В останній декаді серпня минає місяць як набрав чинності Закон «Про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо граничного розміру орендної плати». Йдеться про те, що пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу доповнено новим підпунктом (288.5.3), яким встановлюється, що у разі оренди державних чи муніципальних земель на конкурентних засадах розмір плати за земельні ділянки може бути більшим за 12% нормативної грошової оцінки. Як позначиться ця норма на успішних фермерських господарствах, які хотіли б збільшити свої земельні банки?
Голова фермерського господарства «Муравські шляхи» (Богодухівський район Харківської області) Віталій Львов свого часу брав участь у обговоренні відповідного законопроекту на засіданні парламентського комітету з аграрної політики. «Ми беремо землю в оренду під 4 — 4,5% нормативної оцінки залежно від того, яка це земля, де вона міститься та яка у неї інфраструктура, — сказав фермер «Дню». — А норма про 12% і більше стосується цінних земель. Наприклад, таких, де можна вести зрошуване землеробство. Але ця норма не обов’язкова. Якщо земля цінна, то розмір орендної плати може перевищувати 12% і навіть до 25%». Львов не вважає, що така норма на практиці буде застосовуватися дуже широко. Однак відзначає, що певна тенденція до цього є: «Місцева влада, особливо на рівні деяких губернаторів за рахунок подорожчання оренди хотіли б піднімати власний рейтинг і рейтинг своїх політичних сил. Вони говорять і про 5%, і про 10%. І тепер опосередковано зможуть використовувати для цього й даний закон».
Почесний президент Асоціації фермерів України Микола Миркевич сказав «Дню», що фермери по-різному реагують на новий закон, бо є такі, що орендують землю, а є й такі, які її здають. «А сьогодні чиновники на місцях використовують цей закон на свою користь, — говорить він. — Однак тут є багато нюансів. І хіба тільки з цим законом у нас проблеми? У нас у цілому в державі бардак. Фермери ж не мають жодної користі, відколи держава їх створила. А сьогодні держава створює різні перепони, щоб вони не могли працювати. Усією українською власністю, зокрема й землею, хоче заволодіти олігархат. А хто і на чий млинок ллє воду, нам не завжди легко розібратися».
А от заступник завідувача відділу проблем аграрного та земельного права Інституту держави і права ім. В. Корецького Павло Кулініч особливих загроз від цього закону для фермерів не вбачає. У розмові з «Днем» він зауважив, що норма поширюється виключно на землі державної та комунальної власності і не поширюється на землі, що перебувають у приватному володінні, тобто на земельні ділянки селян, які здають їх у оренду. Із його слів, раніше закон передбачав, що ціна оренди не може бути менш ніж 3% і більше ніж 12%. Але ж це суперечить самому сенсу продажу земель на аукціоні, де ціна має визначатися згідно з попитом. Право оренди отримує той, хто запропонує орендодавцю кращі умови, тобто вищу ціну.
«Тому така норма закону мала б піти на користь територіальних громад і органів місцевої влади, які є орендодавцями, — зазначає науковець, однак зауважує: — Я не бачу великої логіки в таких змінах. Якщо пам’ятаєте, у березні минулого року було схвалено закон про надзвичайні заходи для уникнення національної катастрофи. Цим документом було різко збільшено рівень нормативної грошової оцінки земель державної та комунальної власності. І вже на початку квітня голови сільських рад бігали й кричали, зокрема й до мене зверталися. Просили: допоможіть, бо зараз ніхто не бере землю в оренду. Із їхніх слів, навіть 3% від підвищеного нормативного рівня такі дорогі, що ніхто не погоджується брати в оренду. То були хоч якісь доходи, а тепер — жодних». Кулініч вважає, що й за новим законом аукціонна торгівля орендою не дасть «такі вже захмарні». «Орендарі все одно не платитимуть того, що перевищує розумні межі. Навіть на аукціоні розмір орендної плати буде менший за 12%», — додає він.
А старший юрист правової групи «Побережнюк і партнери» Микола Якименко вважає, що новий закон несе селянам якщо й не ризики, то багато незрозумілого. Посилаючись на пояснювальну записку та висновки відповідних парламентських комітетів до законопроекту, він зазначає, що доцільність таких змін до Податкового кодексу обґрунтовувалася тим, що досвід проведення земельних торгів (аукціонів) в Україні з продажу права оренди протягом 2014 року свідчить про перевищення рівня орендної плати за результатами аукціонів проти максимально визначеного Податковим кодексом, більш, ніж у два рази. Відтак існування обмеження розміру річної орендної плати (12%) призводить до ненадходження до місцевих бюджетів понад 8 мільйонів гривень (за період від дозволу оренди земельних ділянок державної власності).
Правознавець також сказав «Дню», що такі зміни до Податкового кодексу вплинуть на розмір орендної плати за землі сільськогосподарського призначення. Раніше, за його словами, верхній розмір річної плати за право оренди на земельних торгах законодавчо не обмежувався. Розмір оренди на наступні роки в договорі прописувався, виходячи із нижньої та верхньої межі, визначеної у кодексі. Втім, як вважає Якименко, «як раніше, так і зараз Податковий кодекс не врегульовує питання застосування того чи того відсотка від нормативно-грошової оцінки землі при безпосередньому зазначенні в договорі оренди конкретного розміру орендної плати». «Якими критеріями та чинниками повинні керуватися при узгодженні такого розміру орендар та орендодавець? — запитує він і відповідає: — Законодавство цього, на нашу думку, чітко не регулює. Отже, це є предметом для, так би мовити, додаткових торгів і домовленостей між сторонами договору, тобто, для корупції».
Залишається відкритим, відзначає юрист, також питання впливу таких законодавчих змін на збільшення надходження до місцевих бюджетів за період оренди земельних ділянок. Критерієм рівня дохідності бюджетів від сплати за оренду чи податку за землю є в цілому стан економіки в країні та в сільському господарстві. Що ж стосується аграріїв, які безпосередньо працюють на землі, в т.ч. і у дрібних господарствах, то спостерігається тенденція зростання на них податкового навантаження. Якщо ж не вдається (через зміну або скасування спецрежиму оподаткування ПДВ) збільшити податковий тиск, то це робиться шляхом підвищення плати за оренду землі.
Експерт також вважає, що питання про те, чи не будуть такі законодавчі зміни підставою і для приватного орендодавця ініціювати збільшення плати, залишається відкритим. На його думку, в цілому такі законодавчі зміни спрямовані на збільшення податкового навантаження на орендарів сільгоспземель. Він радить парламентарям зосередитися на законах, які сприяли б зростанню ефективності аграрного виробництва, стимулювали орендарів до підвищення продуктивності та родючості земель, а не на таких, які змушують аграріїв «вигадувати способи мінімізації оподаткування».
