Сучасний стан житлово-комунального господарства вже становить неабияку загрозу не лише громадянам, а й усій нашій державі. Як показують опитуванння, близько 70% підприємств ЖКГ надають послуги населенню з порушенням прав споживача. 56% опитаних незадоволені станом надання житлово-комунальних послуг. Отже, реформування цієї сфери невідворотне.
«Створивши об’єднання власників багатоповерхових будинків, ми можемо надати управляючим компаніям певні можливості, які на сьогоднішній день в окремо взятому ОСББ досить обмежені», — запевняє заступник київського міського голови Олександр Ржавський. На його думку, саме таке об’єднання гарантує покращання стану житлово-комунального господарства. «Ці люди будуть відповідати за будинки, таким чином — створюється аналог кооперативу, коли певна територія стає власністю конкретних людей», — вважає він. Однак, за словами заступника начальника міського управління житлового господарства Володимира Морозова, ОСББ — це поки надто «вузьке» поняття. У столиці, вказав він, майже 10,5 тисячі житлових будинків. І лише в 380-ти сворено об’єднання співвласників. Причому цей показник залишається на такому рівні ще з 1991 року. Якщо йти такими темпами, як пояснює Морозов, то ще 100 років ми не матимемо нічого взагалі. Реформа, з його слів, можлива тільки за однієї умови — за появи власника будинку. І це не обов’язково має бути ОСББ, власником може стати будь-яка фізична особа, що викупила будинок, наголошує він.
Житловики столиці наводять офіційні дані: тільки на реконструкцію й ремонт водопровідно-каналізаційної мережі в будинках треба 414 мільйонів гривень. До 2010 року за програмою реконструкції й ремонту каналізаційних мереж необхідно 5,6 мільярда гривень. У міському бюджеті таких коштів, звичайно, немає.
Саме ця ситуація призвела до підвищення тарифів на послуги ЖКГ. Що викликало обурення багатьох киян. Та начальник головного управління з питань цінової політики Василь Яструбинський вважає, що низькі тарифи — це безкоштовний сир у мишоловці. Чим дешевші тарифи, тим гірша якість комунальних послуг. За його словами, низькі тарифи призведуть до стагнації ЖЕКів, до ситуації, коли водоканал не зможе надавати послуги і виникнуть важкі проблеми з теплозабезпеченням.
Що ж робити, аби реформа ЖКГ відбулася й була ефективною? Здається, цього не знають і в уряді. По-перше, як з’ясувалося, 40% тарифів на житлово-комунальні послугиє необґрунтованими. Про це заявив голова Державної інспекції з контролю за цінами Анатолій Козленко. За його словами, Держінспекція виявила на 44 мільйони гривень порушень при встановленні тарифів на житлово-комунальні послуги, але місцеві ради не сприймають цих висновків. Віце-прем’єр Дмитро Табачник при цьому нагадав, що Кабмін прийняв постанову, згiдно з якою зміни тарифів на житлово-комунальні послуги після 1 березня можуть бути прийняті тільки після перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами та Міністерством економіки. «Анатолій Козленко зараз одержав повноваження, і він добереться до цих захисників народу у всіх місцевих радах», — заявив віце-прем’єр. Він також відзначив, що в Україні субсидії на оплату житлово-комунальних тарифів оформили 1,52 мільйона, тобто 9% родин. Віце-прем’єр також підкреслив, що необхідність у підвищенні тарифів виникла у першу чергу тому, що в серпні 2006 року за урядування Юлії Тимошенко було «доблесно» розірвано договір про постачання газу, розрахований на період до 2010 року. А нині в тих місцевих радах, зокрема, у Чернівцях, Ужгороді, Полтаві, Кіровограді, де найбільше підвищили тарифи, це зроблено також представниками БЮТ, які тут складають абсолютну більшість. Віце-прем’єр назвав «політичним блюзнірством» ситуацію, коли депутати місцевих рад без економічного обґрунтування збільшують тарифи на житлово-комунальні послуги, а потім починають відстоювати права населення.
Табачник підкреслив, що в держбюджеті України на поточний рік передбачено 5,3 мільярда гривень для надання субсидій, що більше ніж у два рази перевищує рівень 2006 року. Він ще раз вказав керівникам регіонів на необхідність посилення роз’яснювальної роботи щодо дії спрощеного механізму надання субсидій.
Тим часом і в Секретаріаті Президента прагнуть долучитися до боротьби за тарифну справедливість і пропонують главам областей разом iз держінспекціями почати перевірку обґрунтованості тарифів. Отож, схоже, всі політичні сили заклопотані нині не стільки тим, щоб встановити справедливі тарифи, які дадуть житлово-комунальному господарству можливість розвиватися, скільки самою можливістю зробити ефективний піар і за рахунок цього підвищити свої рейтинги.
Як бачимо, на фоні бурних тарифних «розборок» під стінами Київради та у парламенті тема реформування ЖКГ якось непомітно відійшла на другий план...
