Здавалося б, уся державна машина країни налаштована на економічний ривок, оскільки, в усякому разі вербально, постійно шукає підходів до цієї жаданої мети. Але цей пошук незмінно буксує. Тим часом бізнес, як основна продуктивна сила, не в змозі наростити креатив і ділову активність, оскільки перебуває під пресом репресивної по суті фіскальної машини. Її проявів багато: від гучних наїздів масок-шоу до тихого нахабства скромних податкових інспекторів, що діють суто в рамках системи.
Особливе місце посідає в ній податок на прибуток юридичних осіб або, як називають його у всьому світі, на прибуток корпорацій. У нашій країні він, незважаючи на всі старання, практично не працює. Бізнес знаходить у законодавстві усілякі діри, аби мінімізувати свої витрати з цієї статті.
Це пов’язано здебільшого з тим, що чиновники, керуючись цим законом, мають можливість діставати корупційну користь із відносин з бізнесом, диктуючи на власний розсуд розміри платежів. У результаті, як сказав «Дню» директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін, всього лише одна тисяча українських підприємств переказує до бюджету 90% платежів з цього податку. Решта або дуже малі і малопотужні, або знаходять способи ухилитися від платежів, декларуючи відсутність прибутку.
Усе це породило ідею про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Головна відмінність у тому, що пропонована новація в податковому полі не створює дискреції. Податковий чиновник втратить можливість прийти і сказати: ось це потрібно прибрати з витрат, а тут потрібно платити більше. А за певних обставинах він просто може на щось просто закрити очі.
Податок на виведений капітал також здатен дати поштовх практично відсутньому в Україні фондовому ринку, оскільки позбавляє платника податків необхідності занижувати об’єкт оподаткування. Експерти переконані, що у відповідного законопроекту, робота над яким триває вже два роки, безліч інших очевидних плюсів, але держава його запровадженню чомусь чинить опір, вважаючи, що час для нього ще не настав. Бізнес-середовище дуже непокоїть, що до парламенту вже представлено державний бюджет на 2018 рік, але в ньому не передбачено жодних новел у галузі оподаткування. І це при тому, переконані багато бухгалтерів, що якщо держава ще щось і отримує від податку на прибуток, то лише тому, що деяким платникам податків бракує нахабства і креативу.
«Якби відповідний законопроект було ухвалено ще два роки тому, то сьогодні ми мали б абсолютно нову країну, абсолютно нову економіку, — зазначає президент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе, — а сьогодні ми залишаємося в дуже важкому економічному стані. Бізнес-середовище і потенційний іноземний інвестор дуже незадоволені нинішнім бізнес-кліматом у країні».
Катамадзе наголошує, що Асоціація платників податків упродовж всіх цих двох років підтримує законопроект про податок на виведений капітал і повністю включила його до проекту ліберального податкового кодексу, що розроблявся в Асоціації. Цього року керівництво Асоціації провело тримісячне турне країною, зустрічалося з бізнесом в 17 областях. «Було багато суперечок щодо різних розділів ліберального податкового кодексу, що його ми розробляємо, але при цьому ми побачили упевнену і майже беззастережну підтримку бізнесом законопроекту про податок на виведений капітал».
«Я не розумію, чому минулого тижня ми почули про неготовність Кабміну винести на обговорення цей документ, — продовжує президент платників податків. — Потрібно було включити його до порядку денного і публічно сказати про його недоліки, якщо вони є. Я знаю, що якась німецька компанія на прохання Міністерства фінансів зробила розрахунки ефекту від запровадження цього податку і, за її розрахунками, бюджет недоотримає 40 мільярдів. А чому б не заслухати на Кабміні авторів цього законопроекту, зокрема їхні аргументи про некоректність розрахунків, проведених німецькою компанією».
«Про яке європейське майбутнє ми можемо мріяти, — запитує Катамадзе, — якщо в країні не чують і не слухають думку власного бізнесу?» Та все ж голова Всеукраїнської асоціації платників податків продовжує вірити в можливість запровадити цей новий податок замість податку на прибуток з 1 січня 2018 року. «Зробімо щось, аби влада нас почула, — закликає Катамадзе, — то хіба обов’язково, аби людей чули лише тоді, коли вони виходять під стіни Кабміну чи Верховної Ради?»
