Наприкінці минулого тижня представники Програми розвитку ООН (ПРООН) і Європейського Союзу в присутності керівництва Донецької й Луганської облдержадміністрацій підписали в тимчасовій столиці Донбасу — м. Краматорську — угоду про спільне виділення фінансової допомоги цим регіонам у розмірі 10 мільйонів євро. Ці кошти будуть використані на заходи з децентралізації управління, на допомогу новим громадам, створення центрів надання адміністративних послуг у населених пунктах.
Отже, завдання відновлення Донбасу, підкріплене фінансово, з теоретичної площини поступово й дедалі більше переходить у практичну сферу. Минулого тижня в Донецькій області відбулися одна за одною дві зустрічі підприємців. На Всеукраїнському форумі «Разом відродимо Донбас» у м. Покровському представники бізнесу з територій Донецької й Луганської областей, підконтрольних українській владі, прийняли звернення до Президента, Верховної Ради й Кабінету Міністрів України.
Підприємці вважають, що в Україні необхідно ухвалити новий Податковий кодекс, а також закон про вільні економічні індустріальні зони. «Цей законопроект розроблено за прикладом багатьох успішних вільних індустріальних зон світу, його треба ухвалити найближчим часом і надати йому чинності, передусім на підконтрольних територіях Донбасу, — переконаний президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе. — Це створить умови для залучення інвестицій і капіталу на Донбас».
ІДЕЇ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Щоправда, спроба реанімації ВЕЗ викликала на форумі дискусію. «Сьогодні багато депутатів мислять категоріями «ні кроку назад» і розглядають вільні економічні зони як можливі поступки в плані максимальної децентралізації, — зазначив політолог Кость Бондаренко. — Хоча насправді вільні економічні зони в усьому світі завжди були стабілізаторами економічної ситуації й шляхом виходу з кризи». У своєму зверненні учасники форуму також заявили: «Чинна податкова система не відповідає принципам економічної ефективності й не дає можливості правильно розподіляти наявні в країні ресурси». Катамадзе пообіцяв, що вже до кінця тижня вимоги бізнесменів Донбасу будуть передані керівництву країни.
«Треба визначитися із завтрашнім днем і тільки потім визначати правила гри для бізнесу, — дещо охолодив запал бізнесу член парламентського комітету з питань запобігання й протидії корупції Костянтин Матейченко. Він запевняв, що «бізнес — це така субстанція, що підлаштовується під будь-які правила, аби вони були зрозумілі й прозорі».
У Краматорську, на Міжнародній бізнес-конференції, присвяченій формуванню нової економіки Донбасу, орієнтованої на експорт і підтримку малого та середнього бізнесу, лунали дещо інші думки. Варто було промовцеві заговорити про те, що він чекає від уряду справедливих і стабільних правил гри, як зал буквально вибухав оплесками. На цьому форумі, організованому Програмою розвитку ООН (ПРООН), представники Чехії, Польщі й інших країн поділилися досвідом інтеграції в ринок Євросоюзу. Йшлося про можливості доступу до нових ринків, що відкриваються для вітчизняних підприємців, а також про заходи, необхідні для підтримки українського бізнесу з боку державних органів. Але поки наші «органи» розгорнуться (Донецький губернатор Павло Жебрівський розповів, що в області виділили мільйон гривень, щоб компенсувати бізнесу відсотки за банківськими кредитами, й нарікав, що на сьогодні отримав лише п’ять заявок), ПРООН уже працює на Донбасі, й головним чином з переселенцями з окупованих територій, надаючи їм так звані мікро-гранти, що дозволяють розпочати бізнес на новому місці.
«На порядку денному Донецької облдержадміністрації сьогодні модель нової економіки регіону. На жаль, в області дуже мало людей, які бажають мати власну справу, — сказав, виступаючи на конференції, Жебрівський, — і одне з наших завдань — виховати у наших людей відчуття власника — людину, якій є що втрачати, окрім своїх ланцюгів. Я б хотів, щоб ця конференція запалила в душах людей цю іскорку — бажання створювати свій бізнес».
