефективно працювали на благо і здоров’я нації. Потрібно відходити від таких радянських структур, прибирати такі радянські символи, як санепідемстанція, і переходити на нормальну роботу».
Але що каже голова Українського санітарно-епідеміологічного союзу Людмила Мухарська: «Якщо є такі факти (щодо хабарів), то ми попросили б міністра передати їх до правоохоронних органів. Але навіть більше, ніж вислів про хабарництво, нас хвилює звинувачення в неефективності роботи. На жаль, більшість людей, у тому числі і деякі наші колеги — медики — вважають, що діяльність нашої служби пов’язана в основному з перевірками, з якимись обмеженнями (для бізнесу). Природно, наша служба займалася і перевірками (зараз на них накладено мораторій). У цьому аспекті, дійсно потрібно проводити реформування, а може, навіть і ліквідацію в якомусь сенсі. На це ми згодні і навіть запропонували у своєму листі міністрові і міністерству в цілому свої послуги. Але ті, хто знає нашу службу глибше, розуміють, що контрольна робота це далеко не основна наша функція. Головне завдання СЕС: встановлення причинно-наслідкових зв’язків різних патологічних станів у здоров’ї людей з різними аспектами довкілля».
Експерт перераховує шкідливі чинники — біологічні, хімічні, фізичні, радіологічні, психологічні та інші. «Наша основна функція, — говорить Мухарська, — встановити, як впливає на наше життя і здоров’я те, що ми п’ємо, їмо, чим дихаємо. Це — профілактика захворювань. Якщо про неї забути, то подальші витрати на ліквідацію наслідків спалахів інфекційних захворювань, багато разів перекриють економію від скорочення штатів. Якщо ж цією функцією правильно користуватися, то наша служба для міністра охорони здоров’я — перший помічник. І цього, на жаль, дуже багато хто не розуміє. Тому що дуже важко оцінити те, що не сталося, тому що цьому запобігли. Ніхто не знає, скільком випадкам отруєнь, патологічних станів, одиничних або навіть масових, вдалося запобігти нашій службі».
Тим часом 10 вересня 2014 року була ухвалена, а 16 вересня набрала чинності постанова уряду України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Документ передбачає, зокрема, утворення Держслужби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Формуватися вона буде шляхом перетворення Державної ветеринарної і фітосанітарної служби і приєднання до Служби, яка утворюється, Держінспекції із захисту прав споживачів і Держсанепідемслужби. Цей документ досі не реалізований і, — говорить виконавчий директор Українського санітарно-епідеміологічного союзу Олександр Штиль, — майже 30 тисяч співробітників СЕС перебувають сьогодні як би в підвішеному стані. Але заява міністра, мабуть, зрушить ситуацію з мертвої точки. Чого чекати країні і її громадянам у зв’язку з цим?
Штиль нагадує, що в Україні вже другий рік діє мораторій на будь-які перевірки, у тому числі і санепідемслужбою. Що змінилося, зокрема, у сфері санітарії і гігієни? За словами експерта, внаслідок мораторію зростає кількість спалахів інфекційних захворювань, у тому числі і в дитячих дошкільних закладах. Лише цього року, за словами експерта, зафіксовано 27 таких випадків, внаслідок чого постраждало 446 осіб, включаючи вісім дітей. «Ми розуміємо, що наша служба потребує реформ, і наші співробітники до них готові, але було б неправильно просто ліквідувати СЕС, а її співробітників — фахівців, висококваліфікованих лікарів — залишити на вулиці, — говорить Штиль. — Це просто нерозумно».
Секретар комітету з інфекційної безпеки «Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів» Наталя Кожан констатує, що в країні дуже часто ухвалюють необдумані рішення і наводить приклад Стратегії реформування охорони здоров’я, де немає ані слова не лише про реформування СЕС, але і взагалі про цю службу. На нараді, де розповідали про стратегію, представник Європейського бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я звернув на це увагу і наголосив, що на території України реєструють дуже велику кількість соціально небезпечних захворювань — туберкульоз, ВІЛ-інфекцію, вірусні гепатити і таке ін. За його словами, ліквідація санепідемслужби призведе до того, що в країні нікому буде моніторити ситуацію з інфекційними захворюваннями, не розроблятимуться і профілактичні заходи.
Експерт посилається на директора Інституту епідеміології професора Задорожню, яка зазначає, що у світі Україну за захворюваннями на поліомієліт зараховують до однієї з найнебезпечніших країн. «До нас не завозять сьогодні вакцини, щеплень не проводять, — пояснює Кожан. — За 40 років у медицині я не пам’ятаю, щоб охоплення дітей відповідними щепленнями було таким низьким (30%). Щоб не було спалахів, їх має бути не менше 85%».
Вона розповідає, що тендери щодо вакцин не відбулися, вакцин навіть у столиці немає. «До мене звертаються друзі, в яких є внуки, просять дістати вакцину, тому що немає чим прищепити дитину, а це означає, що зростають ризики епідемії, — попереджає фахівець. — Пам’ятаєте 90-ті роки, коли щеплення проти дифтерії знизилися до критичного рівня. Тоді й почалися спалахи епідемії, діти, вагітні жінки, та й дорослі почали вмирати від цього захворювання. Сьогодні ми на порозі такої ситуації — ніхто не контролює інфекційних захворювань, ніхто не розробляє стандарти профілактики нових інфекцій, які виникають у світі, а також і на нашій території, де йде війна».
Щоправда, Максим Баришніков — адвокат, що займається захистом пацієнтів, не бачить великої проблеми в тому, що СЕС буде чи то перейменовано, чи то злито з іншими службами, що займаються охороною біологічного середовища існування людини. На його думку, головне, щоб функції, які виконувала СЕС, було кому-небудь доручено. У розмові з «Днем» адвокат зазначив, що сьогодні порушено питання про ефективність дій цієї служби. І він упевнений, що функції СЕС повинні зберегтися. Питання в тому, на кого їх покладати. «Гарне слово ліквідація, сьогодні ще не знаходить свого підтвердження в нормативно-правових актах, — каже адвокат. — В ЗМІ використовують це слово, але якщо ми поглянемо в документах, то скрізь йдеться лише про передачу функцій. Про ліквідацію багато говорять, а інших органів, яким ці функції буде передано, ще навіть не назвали. І в Стратегії розвитку охорони здоров’я, яка з’явилася на сайті міністерства, про це не йдеться».