Катамадзе підтримує віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз. «Якщо нічого не змінювати, то до 2019 року ми можемо отримати в економіці сумні результати, — каже вона. — Я розумію, що податок на виведений капітал не є панацеєю — за відповідної політики Нацбанку і уряду можна вбити взагалі все або хоча б знизити ефект від будь-якої позитивної реформи».
«Проте податок на виведений капітал, звичайно, має запроваджуватися з 1 січня 2018 року, — переконаний Дроговоз, — але при цьому він повинен ще й супроводжуватися додатковими заходами, які можуть посилити його ефект. Для будь-якого, великого чи маленького підприємства ця модель оподаткування дає змогу отримати додатковий ресурс і спрямувати його на розвиток. А загалом для економіки відкривається можливість наростити ВВП. Дивно, що цей момент і мультиплікаційні ефекти не враховуються».
«Сьогодні у підприємницькому середовищі вже немає суперечок про те, потрібен податок на виведений капітал чи ні, — каже співголова комітету з розвитку підприємництва Союзу українських підприємців Андрій Єрашов, — усі бізнес-асоціації виступають за нього. Він створює прозорість і для бізнесу, і для держави, реально показує, яка компанія скільки коштує, тому що вона вже нічого не приховуватиме. Наша влада сьогодні не дуже вірить підприємцям, які стверджують, що бізнесові погано. Але подивімося на індекс економічних свобод. Нас поставили в ньому на 166 місце, назвавши українську економіку репресивною».
«Сьогоднішня ситуація на виробничих підприємствах просто плачевна, — зазначає директор Асоціації виробників Олег Іваненко. — зношеність виробничих фондів у середньому перевищує 60%, а щодо деяких підприємств 60—70%. Підприємства не в змозі здійснювати внутрішні інвестиції, вони вимушені вести подвійний облік і занижувати капіталізацію, що позбавляє доступу до банківських ресурсів. Ми спілкувалися з багатьма зарубіжними інвесторами, і вони казали, що за складного і непрозорого адміністрування податків не бачать сенсу вкладати кошти в економіку нашої країни».
«За розрахунками нашого Міністерства економіки, упродовж першого року запровадження податку на виведений капітал очікується зниження надходжень до бюджету на рівні 20—30 мільярдів гривень. Але слід враховувати, що при цьому багато підприємств отримають можливість вийти з тіні. А ВПП, за тими ж розрахунками, за кожен рік після запровадження цього податку зможе додавати приблизно по 2% додаткового зростання, — переконаний Іваненко. — Це свідчить про те, що в середньостроковій перспективі цей стимулюючий податок дасть змогу підприємствам нормально почуватися і інвестувати кошти у власне виробництво».
Підбиваючи підсумок обговорення, Катамадзе кидає погляд на перспективу. На його думку, Україна не має вибору: потрібно ухвалити новий ліберальний податковий кодекс, зокрема й закон про податок на виведений капітал, а потім на три роки оголосити мораторій на будь-які податкові зміни, аби бізнес міг встати з колін і розвиватися.
Конкретизуючи свою пропозицію, він закликає 2018 року своєчасно, за 6 місяців до початку нового фіскального року, ухвалити ліберальний податковий кодекс, який стимулюватиме і власного виробника, і зовнішнього потенційного інвестора. «Я сподіваюся, що нас все ж почують і 4 жовтня на засіданні Кабміну законопроект про податок на виведений капітал буде розглянуто і внесено в парламент», — резюмує він.
На жаль, «День» не розділив оптимізму голови асоціації працедавців і запитав його про те, що повинно статися, аби Кабмін все ж таки поставив на свій порядок денний це питання. Екс-дипломат Катамадзе ухилився від прямої відповіді, але зазначив: «Я не чекаю дива, я просто вірю у здоровий глузд. Кабінет Міністрів, якщо він хоче бути довгожителем, має до нього прислухатися: розглянути і передати до Верховної Ради».
