Рада Євросоюзу ще 31 липня затвердила й запровадила нові обмежувальні заходи у сфері торгівлі й інвестицій у Криму та Севастополі. Вони передбачають заборону на нові інвестиції до Криму і Севастополя, в інфраструктуру, транспорт, телекомунікації, енергетичний сектор, у видобуток нафти, газу й мінеральних копалин. Заборонено також постачати ключове устаткування для цих галузей і надавати страхові послуги. До постанови додається перелік мінеральних ресурсів, що підпадають під заборону. У ньому більш як 200 найменувань. Таким чином Рада ЄС підтримала Україну, яка вважає захоплення Криму Росією прямою агресією й наполягає на звільненні своєї території (щоправда, поки що більше на словах).
Чим викликане це твердження? 14 липня, рівно через два тижні після ухвалення названої постанови ЄС, Верховна Рада України ухвалює в другому читанні законопроект «Про створення вільної економічної зони Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Ще після першого читання в Раді цей законопроект викликав різку критику. Проте після двох других читань його з косметичними правками все ж проголосували. І зараз на парламентському сайті цей документ розташований під рубрикою «готується до підписання».
Тим часом в експертному співтоваристві його відверто називають «зрадницьким» і вимагають, щоб Президент України наклав на нього своє вето, оскільки «вільна економічна зона на Кримському півострові — це визнання анексії, виправдання колабораціонізму й дискримінації українських громадян». «Цей законопроект, — зазначає голова наглядової ради громадської організації «Майдан закордонних справ», глава правління «Кримського експертного центру» Андрій Клименко, — підірвав нам, як пишуть в Інтернеті, головний мозок. Тому що вільна економічна зона й окупована територія в принципі не стикуються. ВЕЗ у всьому світі трактується як територія вільного бізнесу, вільна для інвестицій, де з метою залучення іноземних інвестицій спрощується багато норм чинного законодавства» (див. вище постанову Ради ЄС, що забороняє інвестиції до Криму).
Клименко наполягає на тому, що «панове, які лобіювали цей документ, причому так, як це прийнято в українському парламенті останніми роками, керувалися формулою: окупація сама по собі, а бізнес — як завжди». «Вони виходили з того, що в Криму дуже багато активів, які належать великим системним бізнес-структурам, — продовжує експерт. — Так, у СКМ є термінал «Авліти» в Севастополі, зерновий, вугільний і з перевалки металу, через який зараз здійснюється заборонений усіма цивілізованими країнами нелегальний експорт кримського зерна до Північного Кіпру. Там містяться й структури хімічного холдингу Дмитра Фірташа, а також безліч супермаркетів великих торговельних мереж, великі активи сім’ї Януковича». «У хлопців виникла потреба, — вибачається за таку лексику Клименко, — знайти рамку або форму для того, щоб цей бізнес міг функціонувати, як і раніше, незважаючи на анексію й усі санкції».
Експерт також зауважив, що в Криму міститься Севастопольський морський завод. «Не секрет, що він належав або досі належить Президентові України Петру Порошенку (в усякому разі, сьогодні немає інформації про те, що його намір продати бізнес був здійснений)», — розповідає Клименко. «І його (Президента) цим шантажують, — продовжує він. — Там також містяться структури «Миронівського хлібопродукту» першого заступника глави Адміністрації Президента пана Косюка, структури відомого політика, народного депутата й громадського діяча пана Жванії, глави дуже великого українського агрохолдингу пана Бахматюка».
Автори законопроекту (народні депутати Тєрьохін, Ляпіна та Немилостивий), за словами Клименка, «навіть не почервонівши, говорять про митний кордон, створення митних постів, імпорт і експорт з території Криму на територію континентальної України, про експорт продукції кримського виробництва за межі України й експорт з України на територію окупованого Криму». «Це все означає, — робить висновок Клименко, — що автори законопроекту фактично визнають де-факто та де-юре анексію Криму, що його територія не є територією України».
«Цинізм авторів законопроекту не має меж, — стверджує експерт, — єдиний розумне вирішення цієї ситуації — не поправки, а вето Президента». Клименко впевнений, що для врегулювання всіх питань, що виникають у бізнесу у зв’язку з анексією Криму, може використовуватися лише закон про окуповані території. А в тих численних випадках, де не може одразу з’явитися розумне й законне рішення, якийсь дієвий рецепт, слід кожну ситуацію окремо осмислювати й вносити відповідні доповнення та зміни до цього закону.
Генеральний консул України в Стамбулі й за сумісництвом представник України при Організації Чорноморського економічного співробітництва (2010-2013 рр.) Богдан Яременко вважає, що український уряд має допомагати своєму бізнесу, особливо малому й середньому. «Ми повинні створити для наших громадян, зокрема й для підприємців, які хочуть перенести свій бізнес до України, умови для того, щоб перехід був якомога безболіснішим, — говорить він. — Ми повинні якщо не заохочувати, то хоча б створити просту й ефективну систему, що дозволить громадянам швидко пристосуватися до нових умов на материковій Україні».
Він упевнений, що «РФ не має жодних намірів розвивати окупований Крим як зону підприємництва й бізнесу». «Уже зараз зрозуміло, що для Росії Крим, окрім геополітичної і піар-цінності, не має жодного значення. Він може бути важливим як військова база й розвиватиметься як військова база, і якісь можливості зможуть отримати ті фірми, які працюватимуть з військовими. Крім того, Крим може мати перспективу як великий регіон, у якому після того, як можливості Сочі будуть вичерпані, розвиватимуться проекти, через які відмиватимуться гроші для правлячої російської еліти. Це інтереси великого бізнесу, й вони не полегшать життя місцевому малому й середньому бізнесу», — вважає експерт.
«День» запитав у Клименка про перпективи створення в Криму гральної зони. «Це чергова маячня, — сказав експерт, — з чотирьох гральних зон, що існують уже понад 10 років у Росії, практично жодна не працює. Тепер вони вирішили зробити її в Криму. Це із серії, аби хоч щось говорити. Насправді гральна зона — це дуже складне утворення, в якому казино займають мізерну частину — це елітний спорт, виставки, міжнародні конференції, конгреси. Візьмемо Лас-Вегас або Монте-Карло — це аж ніяк не самі казино. Упевнений, це черговий фейк, який підсовується, щоб створити видимість, що в Кремлі про щось думають».
