Рів під фундамент нашої економіки ми копаємо ось вже десять років, а що на низ покладемо для міцного муру, вирішуємо й досі. У кожного з керманичів є власний проект цієї непростої розбудови, тож з пріоритетами розібратися важко. Можливо, моє бачення економічної ситуації зацікавить членів нового уряду, які втілюють у життя реформи.
Після того, як вийшов указ про прискорення реформування в аграрному секторі, з усіх усюд тільки й чути про фермерство. Та все одно для пересічного українця цей вид діяльності ще й досі залишається terra incognita, бо не має селянин всебічної інформації про те, як йому слід діяти у складний перехідний період. Земельна реформа на селі значно б просунулася, якби держава подбала про прискорене навчання (за державний кошт) тих, хто мають стати справжніми українськими фермерами. Щоб отримати спеціальність «фермер», треба навчатися, гадаю, не менше двох років, вивчаючи тваринництво, землеробство, сільгосптехніку, персональний комп’ютер тощо. Дуже корисною тут була б допомога з боку міжнародних організацій. Місцеві інформаційні центри мають стати справжніми осередками просування реформ.
Щоб запобігти створенню на селі «латифундій», треба, на мій погляд, визначити середній розмір фермерського угіддя — 20 га. Його можна мати у власності, а решту брати в оренду, що забезпечить успішне ведення господарства.
Зараз у Верховній Раді розглядається законопроект «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності». Чи не було б краще відмінити ліцензування взагалі, за виключенням тих робіт і послуг, які безпосередньо впливають на життя та здоров’я людини? Адже бюджет виграє дрібничку, коли отримує плату за ліцензії, а втрачає при цьому мільйони. Право на підприємницьку діяльність має надавати місцевий виконавчий орган одночасно з реєстрацією юридичної особи у відповідності до поданого статуту.
Продаж алкогольних та тютюнових виробів, інших підакцизних товарів слід проводити за реєстраційним методом — реєстрації платників ПДВ. Це дасть змогу усім фірмам, у тому числі й малим, які не мають достатніх коштів, розвиватися завдяки купівлі-продажу газу, електроенергії, інших видів палива, цигарок, горілчаних виробів, що неможливо зараз, якщо не маєш дозволів та ліцензій. Користь від цього незаперечна: збільшується кількість учасників ринку, розширюється база оподаткування, більше стає робочих місць і відповідно менше стає зловживань.
Наступний важливий елемент — це стабільна й тверда гривня. Гривня вже випущена з так званого коридору у вільне плавання. А чи не краще «прив’язати» її до долара США, євро чи кошика валют? Тоді у банків з’явиться перспектива побачити на своїх рахунках гривневі вклади, зменшиться кредитна ставка, що дасть змогу надавати довготермінові кредити. Це випливає з того, що коли вкладник доручає для збереження «енну» кількість грошей, банк при будь-якому зниженні курсу гривні індексує цю суму і виплачує невеликі проценти.
Це також дозволяє залучити гроші населення як внутрішню інвестицію. Закордонний інвестор, переводячи до України гроші, залишається без втрат та уникає ризику. Відбуватиметься плавне підвищення цін, зарплат, пенсій без втручання Верховної Ради, уряду, МВФ. До внутрішніх інвестицій можна віднести кошти, витрачені юридичними та фізичними особами на придбання основних засобів для виробництва й розширення робочих місць. Вони повинні звільнятися від сплати податків (крім податків на землю та прибуткового) до повного погашення витрат.
Одним із чинників стабільності економіки та фінансів є страхування. Необхідно сприяти капіталізації страхової діяльності, допускати на страховий ринок іноземні компанії. Це дозволить брати кредити без гарантій уряду, налагодити продаж дорогих товарів у кредит.
Прихований резерв поповнення місцевих бюджетів можна знайти у так званій малій приватизації. Чимало магазинів, барів, ресторанів, готелів перебувають в оренді терміном на 10 років. Після закінчення цього терміну залишкова вартість будівлі буде незначною. Якщо узаконити викуп приміщення за теперішніми цінами на протязі п’яти років із урахуванням інфляції, то бюджет матиме щомісяця значні кошти.
І останнє. Дуже важливо перенести сплату прибуткового податку з підприємства на фізичну особу, бо це дозволить вивільнити підприємство від ведення обліку зі сплати податків у Пенсійний фонд та соцстрах. До того ж зростає зацікавленість платника податку в результатах своєї праці, що спричинить збільшення заробітної плати.