ІСТОРІЇ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ОТРИМАЛИ ГРОШІ ВІД ПРООН
Учасники конференції дістали можливість познайомитися з такими людьми, яких недоброзичливці називають «грантоїдами». Але в ПРООН їх звуть грантерами. Засновник садового центру «Олександровський» Ніна Радченко зустрічала гостей на своїй новій садибі. Разом з чоловіком і за допомогою ПРООН (грант 100 тисяч гривень) вона створила буквально на порожньому місці чудову оазу, а замість двох нових робочих місць (автор спочатку поставився до такого масштабу дещо скептично) — сім. Місячний прибуток у лютому (саме тоді отримали грант), березні, квітні в середньому досягав 25 тисяч гривень. У найближчих планах (тому що попит на послуги чималий) — прийняти ще семеро працівників.
«Я була в Горлівці до війни ландшафтним дизайнером і мріяла створити ландшафтний центр, — розповідає молода жінка, — сьогодні у нас великі плани. Тут один гектар тепер уже нашої землі. Раніше тут була цілина. А тепер ми хочемо пустити її під теплиці й розплідник. Це буде повноцінне виробництво, що дозволить і взимку забезпечувати людей роботою, і зняти основну проблему нашого бізнесу — сезонність. За гроші гранту ми висадили шипшину й до червня плануємо почати окуліровку троянд відомих європейських сортів, їх акліматизуватимемо. На тренінгу нас наштовхнули на думку про створення сайта. І тепер ми організували інтернет-магазин і розсилаємо товари роздрібним покупцям. Надходять також замовлення на наші послуги з Харківської області й навіть з Київської, починаємо налагоджувати контакти із Західною Україною. Я тут стала зіркою для всіх місцевих бабусь — вони ходять до мене по консультації».
«Теплиці у нас будуть європейські — підземні, на 1,2 тисячі квадратних метрів, — відповідає на запитання «Дня» чоловік Ніни. — Вириємо двометровий котлован, щоб використовувати ще й тепло землі і зменшити, таким чином, енерговитрати. Також використовуватимемо сонячні колектори, для поливу рослин почнемо збирати дощову воду й подавати її рослинам за допомогою устаткування для туманоутворювання. Все буде автоматизовано, причому власними силами — це ми вміємо. А головне джерело тепла — котел з циркуляційним насосом і генератором, що працює на дровах. Отже, навіть при відключеній електроенергії наші квіти взимку не замерзнуть. Та й узагалі, в теплицях навіть за 20 градусів морозу температура буде плюс 12».
Ще одна цікава зустріч чекала учасників конференції в Краматорську, на заводі «Крамтехцентр», де колись була автобаза. Тепер колишні ангари реконструйовано і, як то кажуть, під зав’язку заставлено верстатами. Причому грант ПРООН не пішов на їхнє придбання. Фахівці шукали й знаходили верстати на звалищах металобрухту. Потім шліфували станини, міняли деякі вузли, виготовляли окремі деталі й пускали в роботу. У ПРООН просили 680 тисяч гривень, але за умовами проекту більш як 225 тисяч нікому не давали. І металісти знайшли вихід: гроші їм були необхідні на числове програмне управління, але вони не стали купувати відповідне устаткування цілком — найбільш трудомісткі й дорогі деталі виготовили власними силами. У результаті грант допоміг налагодити випуск складних високоточних деталей на, м’яко кажучи, далеко вже не нових токарних, шліфувальних, розточувальних і координатно-розточувальних верстатах, куплених за ціною металобрухту.
ПІДСУМКИ
Але коли на конференції виступав представник «Ощадбанку» й розповідав про послуги банку мікро-, малому й середньому бізнесу, директор «Крамтехцентру» Сергій Коротун виступив з реплікою: ми готові терміново взяти кредит на поповнення обігових коштів під будь-який відсоток, під будь-яке наше рухоме й нерухоме майно. Відповідь була невизначеною: давайте зустрінемося в кулуарах...
Коментуючи цілі й результати конференції, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський сказав «Дню»: «Бізнес змінюється, постійно виходить на якісь нові рубежі, займається якимись новими проектами, а бізнесмени знов і знов реінтегруються в нову економічну площину. І все це стосується життя людей. Якщо подивитися на Донецьку й Луганську області, то побачимо досить низький рівень малого й середнього бізнесу й підприємництва взагалі, тому що тут завжди домінували промислові гіганти. І сьогодні в цих регіонах має відбуватися інтеграція або реінтеграція в нормальні економічні системи. На цій території треба створювати цікаві історії успіху, щоб вони були прикладом для тієї, окупованої сьогодні сторони, що, зрештою, дозволить реінтегрувати людей у нормальне життя».
