Голові Верховної Ради України В. М. Литвину, прем’єр-міністру України Ю. І. Єханурову, в.о. голови комітету з питань бюджету Л. П. Супрун, народним депутатам України
делегатів III з’їзду профспілки працівників нафтової і газової промисловості України з приводу запланованого в проекті закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (р. №8000) подальшого зростання розміру рентної плати за видобуток нафти
На цьому тижні у Верховній Раді України передбачається розгляд у другому читанні проекту закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (р. №8000). Статтею 3 законопроекту зокрема заплановане зростання розміру рентної плати за видобуток нафти до 876,17 грн. за тонну.
Слід врахувати, що розмір рентних ставок на нафту та газовий конденсат, які щороку передбачають закони про держбюджет, постійно зростає. Так, ставка рентної плати на нафту на сьогоднішній день у 32 рази перевищує ставку рентної плати за нафту, яка діяла в 2001 році. Ставка рентної плати на газовий конденсат сьогодні в 5,3 рази більша за ту, яка діяла в 2004 року.
У 2004 році рентна плата за видобуток нафти становила 160 грн. за тонну. У поточному році вона зросла вдвічі: iз січня — до 300 грн., а з серпня — до 550 грн. за тонну.
Як наслідок цього зростання (приклад з ВАТ «Укрнафта»), за 9 місяців 2005 року до бюджетів усіх рівнів уже сплачено 2,1 млрд. грн., що на 1,158 млрд. грн. або на 123,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Більшу частину цих відрахувань становили рентні платежі. Крім того, достроково сплачено до Державного бюджету понад 673,5 млн. грн. прибутку за 2004 рік як дивіденди.
Делегати III з’їзду та трудові колективи нафтовиків і газовиків, які нараховують біля сто двадцяти тисяч працівників галузі, глибоко занепокоєні з приводу можливого подальшого зростання рентних платежів у наступному році, що, в свою чергу, приведе до погіршення фінансового стану нафтогазопромислового комплексу в цілому та її працівників зокрема.
Протягом останніх трьох років трудовим колективам вперше вдалося зупинити падіння видобутку вуглеводнів, стабілізувати усі виробничі процеси та фінансовий стан галузі. Наслідком же прийняття бюджету із зазначеним розміром рентної плати неминуче стане зменшення запланованих капіталовкладень в геологорозвідку, буріння, оновлення і модернізацію основних фондів та можливе зменшення обсягів видобутку вуглеводнів і скорочення робочих місць.
Уже сьогодні з вищезазначених причин немає можливості обновити обладнання і спецтехніку, яка відпрацювала більше нiж 20—30 років, підвищити заробітну плату працівникам, що передбачено Колективними договорами на поточний рік, та вирішити інші соціальні питання. А бюджет наступного року з чергового зростання розміру рентної плати не стане бюджетом розвитку для нафтодобувної галузі.
Тенденція постійного зростання розміру ставок рентної плати лише на перший погляд сприяє поповненню бюджету. Насправді ж вона може стати причиною зупинення розвитку українського нафтогазовидобування. Адже обсяг фінансових ресурсів, які спрямовуються на розвідку та розробку нових родовищ, також значно обмежиться. Нафтогазовидобування на території України стане нерентабельним, що в свою чергу призведе до зниження обсягу податкових надходжень від цієї галузі в цілому.
Нафтовики і газовики, в силу специфіки своєї професії, не можуть зупинити безперервний технологічний процес видобутку вуглеводнів та відстоювати інтереси галузі під стінами парламенту та уряду. Але наш громадянський обов’язок, активна життєва позиція та турбота про майбутнє наших сімей зобов’язують звернути Вашу увагу на вищезазначені негативні тенденції, які неминуче призведуть до непередбачуваних для галузі наслідків.
За дорученням делегатів III з’їзду профспілки працівників нафтової і газової промисловості України голова Всеукраїнської профспілки працівників нафтогазпрому України О.Г.Попел
