Перший віце-прем’єр-міністр України Віталій Ярема доручив учора міністрові економічного розвитку і торгівлі Павлу Шереметі якнайшвидше надати урядові проект плану заходів «Сто днів — сто кроків уряду», спрямованого на виконання програми діяльності Кабміну. Як повідомляє Інтерфакс-Україна, серед завдань першої ваги, які потрібно виконати для подолання кризи, що є, за словами першого віце-прем’єра, результатом діяльності попереднього уряду, він назвав оперативне і неупереджене розслідування масових вбивств громадян, що здійснювалися упродовж останніх місяців на території міста Києва та інших областей, встановлення належного правопорядку, миру та спокою в державі.
• З тим, що ці завдання першої ваги, звісно, не можна не погодитися. Але якщо у свої перші сто днів уряд не займатиметься ще й економікою, то до нього у громадян країни, ймовірно, виникне багато запитань. Про це, зокрема, свідчили українські юристи, які запросили ЗМІ на прес-конференцію з інтригуючою назвою «Постреволюційні податкові маневри нового уряду — погляд з лави адвокатів». Утім, насправді йшлося не так про дії нової влади, як про прорахунки, помилки і, м’яко кажучи, провали старої, а також про назрілі юридичні новели, які у змозі знизити тиск на бізнес і захистити українців від свавілля контролюючих органів і розгулу корупції. Адвокати вважають, що саме зараз відкриваються можливості для цього, і вже підготували відповідні пропозиції. Адже корупція, крім усього іншого, є ще й конкурентом ринку юридичних послуг. Просто заплатити чиновникові набагато легше, аніж наймати адвоката і розпочинати виснажливу, погано прогнозовану і явно корупційну судову процедуру.
• Наприклад, партнер адвокатського об’єднання AVER LEX Віталій Сердюк наполягає на ліквідації інституту податкової міліції, яка, як він вважає, перетворилася на «орган здирства». На його думку, із врахуванням практики розв’язання податкових спорів в адміністративному порядку і досудових розслідувань за фактом податкових злочинів, що є кримінальними правопорушеннями, оптимальним рішенням може стати закріплення відповідних розслідувань за Міністерством внутрішніх справ. Слідство має бути спрямоване виключно на встановлення істини, зазначає адвокат. Завдання залучення коштів до бюджету за будь-яку ціну перед ним не повинно стояти. Тому Сердюк пропонує передати податкову міліцію до системи МВС, що зменшить тиск на бізнес і дасть змогу адвокатам ефективніше захищати його інтереси у судових спорах з податковими органами.
• «День» дозволив собі засумніватися в ефективності пропонованого заходу. Якщо раніше кошти, що їх «добувала» податкова міліція, йшли здебільшого до бюджету, то чи не підуть вони прямо до кишені чиновника, який тепер не відповідатиме за наповнення державної скарбниці? Відповідаючи, Сердюк погодився з тим, що корупційна складова у нашій державі всеохоплююча, а боротьба з нею — дуже серйозне завдання. «Але основна думка щодо перепідпорядкування податковій міліції — це зміщення акцентів на розслідування справ, а не на збір коштів,— пояснює адвокат. — Слідчий зобов’язаний знайти і вшити у справи не лише докази провини людини, а й її невинуватості. А корупційну складову має бути мінімізовано, базуючись на загальних правилах боротьби з цим явищем, починаючи з притягнення винних у корупційних правопорушеннях співробітників до кримінальної відповідальності».
На допомогу колезі приходить керуючий партнер того ж адвокатського об’єднання Ольга Просянюк. Вона вважає за необхідне, аби кримінальну відповідальність несли однаковою мірою як ті представники бізнесу, які спеціально мінімізують доходи від підприємницької діяльності, аби ухилитися від сплати податків, так і працівники контролюючих органів, які, виконуючи покладені на них завдання щодо наповнення бюджету, вдаються до грубих фальсифікацій. Зокрема, вони, за словами адвоката, вносять до актів перевірок безпідставні висновки про «ознаки фіктивності», про «безтоварний характер господарських операцій», «штучне формування податкового кредиту». Просянюк зазначає, що про такі факти вона знає не з чуток, а досить часто стикалася з ними у своїй адвокатській практиці.
• Тезу Просянюк про необхідність посилення відповідальності для посадових осіб відновлюваної нині податкової служби підтримує керуючий партнер Міжнародного правового центру EUCON Ярослав Романчук. За його словами, через упередженість і формальний розгляд більшості скарг платників податків майже 99% з них у період досудового слідства відхилялося чи не задовольнялося. «Хоча в більшості розвинутих країн світу, — каже досвідчений адвокат, — саме під час досудової процедури вирішується більшість спірних питань».
Спираючись на міжнародний досвід, він пропонує урядові України змінити законодавство, передбачивши в ньому менш витратну і більш демократичну процедуру досудового врегулювання податкових спорів. Для цього адвокат радить створити при податковій окремі підрозділи: служби медіації (на обласному і загальнодержавному рівні). Оскаржуючи в адміністративному порядку проект акта податкової перевірки, платник податків може упродовж п’яти днів подати свої зауваження до нього в цю службу. Вона має розглянути її за участю обох сторін: платника (чи його представника) податків і податкового органу (його має представляти начальник податкової інспекції). У результаті розгляду спору служба медіації має право винести лише три типи рішень: задовольнити скаргу, задовольнити частково і відмовити. У двох останніх випадках платник податків має право оскаржити це рішення в суді.
«Наступним кроком, — веде далі Романчук, — має бути запровадження персональної відповідальності працівників податкової служби». Якою вона має бути? Конкретизуючи цю пропозицію, аудитор і асоційований партнер EUCON Лариса Врублевська зазначає, що відсутність персональної відповідальності за неправомірні дії та заподіяння матеріальної шкоди породжує безкарність і подальше нагнітання напруження між податківцями і платниками податків. При цьому вона уточнює, що відповідальність, зокрема й дисциплінарну, матеріальну і кримінальну, зобов’язані нести не контролюючі органи загалом, а безпосередні виконавці. На думку фахівця, в результаті платник податків почуватиметься захищеним, та й кількість неправомірних рішень скоротиться, а довіра між бізнесом і податківцями поступово відновлюватиметься.
• «Перед податковим законодавством усі мають бути рівними, і наш месидж урядові саме в цьому й полягає. Але ми, громадянське суспільство, не відчуваємо, що нас чують, до нас прислухаються, як стара влада, так і нова, — каже Романчук, відповідаючи на запитання «Дня», і пояснює: — Тому ми вважаємо, що це — постреволюційні маневри. На початку минулого тижня я був на зустрічі міжнародного бізнесу із прем’єр-міністром. Він запропонував бізнесові протягом одного дня внести кандидатури начальників податкової та митної служб, щоб у середу їх призначити. Пропозиції були (хоч я й не вважаю, що справа бізнесу їх вносити), але призначень і досі немає».
P.S. У середу головою ліквідаційної комісії Міндоходів і зборів, першим заступником міністра призначено Ігоря Білоуса. На нього ж буде покладено функцію щодо ведення податкової політики. Заступником голови ліквідаційної комісії, заступником міністра доходів і зборів України, відповідальним за митну політику призначено Віталія Науменка.
