Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Озеленення» кіловата

Перехід України на європейську систему ринків електроенергії має одночасно усунути ризики розбалансування, експерт
21 березня, 2018 - 10:43
ФОТО З АРХІВУ "Дня"

Закон України «Про ринок електричної енергії» поступово переходить з розряду гарних, але нездійсненних побажань у статус державного акта, який може реально виконуватися і наповнювати змістом нову модель українського енергоринку, що відповідатиме вимогам Третього енергетичного пакета Євросоюзу.

Минулої середи Міненерговугілля оголосило про завершення підготовки і передачі на розгляд уряду довгоочікуваного проекту закону про врегулювання заборгованості на ринку електроенергії. За словами чиновника департаменту електроенергетичного комплексу міністерства Вікторії Гнатовської, законопроект на цьому тижні розглядатиметься урядовим комітетом. Гнатовська упевнена, що рішення боргового питання є необхідною умовою для переходу до нового ринку електроенергії.

Чималу роботу в цьому напрямі провела і Національна комісія з регулювання енергетики і комунальних послуг. Вчора вона затвердила три кодекси — систем передач, систем розподілу і комерційного обліку електричної енергії, а також проекти правил ринків «на добу вперед», внутрішньодобового і роздрібного.

Ці правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок і вимоги до забезпечення виконання зобов’язань по договорах про врегулювання небалансів електроенергії, правила балансування і правила функціонування ринку допоміжних послуг. Серед інших необхідних документів затверджено положення про функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об’єднаній енергетичній системі.

Відверто кажучи, нову енергетику європейського зразка і сенс усіх цих нових ринків простому українцю непросто зрозуміти. І головне питання, що лунають сьогодні на кухнях, полягає в тому, чи не підніметься зрештою тариф на електроенергію. Відповідь на ці побоювання прозвучала тиждень тому від Президента України Петра Порошенка.

«Український народ, українські люди не повинні платити за ці примхи, і ціни для населення не мають бути підвищені, — запевнив він майбутніх виборців і поклав цим значну кількість бюлетенів до своєї партії. — Я маю сумніви, що в квітні — принаймні мені про це нічого не відомо — цю систему буде запроваджено. Думаю, що це вимагає додаткових кроків з боку регулювальника, уряду і, можливо, парламенту». Так відреагував глава держави на питання про можливе підвищення тарифів на електроенергію з 1 квітня.

«Так, треба вводити європейські норми. Так, треба виконувати ті зобов’язання, які ми брали в Угоді про асоціацію, під якою стоять підписи тих, хто має безпосереднє відношення до Угоди про асоціацію, — наголосив Президент, але при цьому несподівано додав: — Це зобов’язання парламенту і уряду, а не президента». Схоже, глава держави відмежовується гаслами на підтримку людей і уникає при цьому відповіді на саме питання.

А воно архіскладне. Окрім нових ринків і всіляких складних розрахунків між їх учасниками, нова європейська система електроенергетики, що впроваджується в Україні, повинна стимулювати використання поновлюваних джерел енергії та їх декарбонізацію. Виявляється, вирішити ці завдання дуже не просто.

Об’єднана енергосистема України сьогодні може прийняти ще до трьох тисяч МВт нових потужностей сонячних і вітряних електростанцій без ризику розбалансування і серйозних змін у своїй структурі, вважає глава НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук. Виступаючи цього тижня на круглому столі у Верховній Раді, він зауважив, що така встановлена потужність поновлюваних джерел енергії може бути введена в експлуатацію в грудні 2019 року.

Але в цьому випадку доведеться понизити базу атомних електростанцій на 5,750 тисяч МВт і збільшити базу теплоелектростанцій на 2,8 тисяч МВт. Як зауважив Ковальчук, це з одного боку суперечить політиці декарбонізації, а з іншого — не враховує, що «зелена» електроенергія в рази дорожча за «атомну».

Для збільшення частки поновлюваних джерел в енергобалансі необхідно, як запевняє Ковальчук, ввести в експлуатацію електростанції швидкодіючого мобільного резерву (газопоршневі та гідроакумулюючі) потужністю до трьох тисяч МВт. Це збільшить базове навантаження АЕС і понизить навантаження ТЕС. Балансувати енергосистему на початковому етапі «озеленення» могли б система регулювання попиту і впровадження ринку допоміжних послуг. За словами глави НЕК, зараз завершуються математичні розрахунки критичних значень потужності для сонячних і вітрових станцій, які можуть бути введені без ризику розбалансування об’єднаної енергосистеми України.

«У нас залишилося приблизно більше року до часу «Ч». Рішення відносно того, як розвиватиметься енергетика України, чи буде «зелене світло» для подальшого розвитку генерації з поновлюваних джерел енергії має бути прийняте вже сьогодні як на державному рівні, так і на рівні всіх енергокомпаній», — наполягає Ковальчук.

Тим часом громадські активісти зауважують, що для впровадження нової моделі ринку електричної енергії має бути якнайшвидше ліквідовано перехресне субсидування, проведено анбандлінг обленерго, а сама НЕК «Укренерго» сертифікована як оператор системи передачі електроенергії. Такі вимоги озвучили експерти коаліції «Енергетичні реформи» й услід за Ковальчуком поставили питання: чи встигнемо?

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 
Рубрика: