Переходом на вищий рівень ділових відносин між зернотрейдерами України та Росії став меморандум про співпрацю між Українською зерновою асоціацією та Російським зерновим союзом, який підписали в четвер президенти УЗА Володимир Клименко та РЗС Аркадій Злочевський.
Щопрада, цьому передували численні непорозуміння. Саме вони в решті решт змусили сторони прийти до порозуміння. Адже відомо: де двоє сваряться, виграє третій.
«Документ спрямований на розвиток конкурентноздатного зернового ринку за рахунок зміцнення на ньому позицій російських та українських зернотрейдерів», — стверджує Злочевський. Підписання стало початком великої роботи, яку не можна провести до логічного завершення без допомоги урядів обох країн. За словами Клименка, саме такі громадські організації мають донести до урядів свою думку і добиватися, в разі потреби, корегування діяльності відповідного міністерства. Адже в зернових асоціаціях працює багато висококласних фахівців, які «бачать і відчувають» проблему з середини. Врахування таких порад, на думку авторів меморандуму, унеможливить абсурдні ситуації у цій сфері, подібні до нинішніх обмежень на експорт зерна.
Президент УЗА переконаний, що заборона завдала величезних фінансових збитків та порушила імідж України як надійного ділового партнера. «Тільки по одній угоді з країною Євросоюзу 800 тисяч гривень витратили на пусте крейсерування корабля, — говорить Клименко, пояснюючи маcштаби збитків. — Вісімнадцять днів його простою в порту з’їло ще 400 тисяч. В сумі маємо 1 мільйон 200 тисяч гривень. І це без вирахування штрафів за недотримання умов контракту». В українських портах вже утилізовано 10 тисяч тонн зерна, яке не можна використовувати навіть як добриво.
Та отримання дозволу на експорт ще не означає вирішення проблеми. Потрібно підігнати продукцію до існуючих міжнародних стандартів. Відпрацювання таких мінусів є одним iз пріорітетних завдань документa.
Незграбне квотування експорту може позначитися і на посівній 2007 року. В разі, коли уряд не відмінить обмеження, сільске господарство може так і залишитися сидіти «на купах ячменю та кукурудзи». Бо де тоді взяти гроші на техніку, міндобрива та паливо (ціни на них мають тенденцію зростати саме у цей проміжок часу)? Тобто, слід готуватися до майбутніх збитків.
При цьому Україна, на думку Клименка, має всі шанси на збільшення обсягів експорту зерна (від нинішніх 10,5—11 мільйонів до 25 мільйонів тонн). Однак їх не використовує. Доведеться вивчати міжнародний досвід. Цим вже займаються експерти двох організацій — учасників меморандуму. Тим часом, введення балансних розрахунків, систем гарантування прав власності та реєстрації складських документів у електронному вигляді дозволить побачити реальну картину. Легалізація «сірих» фірм, які щороку перепродують сім мільйонів тонн зерна, принесе додатковий прибуток у державну скарбницю.
Звичайно, проблема відміни обмежень зернового експорту сьогодні для трейдерів найактуальніша. Але вони не можуть жити, як мовиться, одним днем. Клименко, зокрема, розповів про перспективу створення супутникової програми прогнозування врожайності в Українї, Казахстані, Румунії. Однак він сумнівається в тому, що її вдасться швидко впровадити. Коштів треба чимало. Втім автори iдеї не втрачають оптимізму. Мовляв, «на потрібну справу коштів не треба шкодувати».
