Державний центр зайнятості при Міністерстві праці й соціальної політики нещодавно обнародував свій прогноз, згідно з яким наступного року до служб зайнятості звернуться майже 2,9 мільйона безробітних, що на 5% більше, ніж цього року. Але не виключено, що в цих даних закладена «невелика», всього на чотири тисячі чоловік, помилка. Саме стільки українців, зайнятих на підприємствах азбестової промисловості (найбільш відомий виріб — шиферні покрівельні листи), можуть втратити роботу. У серпні їхню долю вирішуватиме Кабмін, розглядаючи звернення бюро Роттердамської конвенції, яке закликало український уряд визначитися відносно можливої заборони хризотил-азбесту, який у деяких країнах вважають токсичним для людини.
Учора на захист 11 азбоцементних підприємств України виступила Асоціація «Українське хризотилове об’єднання», на думку якої ця галузь сьогодні в небезпеці. Представники асоціації вважають, що проти неї в усьому світi ведуть економічну війну транснаціональні хімічні концерни — конкуренти підприємств, що випускають хризотил-азбест. У результаті, попереджають виробники шиферу, Україна може зазнати невиправданих економічних збиткiв, а особливо постраждає від закриття галузі середній клас, який зараз стурбований будівництвом власного житла, й малозабезпечені люди, особливо в сільській місцевості. Сьогодні шифер займає 90% ринку покрівельних матеріалів в Україні, й стільки ж відсотків будинків покриті цим довговічним матеріалом. Що буде, якщо завтра його виробництво припиниться? Припустимо, для будівництва нових будинків можна використати якісь замінники або інші, дорожчі матеріали. А як ремонтувати шиферні покрівлі, більшість з яких із тих або інших причин продірявилися (ця проблема зараз дуже гостро стоїть, наприклад, в місті Бровари Київської області)? Якщо шифер, частка хризотилу в якому складає лише 11%, перестануть виробляти, на його місце прийдуть ще небезпечнішi замінники, зокрема ондулін. Адже ціни на них у 3 — 5 раз вище, ніж на шифер.
Проте економічні чинники в цій колізії все ж таки відіграють другорядну роль. Головне — достовірно встановити ступінь небезпеки тих або інших матеріалів для людини. Нещодавно це питання обговорювалося в Монреалі, де проходила міжнародна наукова конференція щодо використання хризотил-азбесту. Вчені, які виступали, зазначили необхідність змін світової практики оцінки ризиків різних речовин. Почесний президент конференції, відомий канадський дослідник Жак Данніган, зокрема, відзначив: «Практика оцінки ризиків ВОЗ (Всесвітньої організації здоров’я. — Авт. ) досі засновується на медичних і наукових даних, зібраних на початку 90-х років минулого століття, в момент, коли не існувало таких вичерпних, як зараз, доказів кардинальної відмінності впливу волокон амфіболового й хризотилового азбесту».
Як відмічалося на проведеній учора конференції, директива Європейської комісії про заборону використання в країнах Євросоюзу азбестомістких матеріалів, прийнята 1 січня 2005 року, стосується саме амфiболового азбесту, який визнаний небезпечним для здоров’я у всьому світі. У той же час дослідження, проведені провідними токсикологічними лабораторіями в Швейцарії, Німеччині та США, показали, що хризотил є відносно безпечним волокном серед аналогічних матеріалів і штучних замінників (целюлози, волокна араміду й керамічного волокна).
Щоправда, один із провідних українських токсикологів, керівник Наукового інституту професійних захворювань й один із засновників Роттердамської конвенції Юрій Кундієв, зазначає, що було б неправильним говорити й про те, що хризотил-азбест є повністю безпечним для людини. У той же час учений стверджує, що зараз немає й достовірних наукових даних, які б свідчили про загрозу, яку становить цей матеріал, й необхідність його заборони. Нинi наукові лабораторії його інституту ведуть ретельні дослідження стану здоров’я працівників українських підприємств, де виробляється шифер. Для отримання остаточних даних і висновків ще далеко. Єдине, на що звертає увагу Кундієв, це низька культура виробництва в галузі... Проте концепція вченого щодо цього питання полягає в тому, що треба провести порівняльні дослідження різних конкуруючих покрівельних матеріалів. На його думку, хризотил-азбест усе-таки менш агресивний за інші, а даних про те, що він є канцерогенним, узагалі немає. У той же час серед майже 20 наявних замінників є багато таких, які офіційно визнані канцерогенними.
«Я впевнений, що уряд України, зваживши всі чинники й ретельно вивчивши результати наукових досліджень, ухвалить правильне рішення відстояти використання хризотил-азбесту в промисловості України на наступному (в жовтні. — Авт. ) засіданні Роттердамської конвенції», — говорить голова асоціації шиферників Олександр Серкін.
