Схоже, Україна все-таки дійшла до реформ, які можуть змінити обличчя країни. Учора з їхнім змістом уперше ознайомив журналістів віце-прем’єр-міністр і міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. І на першій же хвилині підкреслив, що про проблему легалізації заробітних плат і робочих місць багато говорили всі політики, зокрема й опозиція, але коли він місяць тому письмово попросив надати пропозиції до цієї необхідної країні реформи, то відповідей, зокрема й від профспілок, не надійшло. Тому, як сказав Тігіпко, виставляємо свої три проекти. (Тим часом, минулої п’ятниці голова парламентського комітету з питань промислової та регуляторної політики й підприємництва Наталія Королевська провела круглий стіл під звучною назвою «Детінізація ринку праці: баланс інтересів держави та суспільства»).
Віце-прем’єр, уже вкотре за останні дні, розповів про те, що підштовхує уряд займатися цією темою. За його словами, 2,5 мільйона людей у країні отримують мінімальну заробітну плату. Певна річ, вони сплачують невеликі податки й відрахування до соціальних фондів — єдиний соціальний внесок. Тігіпко допускає, що один мільйон осіб може отримувати таку зарплату, але не вірить, що таких людей може бути 2,5 мільйона. Абсолютно нереальною, на думку віце-прем’єра, також є й кількість керівників підприємств, які буцімто одержують мінімальну зарплату — їх в Україні 120 тисяч. Він м’яко говорить про чималі резерви, маючи на увазі, що й 1,5 мільйона найнятих працівників і 120 тисяч керівників отримують так звану тіньову зарплату в конвертах. Цікаво, що в державному секторі зарплата в середньому становить 2800 гривень, тоді як у приватному не дотягує й до 1700. Причому до кризи картина була майже з точністю до навпаки. Виходить, бізнес заощаджує за рахунок тіньових зарплат? Віце-прем’єр посилається на дані Інституту демографії НАНУ, відповідно до яких приблизно 145 мільярдів гривень заробітної плати перебуває в тіні. За його даними приблизно половина недержавного сектора не охоплена галузевими угодами, що регулюють рівень заробітної плати. Для них існує всього одна норма — мінімальний рівень заробітної плати, який з цього місяця становить 960 гривень.
Що збирається зробити держава, щоб змінити ситуацію та наповнити соціальні фонди? Почали з того, що уточнили, що конкретно може входити до мінімальної зарплати. Туди не включаються доплати й надбавки компенсаційного характеру, зокрема й доплати за шкідливі та нічні умови праці, а все інше — премії та доплати — включаються.
А головне, держава має намір ввести поняття гарантованої заробітної плати. У законодавстві буде виділено вісім категорій, починаючи з мінімальної зарплати. Її отримуватимуть працівники найпростіших професій. Далі йдуть малокваліфіковані, кваліфіковані та висококваліфіковані робітники, технічні службовці, фахівці та професіонали й, нарешті, найбільша зарплата встановлюється керівникові підприємства. Ці категорії запроваджуються для підприємств недержавного сектора, не охоплених галузевими угодами. Для всіх названих працівників запроваджуються відповідні коефіцієнти до рівня мінімальної зарплати. «А державний сектор ми й так добре контролюємо, — зазначає Тігіпко й додає: — Введення поняття гарантованої заробітної плати — це ключова позиція».
Одночасно держава має намір ввести відповідальність юридичних осіб, компаній за ті чи інші правопорушення у виплаті зарплат. За ухиляння від укладання трудового договору в разі фактичного допуску до роботи та за виплату винагороди за працю без нарахування й сплати страхових внесків і податків буде запроваджено штраф 2000 неоподатковуваних мінімумів заробітної плати (34 тисячі гривень) за кожного неоформленого працівника. Виплата зарплати в неповному обсязі коштуватиме працедавцеві 150 неоподатковуваних мінімумів (2250 гривень за кожного працівника). Але відповідатиме не лише юридична особа, а й керівники підприємств. Для них запроваджуються штрафи, що зростають проти чинних у 10 разів. Якщо раніше це було 50 неоподатковуваних мінімумів, то пропонується 500. Штраф на керівника підприємства може зрости до 8500 гривень. І це, як вважає Тігіпко, ще не багато. Тому що, наприклад, у Болгарії такий штраф становить до 83 тисяч гривень, у Чехії — до 100 тисяч, у Словаччині — до двух мільйонів гривень. Стежити за виконанням цих новацій буде інспекція праці та податкова служба.
Що ж отримає держава в результаті? Угорщина, запровадивши аналогічні норми, змогла додати 20% фонду зарплати, Болгарія — 25%. Відповідно зросли й відрахування до соціальних фондів. «Це наші орієнтири, на рівнятимемося», — підсумував Тігіпко. Він зауважує, що завдяки таким заходам будуть формалізовані стосунки працівника й працедавця. «Люди працюють на рабських основах, — говорить віце-прем’єр, — не маючи жодного соціального захисту». Якщо зараз підняти рівень зарплат і досягти певної їх прозорості, то, на думку Тігіпка, це закладе відповідний фундамент для того, щоб завтра пенсія була й справедливішою й вищою. Прем’єр припускає, що над трьома законами, які легалізували зарплату, доведеться ще десь місяць попрацювати...
